Постанова № 75411989, 03.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/471/18

Номер справи місцевого суду: 501/3051/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого– Сєвєрової Є.С.,

суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря – Урум Т.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_2

відповідач – Публічне акціонерне товариство «Фінансова компанія «СТС – Інвест»

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройтехснаб»

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19 червня 2017 року в складі судді Пушкарського Д. В.,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом в якому просить на підставі ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» стягнути з ПАТ «Фінансова компанія «СТС-Інвест» неустойку (штраф) в розмірі 67614,75 грн. за прострочення та неналежне надання фінансової послуги з управління майном, стягнути з ТОВ «Стройтехснаб» неустойку (пеню) в розмірі 24 679 383,75 грн. за несвоєчасне виконання зобов’язань з будівництва об’єкту та передачі у власність об’єкту інвестування (а.с.1-6).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.09.2006 року вона уклала з ПАТ «Фінансова компанія «СТС-Інвест» угоду №247/09 про участь у фонді фінансування будівництва, відповідно до умов якої об’єктом будівництва є будинок за адресою: м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса 4, буд.7 (будівельна адреса), об’єктом інвестування є 4-кімнатна квартира №36 загальною площею 121,5 кв.м. на 8 поверсі цього будинку.

Згідно п.2.4. угоди №247/09 загальна вартість об’єкта інвестування становить 438007,50 грн., що еквівалентно 85050,00 доларів США за комерційним курсом.

Свої зобов’язання щодо внесення вартості об’єкту інвестування вона виконала належним чином та у повному обсязі, передала ПАТ «Фінансова компанія «СТС-Інвест» на рахунок фонду фінансування будівництва у довірче управління 438007,50 грн., що підтверджується записом у Свідоцтві про участь у фонді фінансування будівництва виду А від 09.11.2006 року і копіями квитанцій доданих до позову. Відповідно до п.2.2.1. угоди №247/09 визначений орієнтовний (запланований) термін здачі об’єкта будівництва – ІV квартал 2008 року, але ці умови є невиконаними, у зв’язку з чим порушені її права як добросовісного довірителя та споживача фінансових послуг. ПАТ «Фінансова компанія «СТС-Інвест» не здійснив передбачених ст.ст. 10, 18 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» заходів впливу на забудовника ТОВ «Стройтехснаб», чим допустив порушення передбачених п.2.2.1. угоди №247/09 термінів здачі об’єкту будівництва більше ніж на 90 днів.

Забудовник ТОВ «Стройтехснаб» декілька разів переносив строк здачі об’єкта будівництва в експлуатацію, про що ПАТ «Фінансова компанія «СТС-Інвест» її не повідомляло, чим порушив вимоги Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та Ліцензійних умов провадження діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, затверджених розпорядженням Держфінпослуг №1225 від 24.06.2004 року, про що зазначено в акті про порушення законодавства у сфері фінансових послуг ПАТ«ФК «СТС-Інвест» від 01.02.2012 року №ФК-167/422/3-ап.

Вважає, що угода №4 від 22.04.2005 року, за якою ПАТ «ФК «СТС-Інвест» замовив ТОВ «Стройтехснаб» будівництво багатоповерхового будинку за адресою: м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса 4, буд. 7-11, відповідно до визначень ч.1 ст.636 ЦК України є договором на користь третьої особи (на користь позивача), створює правовідносини між ним (позивачем) та забудовником і згідно ст.511 ЦК України породжує у позивача права до забудовника, в тому числі, стосовно строків виконання зобов’язання щодо закінчення об’єкту будівництва.

