Рішення № 75406654, 04.07.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1349/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 р. Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Донченко Ю.В.

при секретарі Піцик О.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 "ПриватБанк", Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа – ОСОБА_4 – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу про скасування виконавчого напису,-

у с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог посилається на наступне, 12 вересня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_4, на підставі ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та, відповідно до пункту 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 29.06:1999р. за № 1172, на підставі документів ПАТ КБ «. Приватбанк», видав виконавчий напис за №12901 про стягнення позивача заборгованості за кредитним договором № б/н, від 04.02.2013р6ку, в сумі. 31650, 11грн.

22 січня 2018року головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області на підставі виконавчого напису №12901від 12.09.2017р., винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження за № ВП №55468084, та постанову про арешт майна . боржника за №ВП №55468084 від 22.01.2018р.

Вищевказаний виконавчий напис вчинений з численними порушеннями Законодавства, а тому такий не підлягає виконанню. Керуючись Законом-України «Про нотаріат» від 02.09.1993року №3425-ХІІ, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р, №1172 «Переліку документів, за якими стягнення . заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від , 16.07.1999р. N 996-ІV,приватний нотаріус вчиняє виконавчий напис на основі наданих документів, які підтверджують безспірність заборгованості, а саме кредитного договору б/н від 04:02.2013р. та засвідчений ПАТ КБ « Приватбанк» розрахунком заборгованості за договором б/н від 04.02.2013 р. укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та клієнтом ОСОБА_1 станом на 30.06.2017р.

На підтвердження факту безспірної заборгованості ПАТ КБ «Приватбанк» мав би надати приватному нотаріусу первинні бухгалтерські документи, кредитний договір, виписки банку та інші документи, які підтверджують факт надання кредиту, оплати, або неналежної оплати.

При відкритті пенсійного рахунку 04.02.2013р. між ПАТ КБ «Приватбан» і ОСОБА_1 підписано Анкету - Заявку про приєднання до умов та правил - надання банківських послуг.

Згідно ст.626 ЦК України, зміст Анкети - Заявки про приєднання до умов та правил - надання банківських послуг зводиться до того, що позивач погодилась на отримання кредиту, що не може вважатися обопільно досягнутою між сторонами згодою на укладання кредитного договору. В Анкеті - Заяві не зазначена сума грошових коштів, відсутній термін надання та повернення тієї чи іншої суми.

Умови та Правила надання банківських послуг не можуть підтверджувати факт боргу позивачки, оскільки в цих документах немає жодного посилання на відповідача

Також позивач, заперечує щодо суми заборгованості, на яку було внесено виконавчий напис приватним нотаріусом за № 12901 від 12.09.2017р. Відповідно до ст. 88 Закону. України «Про нотаріат» ст.1 та п. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, наданий ПАТ КБ «Приватбанк» розрахунок заборгованості не підтверджений первинними документами, тому змушена звернутись до суду, за захистом своїх прав

Позивач у судовому засідання позовні вимоги підтримала в повному об'ємі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні відносно задоволення позову заперечував, посилаючись на мотиви викладені у відзиві на позов.

Представник відповідача – Шевченківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Л/о у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив,

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, у судове засідання не з'явився , направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено 04.02.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір No б/н, згідно зазначеного договору позивач отримала кредит у розмірі 6300.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у з розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строк дії картки.

В травні 2016 року ПАТ "Приватбанк" звернувся з позовом до позивача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.08.2017 року позов було залишено без розгляду.

В подальшому у зв'язку з невиконанням Позивачкою зобов'язань за Кредитним договором щодо своєчасної сплати відсотків та погашення кредиту, відповідно до умов Кредитного договору, позивачці було надіслано письмову вимогу про усунення порушень за Кредитним договором. Зазначена вимога була надіслана 23.08.2017 року на адресу позивачки рекомендованим листом (а.с.32)

12 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_4, на підставі ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та, відповідно до пункту 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 29.06:1999р. за № 1172, на підставі документів ПАТ КБ «Приватбанк», був вчинений видав виконавчий напис за № 12901 про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором б/н, від 04.02.2013 року, в сумі. 31 650, 11 грн.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За загальним правилом статей15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису нотаріуса, під час його вчинення приватний нотаріус Київського MHO ОСОБА_6 керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліком документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою KM України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 29.06.99 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 4 гл.16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено зміст виконавчого напису. Виконавчий напис має містити:

дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача;

найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

строк, за який провадиться стягнення;

суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

номер, під яким виконавчий напис зареєстровано;

дату набрання чинності виконавчим написом;

строк пред'явлення виконавчого напису до виконання;

підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою;

інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України „Про виконавче провадження".

При вчиненні виконавчого напису Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, керувався Закону України «Про нотаріат», в статті 88 зазначеного визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Як вбачається з представленого суду виконавчого напису, останній містить всю необхідну інформацію.

Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.

Судом було встановлено, що позивачем було укладено кредитний договір з ПАТ "Приватбанк", шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг

Посилання позивача, на те, що вона з Банком не укладала договір, оскільки Умови та правила надання банківських послуг не можуть підтверджувати факт її заборгованості, оскільки не містять, жодних даних щодо неї, спростовуються норами чинного законодавства та матеріалами справи.

Згідно з ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з п.1.27 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні, зокрема, платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

У пунктах 14.1., 14.8 та 14.12 ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу. Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов'язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу (далі у цій статті - договір), ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов'язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в письмовій або електронній формі.

Починаючи з 04.02.2013 року, згідно анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПРИВАТБАНКУ позивачці було відомо , що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.pri vatbank. ua.

Даний договір укладений відповідно до ст. 634 ч.1 ЦК України шляхом приєднання до зазначених Умов та Правил надання банківських. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. При укладенні договору дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними.

Позивач своїм підписом на заяві засвідчила факт укладення з Банком договору банківського обслуговування та взяла на себе зобов'язання виконувати умови зазначеного договору.

Крім того, умови договору нею виконувались здійсненням неодноразових погашень, що підтверджується випискою по рахунка, які долучені до матеріалів справи (а.с.58-60).

Також підписанням зазначеної заяви – анкети, позивач ОСОБА_1, взяла на себе зобов'язання виконувати Умови та правила надання банківських послуг.

Відповідна правова позиція, щодо даного питання міститься в постанові Верховного суду України № 61-1411св18 від 06.02.2018 року.

Також позивач у своїх мотивах, посилається на те, що нотаріусом, проведено стягнення заборгованості поза межами строку позовної давності, що також не відповідає дійсності.

Виходячи із системного аналізу ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що не виконання боржником зобов'язань, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу і повернення отриманої позики, як це передбачено ст.1049 ЦК України.

Такий висновок знайшов своє підтвердження в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016р. у справі № 6-157ск16.

Як вже було встановлено судом, позивач отримала кредит у розмірі 6300.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у з розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строк дії картки.

Строк дії картки позивача до 31.08.2016 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.63-66).

Таким чином строк повернення кредиту слід обліковувати з 01 вересня 2016 року. ПАТ "Приватбанк"звернувся із заявою про вчинення виконавчого напису 23.08.2017 року, тобто в межах строку позовної давності .

Згідно із ст. 6 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити..

Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 19, 23, 26, 34, 209, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 "ПриватБанк", Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа – ОСОБА_4 – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу про скасування виконавчого напису – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Львівської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_7