Постанова № 75406341, 20.07.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №319/1584/17 Головуючий у 1 інстанції: Хамзін Т.Р.

Провадження № 22-ц/778/2036/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17» липня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

секретар: Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Куйбишевського районного суду Запорізької області від 27 березня 2018 року про накладення штрафу в порядку процесуального примусу у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу договором дарування та поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна.

В січні 2018 року ОСОБА_4 подав зустрічний позов до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу договором дарування та поділ майна подружжя.

Ухвалою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 27 березня 2018 року стягнуто з ОСОБА_3 в дохід державного бюджету штраф у розмірі 525,60 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на безпідставність визнання її явки обов’язковою, перебування її на лікуванні, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Постановляючи ухвалу про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, суд першої інстанції виходив з того, що неявка позивача в судове засідання без надання документів на підтвердження поважності причин неявки є підставою для застосування процесуального примусу.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

За приписами ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (ч. 1 ст. 144 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев’ятою статті 203 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 15 березня 2018 року поновлено провадження у справі після проведення автотоварознавчої експертизи, призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 27 березня 2018 року, визнано явку ОСОБА_3 в судове засідання обов’язковою.

26 березня 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про проведення підготовчого засідання за її відсутності через погіршення стану здоров’я. Відповідні докази зобов’язалась надати в майбутньому.

ОСОБА_3 надано до суду апеляційної інстанції світлокопію довідки КЗ «Більмацький центр первинної медико-санітарної допомоги» Більмацької районної ради Запорізької області від 27 березня 2018 року, виписки №2089 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, з яких вбачається, що ОСОБА_3 перебувала на амбулаторному лікуванні у КЗ «Більмацький центр первинної медико-санітарної допомоги» Більмацької районної ради Запорізької області з 27 березня 2018 року по 05 квітня 2018 року.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи передбачені ст. 223 ЦПК України.

За приписами ч.ч. 1, 5 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Притягуючи ОСОБА_3 до відповідальності у вигляді штрафу за невиконання процесуальних обов’язків, суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені норми, не зазначив яким чином неявка ОСОБА_3 перешкоджала проведенню судового засідання з врахуванням того, що в вказаному судовому засіданні судом першої інстанції постановлено ухвалу про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції є передчасною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Куйбишевського районного суду Запорізької області від 27 березня 2018 року про накладення штрафу в порядку процесуального примусу у цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 20 липня 2018 року.

Головуючий

Судді: