Ухвала суду № 75409605, 18.07.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3773/18

Провадження №1-кп/369/645/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

суддів Дубас Т.В., Бурбели Ю.С.

за участю секретаря Шкіренко Т.А.

прокурора Саркісян Д.В.

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12016110200003670 від 28.09.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, вдівця, який має вищу освіту, працює скручувальником електрокабелів в ТОВ «Енергокабель», зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

встановив:

03.04.2018 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016110200003670, затверджений 30.03.2018 року прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_4

Відповідно до правової кваліфікації, вказаної в обвинувальному акті, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та йому висунуто обвинувачення в тому, що він, будучи службовою особою – начальником виробництва ТОВ «Інтеркабель Київ» відповідно до наказу № 51-к від 16.07.2012 року, являючись матеріально-відповідальною особою у відповідності до договору про повну матеріальну відповідальність від 16.07.2012 року, перебуваючи за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Капітанівка, вул. Дачна, 5, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення шляхом розтрати чужого майна, діючи всупереч положень договору про повну матеріальну відповідальність, у період часу з 21.11.2015 року по 01.09.2016 року, точні дати та час не встановлені, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, вчинив розтрату товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Інтеркабель Київ», чим завада товариству матеріальної шкоди на суму 8584976,49 грн., що, згідно примітки 4 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 просила призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191 КК України на підставі обвинувального акту.

Позицію прокурора підтримала представник ТОВ «Інтеркабель Київ» - адвокат ОСОБА_1

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору за неконкретності обвинувачення, що перешкоджає реалізації права на захист, оскільки з пред’явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України не зрозуміло ні способу вчинення злочину, ні часу, а ні того, розтрату яких матеріальних цінностей допустив його підзахисний.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтримав клопотання свого захисника, доповнень не мав.

За таких обставин суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016110200003670, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов’язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз’ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчиненні злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред’явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії» №9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред’явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду (рішення від 25.03.1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Проте, під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12016110200003670 від 28.09.2016 року встановлено, що обвинувальний акт, затверджений 30.03.2018 року прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_4, не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки висунуте обвинувачення є неконкретним у зв’язку з відсутністю формулювання об’єктивної сторони діяння, в якому ОСОБА_3 висунуто обвинувачення, а саме в який спосіб він допустив розтрату та яких товарно-матеріальних цінностей.

Відсутність сформульованого обвинувачення порушує право обвинуваченого ОСОБА_3, передбачене п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України, знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Отже, за таких обставин суд прийшов до висновку, що прокурором у відповідності до вимог кримінального процесуального закону ОСОБА_3 не сформульоване конкретне обвинувачення, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження, у зв’язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 291, п. 3 ч. 3 ст. 314, ст. ст. 371, 372, 376 КПК України, суд -

постановив:

У призначенні судового розгляду у кримінальному провадженні № 12016110200003670 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191 КК України на підставі обвинувального акту, затвердженого прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 30.03.2018 року, відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_2 задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016110200003670 від 28.09.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, повернути прокурору відділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 як такий, що не відповідає вимогам КПК України, для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) діб з моменту її оголошення до Апеляційного суду Київської області.

Головуюча суддя Омельченко М.М.

Судді Дубас Т.В.

ОСОБА_6