Рішення № 75406575, 17.07.2018, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/431/18

Провадження № 2/463/1030/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Нора Н.В.

при секретарі – Кисиличин М.В.

з участю позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третьої особи ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, суд –

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулись до суду із позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином. Позовні вимоги у встановленому законом порядку уточнили згідно заяви від 11.04.2018р., в кінцевому просять ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 3100 доларів США, що згідно з курсом НБУ на день подання уточненої заяви становить 80522,50 грн. в рівних частках на кожного з позивачів, тобто по 40261,25 грн. кожному.

Позов мотивують тим, що третя особа ОСОБА_5, будучи службовою особою відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», шляхом обману заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 у розмірі 3100 доларів США. 19.09.2014р. ОСОБА_6 померла, її спадкоємцями являються: син - ОСОБА_1 та дочка - ОСОБА_3. Личаківським районним судом м. Львова було визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 потерпілими у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 Винність працівника відповідача у скоєнні злочину відносно них стверджується вироком Личаківського районного суду м. Львова від 9 березня 2017 року та ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року. Посилаючись на ст. 1172 ЦК України вважають, що завдану майнову шкоду повинен нести відповідач ОСОБА_7 акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». В обґрунтування позовних вимог посилаються на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідача та розмір заборгованості.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з мотивів викладених в ньому, просив такий задовольнити в частині позовних вимог викладених в заяві про уточнення позову.

Представник позивачів ОСОБА_8 у судове засідання не з’явилась, заявою до суду просить справу слухати у її відсутності. Враховуючи представлені документи, суд вважає можливим розглянути справу у її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд ухвалити законне і справедливе рішення, підтвердивши при цьому, що зібраними у справі доказами доводиться факт вчинення злочину (заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 у сумі 3100 доларів США) працівником відповідача ОСОБА_5, яка за вчинення вказаного злочину засуджена вироком Личаківського районного суду м. Львова від 9 березня 2017 року та ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року. Крім того вважає, що еквівалент суми коштів, щодо яких вирішується питання про відшкодування шкоди підлягає перерахунку з іноземної валюти на грошову одиницю (гривню) виключно на момент заволодіння. Тому загальна сума завданих збитків внаслідок заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 складає 24778,30 грн.

Третя особа у судове засідання не з’явилась, належним чином повідомлена про дату судового розгляду, про причини неявки не повідомила. З врахуванням зібраних доказів, суд вважає можливим розглянути справу у її відсутності.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до ст. 28 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 9 березня 2017 року, залишеним у цій частині без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року, встановлено, що ОСОБА_5 16 січня 2009 року, 24 липня 2009 року, 28 жовтня 2009 року, 28 квітня 2010 року,28 липня 2010 року, 28 жовтня 2010 року, 28 січня 2011 року, 29 квітня 2011 року, 30 травня 2012 року, 30 листопада 2012 року, 3 червня 2013 року, 11 липня 2012 року та 3 червня 2013 року, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні ТВБВ № 10013/0332 територіально-відокремленого безбалансового відділення 10013/0289 АТ «Ощадбанк» за адресою: м. Львів, вул. Медової Печери, 39, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 на загальну суму 3100 доларів США, якими розпорядилась на власний розсуд, за що її було засуджено за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. У вказаному кримінальному провадженні позивачі, як спадкоємці померлої ОСОБА_6, були визнані потерпілими у справі, цивільний позов у кримінальній справі вони не заявляли.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, заподіяння майнової шкоди позивачам внаслідок вчинення злочину ОСОБА_5 встановлено судом у кримінальному провадженні та не підлягає доказуванню в ході розгляду цієї цивільної справи.

Як встановлено судом і підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, а тому не потребує доказуванню, ОСОБА_5 перебувала на посаді завідуюча ТВБВ № 10013/0332 територіально-відокремленого безбалансового відділення 10013/0289 м. Львів (І-типу) філії – Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» в період заволодіння коштами ОСОБА_6.

З долученої до матеріалів справи копії свідоцтва про смерть вбачається що 19.09.2014р. померла ОСОБА_6. (а.с. 33) Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є її син - ОСОБА_1 та дочка - ОСОБА_3 по 1/2 частині спадщини кожному. (а.с. 34)

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, судом встановлено, що протиправними діями працівника відповідача ОСОБА_5 під час виконання своїх трудових (службових) обов’язків позивачам завдано майнової шкоди на загальну суму 3100 доларів США, що згідно з курсом НБУ на день подання уточнених позовних вимог від 11.04.2018р. становить 80522,50 грн. (тобто в рівних частках на кожного з позивачів припадає по 40261,25 грн.)

За таких обставин, враховуючи розмір заявлених позовних вимог і виходячи з принципу диспозитивності закріпленого в ст. 13 ЦПК України, суд приходить до переконання, що з відповідача в користь позивачів слід стягнути на кожного по 40261,25 грн., щ в загальному становить 80522,50 гривень.

При цьому, судом не можуть братись до уваги доводи відповідача про розмір заподіяної шкоди нарахованої на час постановлення вироку Личаківського районного суду м. Львова від 9 березня 2017 року в сумі 24778,30 гривні, оскільки вказаним вироком встановлено факт спричинення позивачу шкоди на загальну суму 3100 доларів США. Право позивачів визначати розмір позовних вимог, в тому числі валюту стягнення. Оскільки позивачі просили стягнути кошти в національній валюті гривні, а тому суд виходив з курсу гривні до долара США на час звернення з заявою про уточнення позовних вимог.

Крім того у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати, які складаються з 805,22 гривень судового збору, оскільки позивач від сплати такого звільнена на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274 ЦПК України, ст. 1172 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, ЄДРПОУ 00032129) на користь ОСОБА_3 (79038, м. Львів, вул. М.Печери, 36/35, РНОКПП НОМЕР_1) матеріальну шкоду в розмірі 40261,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, ЄДРПОУ 00032129) на користь ОСОБА_1 (79038, м. Львів, вул. М.Печери, 36/35, РНОКПП НОМЕР_2) матеріальну шкоду в розмірі 40261,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, ЄДРПОУ 00032129) 805,22 грн. судового збору в дохід держави.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Апеляційного суду Львівської області або через місцевий суд до Апеляційного суду Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Нор Н. В.