Постанова № 7540968, 18.01.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2010 року Справа № 2а- 6787/09/0870

9 год. 55 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Спєлковій М.В.

за участю представника позивача Жовтоножко Д.Ф.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя до: приватного підприємця ОСОБА_2 про: стягнення суми фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Запоріжжя звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості по штрафним санкціям за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 2251 грн. 45 коп., посилаючись на те, що вказана заборгованість відповідачем була допущена внаслідок несплати до бюджету застосованих за результатами перевірки від 17.08.2009 штрафних санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та дав пояснення в обґрунтування позову аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач позов не визнала, пояснила, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001372380 від 31.08.2009 прийнято з порушенням норм діючого законодавства України та прав відповідача. На думку відповідача, податковий орган провів позапланову перевірку за відсутності підстав, визначених в ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Зазначає, що всупереч положень ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» працівниками відповідача не було надано позивачу копію наказу керівника податкового органу, в якому б зазначались підстави для проведення перевірки. Також вважає, що відповідачем були порушені вимоги постанови КМУ від 22.05.2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року».

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.08.2009 Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя була проведена позапланова перевірка господарської одиниці кіоску, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить субєкту господарської діяльності ПП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 0123/08/25/23/НОМЕР_2.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. п. 5, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 (із змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки, 31.08.2009 ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя прийнято рішення форми «С» № 0001372380 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 2253 грн. 80 коп., яке було направлено відповідачу.

Як пояснила у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, при перевірці вона не була присутньою, про прийняте податкове повідомлення - рішення вона дізналася в листопаді 2009 року при проведенні звірки в ДПІ.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ, податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Відповідно до положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за застосуванням РРО здійснюється податковими органами у вигляді планових і позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згідно з ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в України» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи, при проведенні позапланової перевірки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя направлення на перевірку надавалися.

Таким чином, позапланова перевірка була здійснена співробітниками ДПІ у Заводському районі на законних підставах.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на порушення відповідачем вимог постанови КМУ від 22.05.2009 р. № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» (надалі за текстом постанова КМУ) виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 2 п.п. 1 п. 1 постанови КМУ органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 р. установлено обмеження щодо проведення позапланових перевірок субєктів господарювання, крім перевірок, що проводяться за зверненням фізичних і юридичних осіб про порушення субєктом господарювання вимог законодавства або поданням субєктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

Правові підстави і порядок проведення позапланових перевірок, повноваження податкових органів на проведення таких перевірок, визначаються Законами України «Про державну податкову службу в України» та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Попри встановлене постановою КМУ обмеження у проведенні позапланових перевірок, будь-які зміни Верховною Радою України у вищезазначені Закони, внесені не були. Тому, оскільки Закон України має вищу юридичну силу ніж постанова КМУ (підзаконний акт), він має пріоритет у правозастосуванні.

Відповідно до п. 8, 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990р., державна податкова служба має право:

- вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби;

- застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - субєктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою, проведеною Державна податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя встановлено порушення відповідачем п. 5, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), якими встановлено обовязок у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно із статтею 17 вказаного Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», д о суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст.22 даного Закону, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-111, податковий борг податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з п.п. 5.4.1 п.5.4 Закону України №2181 від 21.12.2000, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визначається сумою податкового боргу платника податку.

Прийняте Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення № 0001372380 від 31.08.2009 в адміністративному та в судовому порядку не оскаржувалося, тобто визначена сума податкового зобовязання є узгодженою.

На момент розгляду справи в суді, з урахуванням існуючої переплати в сумі 2 грн. 35 коп., заборгованість перед бюджетом складає 2251 грн. 45 коп.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що на час розгляду справи приватний підприємець ОСОБА_2 має несплачену заборгованість у сумі 2251 грн. 45 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Державного бюджету Заводського району м. Запоріжжя (розрахунковий рахунок № 34129999700004, банк ГУ ДКУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 34677136, МФО 813015, код платежу 99999999) штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2251 (дві тисячі двісті пятдесят одну) грн. 45 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову виготовлено у повному обсязі 22 січня 2010 року.