Рішення № 75410235, 04.07.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н.415/3960/18

н.п.2/415/1526/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.18 р.

Лисичанський міський суд в особі головуючого судді Фастовця В.М., розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 липня 2017 року по 06 квітня 2018 року в розмірі 61717,41 грн., обгрунтовуючи тим, що при звільненні розрахунок проведений не був.

Відповідачем на позовну заяву надано відзив, в якому зазначено про невизнання позову, у зв’язку з тим, що трудовий договір з позивачем вже було припинено та позивача звільнено 31.07.2017, тобто між сторонами відсутній трудовий спір. Крім того, вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Також, позивачем не надано доказів існування заборгованості відповідача перед позивачем щодо виплати заробітної плати.

Відповідно до ст.7 ч.13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Судом встановлено, що позивач працював у відповідача на різних посадах з 16.06.1998 по 31.07.2017.

Наказом №725к від 31.07.2017 позивач був звільнений за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням у зв’язку з невиконанням умов колективного договору, про що в трудовій книжці зроблено відповідний запис № 37 від 31.07.2017.

Відповідачем при звільненні позивача в порушення ст. 116 КЗпП України не було проведено повний розрахунок в день звільнення.

Такий розрахунок було проведено 06 квітня 2018 р.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в строки, вказані в ст. 116 КЗпП України при відсутності спору про їх розмір підприємство, заклад організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз.2 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.

Відповідно довідки №148 від 11.05.2018 р. середньоденна заробітна плата позивача дорівнює 428,31 грн. з урахуванням суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів, середньомісячне число робочих днів за графіком підприємства склало 36/2=18 (згідно даних про фактично відпрацьовані дні).

Час затримки розрахунку з 01 серпня 2017 р. (наступний день після дня звільнення) по 06 квітня 2018 р. включно складає

за 8 місяців з серпня 2017 р. по березень 2018 р. включно Х 18 середня кількість робочих днів Х 428,31 грн. = 61676,64 грн.з урахуванням суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

за 6 днів квітня 2018 р. пропорційно середній кількості робочих днів на місяць – 6 календарних днів/30 календарних днів у квітні місяці Х 18 середньо місячна кількість робочих днів Х 428, 31 грн. = 1541, 92 грн.

Загальний розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 61676,64 грн. + 1541, 92 грн. = 63218, 56 грн. з урахуванням обов’язкових платежів.

Таким чином, суд доходить висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позову у межах заявлених позовних вимог відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України, надані докази достатніми та переконливими.

Суд не приймає посилання представника відповідача на недоведеність вимог, бо початок строку звернення до суду обраховується з моменту остаточного розрахунку, який був проведений тільки 06 квітня 2018 р. (а.с.10 зв.), що одночасно є доказом наявності заборгованості з належних при звільненні сум. Не впливає на виплату належних за ст.117 КЗпП України грошових коштів і припинення трудових відносин між сторонами.

Судовий збір у розмірі 704,8 грн. на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 7, 10, 12, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», код ЄДРПОУ 32359108, яке знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 53 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 серпня 2017 р. по 06 квітня 2018 р. включно у розмірі 61717 (шістдесят одну тисячу сімсот сімнадцять) грн.41 коп. з урахуванням суми податків, зборів та інших обов’язкових платежів та судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: