Постанова № 75407567, 18.07.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2018 року м. Кропивницький

справа № 404/1323/16-ц

провадження № 22-ц/781/1284/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Суровицької Л.В.,

суддів Авраменко Т.М., Мурашка С.І.

за участю секретаря Бодопрост М.М.,

учасники справи :

позивач – Обласне комунальне виробниче підприємство “Дніпро-Кіровоград”,

представник позивача – ОСОБА_1, діє на підставі довіреності,

відповідач – ОСОБА_2,

представник відповідача – ОСОБА_3, діє на підставі довіреності,

третя особа - ОСОБА_4 соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 квітня 2018 року у складі судді Бершадської О.В., повний текст рішення складено 02 травня 2018 року, у справі за позовом Обласного комунального виробничого підприємства “Дніпро-Кіровоград” до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4 соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради про стягнення боргу за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2016 року Обласне комунальне виробниче підприємство “Дніпро-Кіровоград” звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Зазначало, що підприємством, яке є правонаступником КП «Кіровоградське водопровідне каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради», надавалися позиачці, як споживачу послуги з водопостачання та водовідведення на підставі договору №250976 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, укладеного 16 липня 2009 року. Відповідач періодично здійснює сплату отриманих послуг. Засіб обліку води у квартирі відповідача не встановлений. По особовому рахунку рахується пільга 25 відсотків «Діти війни» та субсидія. Оскільки засіб обліку води не встановлений, відповідно плата за послуги нараховується згідно з установленими нормами споживання з розрахунку на одну особу. Відповідач повідомлялась, що на період з листопада 2014 року по квітень 2015 року та на період з грудня 2014 року по квітень 2015 року вона має сплачувати обов?язкову частину плати в межах норми – 4 куб.м щодо надання субсидії та самостійно сплачувати різницю по нормі споживання у разі відсутності засобів обліку, а саме 5,61 куб.. В період з 01 лютого 2014 року по 31 січня 2016 року, включно, відповідачу було надано послуги на суму 2 251,39 грн., з яких відповідачем сплачено - 791,65 грн., по субсидії перераховано- 524,64 грн., залишок боргу - 1031,92 грн.. Підприємство неодноразово повідомляло відповідача по існування боргу. 26 серпня 2015 року Кіровським районним судом м. Кіровограда видано судовий наказ про стягнення заборгованості, проте 02 листопада 2015 року судом , за заявою боржника, вказаний судовий наказ скасовано та роз'яснено право ОКВП “Дніпро-Кіровоград” на звернення з до суду з позов.

В ході розгляду справи, позивачем змінено вимоги щодо періоду стягнення заборгованості та збільшено розмір позовних вимог. Позивач просив суд стягнути із відповідача заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01 травня 2013 року по 31 січня 2017 року у сумі — 1 944,97 грн., 3 % річних в сумі 12,80 грн., індекс інфляції в сумі 115,56 грн., всього 2 073,33 грн., а також понесені ними судові витрати (а.с. 1-8, 76-77).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 липня 2016 року залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кіровський районний відділ міської служби субсидії (а.с. 50).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 травня 2017 року замінено третю особу: Кіровський районний відділ міської служби субсидії належною - ОСОБА_4 соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради (а.с. 100).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 квітня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 1 944,97 грн. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, 3% річних -12,80 грн., індекс інфляції - 37, 03 грн.. В задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати (а.с. 207-212).

Частково задовольняючи позов суд виходив з того, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за період з 01 травня 2013 року по 31 січня 2017 року, 3 проценти річних за період прострочення відповідно до ст.625 ЦК України є обгрунтованими. Разом з тим індекс інфляції в розмірі 115,56 грн. нараховано позивачем з порушенням вимог ст.625 ЦК України, тому суд частково задовольнив позов в цій частині, стягнувши з відповідача 37,03 грн. індексу інфляції.

Не погодившись з рішенням суду відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову частково лише в межах розміру обов’язкової сплати в сумі 71,83 грн. Посилається на те, що суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права, не врахував, що відсутнє законодавче обмеження надання субсидії лише соціальною нормою. Висновки суду про фактичне споживання відповідачем послуги понад соціальну норму, є припущенням і не ґрунтується на доказах. Судом не постановлену окрему ухвалу щодо порушень, допущених позивачем ( а.с. 219-220).