Вказуючи на те, що відповідачі допустили недобросовісну поведінку по відношенню до нього як довірителя фонду, що угода №247/09 не містить відповідальності управителя ПАТ «Фінансова компанія «СТС-Інвест» та забудовника ТОВ «Стройтехснаб» за повноту та своєчасність виконання своїх зобов’язань перед ним (позивачем), посилаючись на положення ч.2 ст. 627 ЦК України та п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист справ споживачів», а також положення ч.1 ст.8 ЦК України, просила застосувати до спірних правовідносин законодавство про захист прав споживачів, зокрема у питанні визначення способу та розміру відповідальності.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 19 червня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подала апеляційну скаргу, просить рішення скасувати, постановити нове. За доводами апеляційної скарги судом безпідставно не застосовано положення ч.5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», згідно якого укладено угоду про участь у фонді фінансування будівництва №247/09, відповідач мав зобов’язання, які не виконав, за що необхідно стягнути з ПАТ «Фінансова компанія «СТС-Інвест» неустойку (штраф) в розмірі 67614,75 грн. за прострочення та неналежне надання фінансової послуги з управління майном, з ТОВ «Стройтехснаб» неустойку (пеню) в розмірі 24 679 383,75 грн. за несвоєчасне виконання зобов’язань з будівництва об’єкту та передачі у власність об’єкту інвестування.

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 04.09.2006 року між ТОВ «ФК «СТС-Інвест», правонаступником якого є ПАТ «ФК «СТС-Інвест», та ТОВ «Стройтехснаб» укладена угода №04 про фінансування будівництва з залученням коштів наданих в управління Фонду фінансування будівництва (а.с.18-41).

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. зазначеної угоди управитель ПАТ «ФК «СТС-Інвест» замовляє забудовнику ТОВ «Стройтехснаб» збудувати об’єкт будівництва 19-23-поверховий житловий комплекс, розташований за адресою: м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса 4, буд. №7;8;9;10;11 (будівельна адреса) із вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення згідно затвердженої проектно-кошторисної і технічної документації, ввести його в експлуатацію та передати об’єкт будівництва установникам на умовах і в термін, визначені цією угодою та правилами Фонду.

Пунктом 4.6. угоди №04 управитель наділений правами здійснювати контроль цільового використання забудовником коштів, спрямованих на фінансування будівництва, контролювати дотримання забудовником виконання умов та зобов’язань за угодою з метою своєчасного запобігання виникнення ризикових ситуацій у процесі будівництва внаслідок дій забудовника, що можуть призвести до зростання вартості будівництва більш ніж на 5 відсотків, збільшення строків будівництва більш ніж на 30 календарних днів, припинити фінансування будівництва, розірвати угоду, вимагати повернення всіх коштів спрямованих на це будівництво.

Пунктом 7.3. угоди №04 встановлена відповідальність забудовника у разі порушення термінів будівництва, введення об’єкта в експлуатацію, передачі об’єкта інвестування у власність довірителям, а також за порушення термінів оформлення права власності на житло і передачі оформлених документів довірителям перед управителем у вигляді штрафу в розмірі 0,01% від загальної суми фінансування будівництва за кожні 10 днів порушення термінів.

Згідно п.11.2 угоди №04 у всьому, що не врегульовано даною угодою, сторони керуються Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», Правилами Фонду та діючим законодавством України.

04 вересня 2006 року між ОСОБА_2, як довірителем, та ПАТ «Фінансова компанія «СТС-Інвест», як управителем, укладено угоду №247/09 про участь у фонді фінансування будівництва Об’єкту будівництва за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса 4, буд. 7 (а.с.9-14).

Відповідно до п.п.1.1., 1.3. угоди №247/09 довіритель, на підставі повного визнання ним Правил Фонду фінансування будівництва виду А, дає згоду на участь у Фонді, бере на себе зобов’язання виконувати Правила Фонду, передає кошти управителю у довірче управління з метою отримання у власність об'єкту інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій управителя з управління цими коштами, а управитель приймає кошти на рахунок Фонду у довірче управління з подальшим використанням коштів Фонду у порядку визначеному Правилами Фонду. При укладанні цієї Угоди управитель закріплює за довірителем обраний ним об’єкт інвестування, характеристики якого визначені у Свідоцтві про участь у Фонді, яке є невід’ємною частиною цієї Угоди.

