Рішення № 75406933, 16.07.2018, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/6576/14-ц

Провадження № 2/488/48/18 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

16.07.2018 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

в складі : судді Лазаревої Г. М.,

при секретарі Чуб Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2014 року прокурор Корабельного району м. Миколаєва звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та державного підприємства «Миколаївське лісове господарство» до відповідачів – Миколаївської міськради, ОСОБА_2, в обґрунтування якого вказав наступне.

Пунктом 33 розділу 1 рішення Миколаївської міськради № 42/57 від 17.12.2009 року ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1 000 кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування, з метою передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Гагаріна, 80/5 в м. Миколаєві.

Пунктами 25, 25.2 рішення Миколаївської міськради № 47/51 від 25.06.2010 року затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд по вул. Гагаріна, 1/1-п в м. Миколаєві.

В подальшому, на підставі вищевказаних рішень ОСОБА_2 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:05:031:0044 серії ЯЛ № 904585 від 05.08.2011 року.

Прокурор вважає, що рішення Миколаївської міськради були прийняті із порушенням вимог чинного законодавства та із перевищенням повноважень Миколаївської міськради та просить:

- визнати незаконним та скасувати п. 33 розділу 1 рішення Миколаївської міськради № 42/57 від 17.12.2009 року;

- визнати незаконним та скасувати пункти 25, 25.2 рішення Миколаївської міськради № 47/51 від 25.06.2010 року;

- визнати недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 904585, який був виданий ОСОБА_2 05.08.2011 року, та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 481013661000662;

- витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 1000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:031:0044, вартістю 182710 грн., яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Гагаріна, 1/1-п.

В судовому засіданні прокурор підтримав позов у повному обсязі з вищезазначених підстав та просив його задовольнити.

Представник позивача - Миколаївської обласної державної адміністрації позов підтримав, надав заяву.

Представник позивача - ДП "Миколаївське лісове господарство" надав заяву, в якій позов підтримав.

Представник відповідача - Миколаївської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, представник відповідача - ОСОБА_3 заперечував проти позову.

Заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, та дослідивши надані ними письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Із наявної в матеріалах справи копії рішення Миколаївської міськради № 42/57 від 17.12.2009 року вбачається, що пунктом 33 розділу 1 рішення ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1 000 кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування, з метою передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Гагаріна, 80/5 в м. Миколаєві.

Пунктами 25, 25.2 рішення Миколаївської міськради № 47/51 від 25.06.2010 року затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд по вул. Гагаріна, 1/1-п в м. Миколаєві.

В подальшому, на підставі вищевказаних рішень ОСОБА_2 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:05:031:0044 серії ЯЛ № 904585 від 05.08.2011 року, який був зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 481013661000662.

Судовим розглядом встановлено, що спірна земельна ділянка була надана ОСОБА_2 за рахунок земель, що віднесені до земель держлісфонду урочища "Жовтневе", квартал 43, та перебуває у постійному користуванні ДП "Миколаївське лісове господарство" і це підтверджується наявними в матеріалах даної справи, та дослідженими у судовому засіданні: листом ДП "Миколаївське лісове господарство" № 666 від 24.11.2014 року, листом Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства № 1176 від 21.11.2014 року.

Стаття 13 Конституції України визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Стаття 1 ЛК України визначає, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце-розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території країни, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та подальша передача їх у приватну власність грубо порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України передача земельної ділянки в оренду чи у власність допускається лише після вилучення її у попереднього власника чи користувача.

Пунктом 6 частини першої статті 31 ЛК України визначено, що обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Відповідно до ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 6 ст. 149 ЗК України право вилучати земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення надано обласним державним адміністраціям.

Проте, матеріалами справи встановлено, що розпорядження про вилучення з постійного користування ДП "Миколаївське лісове господарство" земель зі складу урочища "Жовтневе" не приймались.

Виходячи із такого, суд приходить до висновку, що Миколаївською міськрадою передано у власність ОСОБА_2 спірну земельну ділянку без її вилучення у ДП "Миколаївське лісове господарство" у встановленому законом порядку та фактично із зміною її цільового призначення.

Частиною 4 ст. 20 ЗК України встановлено, що зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього середовища та лісового господарства.

Оскільки спірна земельна ділянка державного лісового фонду надавалась ОСОБА_2 для цілей, не пов’язаних із веденням лісового господарства і використання лісових ресурсів, що фактично свідчить про зміну її цільового призначення, то проект відведення мав би бути погоджений органом виконавчої влади з питань лісового господарства. Однак, за інформацією Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки не погоджувався, висновок не надавався.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до генерального плану розвитку міста ОСОБА_1, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР № 403 від 24.11.1986 року, який був містобудівною документацією, діючою на момент прийняття відповідачем вказаних рішень, - обов'язковим документом для всіх організацій та установ, які здійснюють будівництво на території міста, а також використання землі в планувальних межах міста, та Правил використання та забудови території м. Миколаєва, затверджених рішенням Миколаївської міської ради № 15/41 від 17.10.2003 року, спірна земельна ділянка розташована на території зони зелених насаджень та належить до ландшафтно-рекреаційної зони загальноміського значення.

До того ж, статтею 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" визначено, що обов’язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Із наявних у матеріалах справи письмових доказів, а саме листа Головного управління Держземагенства у Миколаївській області за № 10-14-0.23-8464/2-14 від 24.11.2014 року, вбачається, що обов'язкова державна експертиза проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель по вул. Гагаріна, 1/1-п у м. Миколаєві не проводилась.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється у тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав та визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 154 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов’язки чи обмеження.

Згідно зі ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Статтею 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму ВСУ “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004 № 7, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викуп) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що Миколаївською міськрадою в односторонньому порядку, всупереч діючому законодавству, з порушенням своїх повноважень, та за відсутності висновку спеціально уповноваженого органу лісового господарства, висновку державної експертизи землевпорядної документації, було вилучено у законного землекористувача - ДП “Миколаївське лісове господарство” спірну земельну ділянку поза волею останнього, та прийнято рішення про розпорядження цією земельною ділянкою, то суд вважає, що оспорювані прокурором пункти рішення Миколаївської міськради підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Крім цього, відповідно до п. 2.3. Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із внесеними змінами) - державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Враховуючи викладене, а також те, що державний акт виданий ОСОБА_2 на підставі рішень міськради, які суд вважає незаконними, він також підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Крім того, враховуючи те, що спірна земельна ділянка була незаконно вилучена із державної власності та перебувала у постійному користуванні державного підприємства – ДП “Миколаївське лісове господарство”, а повноваження щодо розпорядження нею мала право від імені держави Миколаївська обласна державна адміністрація, то суд вважає необхідним витребувати спірну земельну ділянку у набувача, відповідача по даній справі – ОСОБА_2 та передати її у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації. При цьому суд виходить із того, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності протиправно та внаслідок прийняття незаконних рішень органом місцевого самоврядування.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави належить стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати пункт 33 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради № 42/57 від 17.12.2009 р., яким ОСОБА_2 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за рахунок земель міста, не наданих у власність чи користування, площею 1000 кв.м. з метою передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Гагаріна, 80/5 в м. Миколаєві.

Визнати незаконним та скасувати пункти 25, 25.2 розділу 4 рішення Миколаївської міської ради № 47/51 від 25.06.2010 р., якими затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд по вул. Гагаріна, 1/1-п в м. Миколаєві.

Визнати недійсним виданий ОСОБА_2 державний акт серії ЯЛ № 904585 від 05.08.2011 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на правовласності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 481013661000662.

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 1000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:031:0044, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Гагаріна, 1/1-п, та передати її у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

Стягнути з Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі по 1370,32 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: Г.М. Лазарева