Постанова № 75406397, 16.07.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2232/18

Провадження № 22-ц/779/849/2018

Категорія 52

Головуючий у 1 інстанції Веселов В. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Максюти І.О., ФединякаВ.Д.

секретаря Петріва Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Орган опіки і піклування Коломийської міської ради, про зміну розміру аліментів, позбавлення батьківських прав, встановлення піклування над неповнолітньою особою та призначення піклувальника, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду у складі судді Веселова В.М., постановлену 16 травня 2018 року,

в с т а н о в и в:

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаним позовом.

Свої вимоги ОСОБА_2 обгрунтовувала тим, що у 2003 році її донька ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 В шлюбі народилася донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

У 2006 році сторони припинили спільне проживання. Дитина ОСОБА_5 після розірвання шлюбу батьками залишилася проживати з бабусею, позивачкою по справі у м.Коломия.

Рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради від 23.04.2013 року ОСОБА_5 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, встановлено над нею опіку, а ОСОБА_2 призначено опікуном.

15.03.2016 року мати дитини ОСОБА_6 при реєстрації шлюбу змінила прізвище ОСОБА_5 на Базанова.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 07.08.2013 року ОСОБА_2 відмовлено у позбавленні відповідача батьківських прав та вирішено стягувати з нього в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

У зв'язку із змінами у сімейному законодавстві в частині стягнення аліментів на утримання дитини, а також враховуючи збільшення розміру прожиткового мінімуму, ОСОБА_2 просила суд першої інстанції змінити розмір аліментів, визначений рішенням Коломийського міськрайонного суду від 07.08.2013 року та присудити стягувати з ОСОБА_3 в її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Також позивачка просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_5; встановити піклування над неповнолітньою ОСОБА_5; призначити ОСОБА_2 піклувальником неповнолітньої внучки ОСОБА_5; зобов'язати відділ РАЦС внести зміни в актовий запис про народження дитини; на підставі ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 16 травня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Орган опіки і піклування Коломийської міської ради, про зміну розміру аліментів, позбавлення батьківських прав, встановлення піклування над неповнолітньою особою та призначення піклувальника.

ОСОБА_3 на ухвалу суду в частині визначення підсудності справи подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права.

Апелянт вказав, що провадження у справі відкрито із порушенням правил територіальної підсудності, встановленої ЦПК України. Так, як зазначено у позовній заяві, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований та фактично проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, 58002.

Справа стосується позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3, а відповідно до п.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

З наведених підстав апелянт вважає, що справа підсудна Шевченківському районному суду міста Чернівці, у зв'язку з чим просив скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині прийняття позовної заяви про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_2 в порядку ст.360 ЦПК України подала відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначила, що вважає скаргу необгрунованою, а ухвалу суду постановленою у відповідності до вимог процесуального законодавства України.

ОСОБА_2 вказала, що вона є стягувачем аліментів на утримання дитини – ОСОБА_5 за рішенням Коломийського міськрайонного суду від 07.08.2013 року.

Оскільки розмір аліментів, визначений рішенням суду є меншим від встановленого на даний час законом, то ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаним позовом.

За правилами ч.1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні і похідні позовні вимоги.

Позивачка вважає, що позовні вимоги про зміну розміру аліментів, позбавлення батьківських прав, встановлення піклування та призначення піклувальника пов’язані між собою підставою виникнення та поданими документами.

Відповідно до ч.1 ст.28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред»являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, а відповідно до ч.16 ст.28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно із цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст.30 цього Кодексу.

З цих підстав ОСОБА_2 просила залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_3, а ухвалу Коломийського міськрайонного суду без змін.

Відповідно до п.8 Розділу XIII «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року.) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В засіданні апеляційного суду позивач та представник ОПП скаргу не визнали, просили відмовити в її задоволенні.

Апелянт подав суду заяву про слухання справи у його відсутність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Матеріалами справи встрановлено, що травні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаним позовом та просила суд першої інстанції змінити розмір аліментів, визначений рішенням Коломийського міськрайонного суду від 07.08.2013 року та присудити стягувати з ОСОБА_3 в її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття; позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_5; встановити піклування над неповнолітньою ОСОБА_5; призначити ОСОБА_2 піклувальником неповнолітньої внучки ОСОБА_5; зобов'язати відділ РАЦС внести зміни в актовий запис про народження дитини; на підставі ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 16 травня 2018 року у справі відкрито провадження.

Однією із умов реалізації права фізичної та юридичної особи на пред'явлення позову є дотримання вимог підсудності.

У зв'язку із цим підсудність як умова реалізації права на пред'явлення позову тісно пов'язана з процесуальною правоздатністю та компетентністю суду.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Право на розгляд справи належним судом є складовою частиною права на справедливий суд відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Водночас ч.1,16 ст.28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Звертаючись до Коломийського міськрайонного суду із позовом, ОСОБА_2 заклала кілька пов'язаних між собою позовних вимог до відповідача ОСОБА_3, в тому числі і щодо зміни розміру аліментів, визначеного рішенням Коломийського міськрайонного суду від 07.08.2013 року.

Заявлені позивачкою вимоги не входять до переліку винятків, встановлених статтею 30 ЦПК України та не підпадають під правила виключної підсудності , тому розгляд справи за місцем проживання позивача не суперечить вимогам ЦПК України.

Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального закону, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 16 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19.07.2018 року.

Головуюча: Василишин Л.В.

Судді: Максюта І.О.

ОСОБА_7