Пунктом 2.2. угоди №247/09 визначений об’єкт інвестування 4-кімнатна квартира №36 на 8 поверсі, загальна площа квартири 121,5 кв.м., житлова площа 69,67 кв.м. (вказані розміри квартири є проектними).

Пунктом 2.4 угоди №144/05 визначена загальна вартість об’єкта інвестування, яка становить 438007,5 грн., що еквівалентно 85050,0 дол. США за комерційним курсом.

Позивачем вартість об’єкта інвестування внесена у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, квитанціями (а.с.17), не заперечувалось відповідачем, та про що видане свідоцтво про участь у фонді фінансування будівництва виду А від 09.11.2006 року, згідно якого кількість закріплених за довірителем вимірних одиниць об'єкту інвестування складає 121, 5 кв.м. (а.с.16).

Пунктом 2.2.1. угоди №247/09 визначений орієнтовний (запланований) термін здачі об’єкта будівництва – ІV квартал 2008 року.

Відповідно до п.п.1.1., 9.3. угоди №247/09 правовідносини, що породжуються нею регулюються Правилами Фонду, а у всьому, що не врегульовано даною Угодою, Сторони керуються діючим законодавством України.

01.02.2012 року Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України було складено акт про порушення законодавства у сфері фінансових послуг ПАТ «ФК «СТС-Інвест» від 01.02.2012 року №ФК-167/422/3-ап (а.с.27-34).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки послугу з управління майном згідно угоди №247/09 та правил ФФБ позивач отримує безкоштовно, то заявлені ним вимоги до ПАТ «ФК «СТС-Інвест» не підлягають задоволенню. Крім того, позивач не надав суду належних доказів того, що звертався до управителя фондом ПАТ «ФК «СТС-Інвест» із заявами про розірвання угоди №247/09, вихід з учасників фонду фінансування будівництва та повернення коштів, внесених до фонду фінансування будівництва.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (далі - Закон N 978-IV) управитель - це фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та відповідає вимогам, встановленим цим Законом, а Правила фонду - це система норм, затверджена та оприлюднена управителем цього фонду, якої мають дотримуватися всі суб'єкти системи фінансово-кредитних механізмів будівництва житла для досягнення мети управління майном, визначеної установником управління, що повинні відповідати вимогам цього Закону.

Цим Законом та укладеними відповідно до нього договорами урегульована система фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю, тобто дії суб'єктів цієї системи (довірителів, управителів, забудовників та інш.) при організації будівництва житла, фінансуванні цього будівництва та здійсненні операцій з нерухомістю (ст. 3 Закону N 978-IV).

З метою отримання довірителями у власність житла фінансова установа як управитель створює фонд фінансування будівництва (ФФБ), управління яким здійснює відповідно до затверджених Правил фонду та договору управління майном (ст. ст. 5,6,7,9 Закону N 978-IV).

Правила ФФБ визначають вид ФФБ, процедуру створення ФФБ, порядок організації взаємовідносин забудовника, управителя та довірителів, порядок встановлення управління майном, умови, особливості та обмеження здійснення управління майном, напрями та порядок використання залучених коштів, порядок участі у фонді та відмови від участі в ньому, типи вимірних одиниць об'єктів інвестування, порядок та умови закріплення об'єкта інвестування за довірителем, розмір винагороди управителя, відповідальність управителя і забудовника за невиконання прийнятих на себе зобов'язань, порядок отримання довірителем страхового відшкодування у разі несвоєчасного введення об'єкта будівництва в експлуатацію, невиконання робіт, передбачених договором між управителем і забудовником та договором між управителем і установником фонду, або неналежного виконання таких робіт та інші умови функціонування ФФБ (ч. 2 ст. 12 Закону N 978-IV).

Правила ФФБ є публічною пропозицією для вступу до фонду особи, яка бажає стати довірителем цього фонду, на підставі визнання цих правил.

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (п. 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п. 17); виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (п. 3).

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Згідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини, щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Отже, норми Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються до правовідносин фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю в частині, не врегульованій спеціальним законом, і доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

Крім того, відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання.