Позивач та третя особа відзив на апеляційну скаргу на надали.

Апеляційне провадження відкрито 20 червня 2018 року та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи на 18 липня 2018 року (а.с. 232,239).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача – ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача ОКВП «Дніпро-Кіровоград», та представник третьої особи, які належним чином під розписку повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили. (а.с.243, 245).

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст.372 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 16 липня 2009 року між КП «Кіровоградське водопровідне каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради» та ОСОБА_2 було укладено договір № 250976 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення. Згідно умов договору підприємство зобов?язалось надавати споживачеві вчасно і відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення за адресою: АДРЕСА_1, який пізніше перейменовано у м.Кропивницький, а споживач зобов?язалась своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

З 01 квітня 2012 року правонаступником прав і обов?язків КП «Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради» є Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград».

Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України,Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 та договором, укладеним між сторонами.

Обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Зокрема, обов'язком споживача є оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця – надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Згідно зі статтею 32 вказаного Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

В абонентській базі обліку позивача за адресою АДРЕСА_2 відкрито особовий рахунок № 250000976 на ім?я ОСОБА_2

Лічильник води у вказаній квартирі не встановлений. По особовому рахунку рахується пільга 25 % «Діти війни» та субсидія.

ОСОБА_4 соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської районної у м.Кіровограді ради повідомлено, що ОСОБА_2 призначено субсидію на період з листопада 2014 року по квітень 2015 року, з травня 2015 року по квітень 2016 року. Розмір субсидії встановлено на соціальну норму 4,0 куб.м (а.с.33, 107).

Оскільки засіб обліку води в квартирі відповідача не встановлений, нарахування проводилось у відповідності до п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2005 року за №630, яким передбачено, що у разі відсутності в квартирі та на вводах засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з розрахунку на одну особу.

З 01 травня 2013 року по 31 травня 2016 року норматив (норма) споживання на одну особу по будинку, в якому проживає відповідач, становить 9,61 куб.м; а з 01 червня 2016 року норматив (норма) споживання на одну особу по будинку відповідача змінено відповідно до рішення Кіровоградської обласної ради № 82 від 20 травня 2016 року, з 9,61 куб.м на 7,7 куб.м (а.с. 80-83).

По особовому рахунку №250000976 споживача ОСОБА_2 призначено субсидію, розмір субсидії встановлено на соціальну норму 4,0 куб.м. (а.с. 33).

За таких обставин суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач мала б сплачувати послуги з урахуванням наданої субсидії та норми споживання, яка встановлена у разі відсутності обліку води на одну особу, а саме: 4 куб.м по субсидії, а різницю відповідно до встановленої норми споживання - 5,61 куб.м по 31 травня 2016 року, та різницю 3,7 куб.м з 01 червня 2016 року по 31 січня 2017 року.

Як свідчить розрахунок заборгованості, наданий позивачем (а.с.78) відповідач періодично здійснювала оплату наданих послуг, але не в повному обсязі, у зв?язку з чим утворилась заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період 01 травня 2013 року по 31 січня 2017 року в сумі 1994,97 грн..

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутнє законодавче обмеження надання субсидії лише соціальною нормою є безпідставними.

З 01 жовтня 2014 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування", встановлено такі соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії: для користування послугами з централізованого постачання гарячої води - 1,6 куб. метра на одну особу на місяць. У разі відсутності квартирних приладів обліку гарячої води нарахування плати за користування послугами з централізованого постачання гарячої води інвалідам війни та членам їх сімей, на яких відповідно до законодавства поширюються пільги, здійснюється виконавцями/виробниками такої послуги згідно з соціальними нормативами, встановленими абзацом першим цього підпункту; для користування послугами з централізованого водовідведення - 4 куб. метри на одну особу на місяць. У разі відсутності централізованого водовідведення (за відсутності системи централізованого водовідведення та за наявності централізованого водопостачання і вигрібних ям) для вивезення рідких нечистот - 4 куб. метри на одне домогосподарство на місяць. У разі відсутності квартирних приладів обліку холодної та/або гарячої води нарахування плати за користування послугами з централізованого водовідведення інвалідам війни та членам їх сімей, на яких відповідно до законодавства поширюються пільги, здійснюється виконавцями/виробниками такої послуги згідно з соціальними нормативами, встановленими абзацом першим підпункту 2 та/або підпункту 3 цього пункту.

Ці норми встановлюються відповідно до Методики визначення нормативів питного водопостачання населення, затвердженої наказом Держжитлокомунгоспу України від 27.09.2005 №148, зареєстрованим в Мінюсті 17.10.2005 за №1210/11490.

Згідно листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за №7/10-12779 від 28 жовтня 2014 року, постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» встановлені єдині для всієї України соціальні нормативи користування послугами, на які надаються пільги та субсидії.

Водночас в регіонах для нарахування плати за спожиті послуги з централізованого водопостачання і водовідведення застосовуються норми, затверджені органами місцевого самоврядування. Ці норми встановлюються відповідно до Методики визначення нормативів питного водопостачання населення, затвердженої наказом Держжитлокомунгоспу України від 27 вересня 2005 року № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції уУкраїни 17 жовтня 2005 року № 1210/11490. Такі норми є більшими або меншими за встановлені соціальні нормативи.

У разі встановлення органами місцевого самоврядування норм споживання води меншими за соціальні нормативи, для розрахунку пільг і субсидій застосовується норма споживання води, затверджена органами місцевого самоврядування.

У разі встановлення органами місцевого самоврядування норм споживання води більшими за соціальні нормативи, для нарахування плати за послуги з централізованого водопостачання застосовується норма споживання води, затверджена органами місцевого самоврядування а для розмірів соціальної допомоги (пільг і субсидій) - соціальні нормативи (а.с.29-32).

Доводи апеляційної скарги не спростосують розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не свідчать про неправильність застосування позивачем норми споживання за відсутності приладу обліку та неврахування пільг.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтвердив, що позивачем враховані всі здійснені відповідачем платежі за надані послуги з водопостачання та водовідведення за спірний період.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що нарахування плати за надані послуги мало б здійснюватись по фактичному споживанню води, оскільки пільги нараховуються на фактичні обсяги споживання води (в межах слціальних норм), субсидії нараховуються на соціальну норму за наявності приладів обліку води.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи і вказана обставина не заперечується представником відповідача, у квартирі відповідача відсутні засоби обліку води.

Отже позивачем обгрунтовано здійснено нарахування відповідно до п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2005 року за №630, згідно з установленими нормами споживання, з розрахунку на одну особу.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що суд ухвалив рішення на припущеннях, є безпідставними.

Суд встановив, що відповідач не виконувала належним чином зобов?язання щодо оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення, тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 1 944,97 грн. за період з 01 травня 2013 року по 31 січня 2017 року.

Правовідносини, які склались між сторонами, є грошовим зоьов?язанням, у якому серед інших прав і обов?язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов?язок з оплати отриманих комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) вимагати від боржника сплатити гроші за надані послуги.

Отже, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зоов?язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов?язання, згідно якої боржник за прострочення виконання зобов?язання сплачує борг з урахуванням рівня інфляції та три відсотки річних за прострочення зобов?язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм встановлених у частині другій статті 625 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд при вирішенні спору в порушення вимог ст.262 ЦПК України не постановив окрему ухвалу щодо прихованого викрадення позивачем бюджетних коштів на компенсацію витрат по оплаті послуг, які не надаються, а саме шляхом включення до тарифу складової для створення накопичувального фонду на послуги із повірки лічильника, є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять об?єктивних даних для постановлення окремої ухвали.

З огляду на це відсутні підстави, передбачені ч.1 ст.262 ЦПК України і у суду апеляційної інстанції для постановлення окремої ухвали щодо юридичної особи позивача.

Суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну оцінку, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційна скарга залишається без задоволення а рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст.268, п.1 ч.1ст. 374, ст.375, 381-383 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19 липня 2018 року.

Головуюча суддя Л.В. Суровицька

Судді Т.М.Авраменко

ОСОБА_5