Окрім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію, і навпаки, з моменту порушення - являє собою міру відповідальності.

Умовами договору передбачено, що ТОВ «Стройтехснаб» несе відповідальність за будівництво об’єкту, введення його до експлуатації та передачу об’єкта будівництва Установникам на умовах і в терміни, визначені цією угодою та правилами Фонду (п.2.3. угоди )(а.с.31), в свою чергу, пунктом 7.3. угоди №04 встановлена відповідальність забудовника у разі порушення термінів будівництва, введення об’єкта в експлуатацію, передачі об’єкта інвестування у власність довірителям, а також за порушення термінів оформлення права власності на житло і передачі оформлених документів довірителям перед управителем у вигляді штрафу в розмірі 0,01% від загальної суми фінансування будівництва.

Відповідно до ст. 511 ЦК України, у випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої сторони права щодо боржника та (або) кредитора.

Виходячи з таких умов договору та норм цивільного законодавства, зобов"язання ТОВ "Стройтехснаб" виникло і перед ОСОБА_2, однак у встановлений строк не виконане.

Відповідно до положень ч.1ст.18 Закону України №978-ІУ, в редакції, яка діяла на час укладання сторонами угоди, управитель був зобов’язаний здійснювати контроль за дотриманням забудовником виконання умов та зобов’язань за договором з метою своєчасного запобігання виникнення ризикових ситуацій у процесі будівництва, що можуть призвести, зокрема, до збільшення строків будівництва більше ніж на 90 днів.

За положеннями п. 4.6.3. угоди № 04 про фінансування об"єкту будівництва з залученням коштів наданих в управління ФФБ від 22 квітня 2005 року, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «СТС – Інвест» (управитель) з ТОВ "Стройтехснаб" (забудовник), управитель мав здійснювати контроль за виконання забудовником зобов"язань за угодою з метою запобігання виникнення ризикових ситуацій у процесі будівництва внаслідок дій забудовника, що можуть призвести, зокрема, до збільшення строків будівництва більше ніж на 30 календарних днів.

При виявленні таких ризиків управитель зобов"язався вжити усіх передбачених законодавством заходів для їх недопущення, в тому числі припинення фінансування будівництва та розірвання угоди.

Виходячи з таких правил та умов договору, ПАТ «Фінансова компанія «СТС-Інвест», прийняла на себе зобов’язання щодо контролю за будівництвом, проте належним чином такий контроль не здійснило, і тому доводи про безоплатність договору на виниклі обставини не впливає.

Таким чином, відмова в задоволенні вимог до відповідачів ТОВ «Стройтехснаб» та ПАТ «ФК «СТС- Інвест" не ґрунтується на законі, рішення суду не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України, підлягає скасуванню із ухваленням нового про часткове задоволення позову.

За об’єкт інвестування, виходячи з договору, ОСОБА_2 сплачено 438007,5 грн., неустойка може бути стягнута лише за період одного року.

ОСОБА_2 звернулась з позовом до суду 26.12.2016 р.

Розмір неустойки за період з 26.12.2015 року по 26.12.2016 року складатиме 13140 грн.( 438007,5 грн. загальної вартості замовлення х 3% ), який підлягає стягненню з кожного з відповідачів на користь позивачки.

Не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що пеня повинна бути розрахована, виходячи з офіційного курсу долара США як ціна вимірної одиниці об’єкту інвестування, оскільки за змістом угоди загальна вартість об’єкта інвестування становить 438007,5 грн. і доказів внесення коштів в іншій валюті не надано, тому позов підлягає частковому задоволенню.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19 червня 2017 року скасувати, ухвалити нове.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехснаб» на користь ОСОБА_2 пеню за період з 26.12.2015 року по 26.12.2016 року в розмірі 13 140 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фінансова компанія «СТС – Інвест» на користь ОСОБА_2 пеню за період з 26.12.2015 року по 26.12.2016 року в розмірі 13 140 грн.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: