Постанова № 75406310, 20.07.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/5389/17 Головуючий у 1-й інстанції: Галущенко Ю.А.

Провадження № 22-ц/778/2553/18 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Крилової О.В.

ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3 подав заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2018 року заява повернута позивачу, в зв’язку з невиконанням вимог ухвали судді про залишення позовної заяви без руху від 28 лютого 2018 року.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою судді Таран М.І. подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 23 червня 2018 року, справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08 червня 2018 року (а.с. 97) особам, які беруть участь у справі, надавався строк до 22 червня 2018 року для надання можливих відзивів на вищезазначену апеляційну скаргу позивача.

Однак, в строк до 22 червня 2018 року на адресу апеляційного суду відзивів від осіб, які беруть участь у справі, на вищезазначену апеляційну скаргу позивача, не надійшло.

В силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Повертаючи заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що така заява подана без дотримання вимог визначених ст. 285 ЦПК України.

Однак, зазначений висновок суду є помилковим з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду.

Згідно вимог п. 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Зі змісту заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення вбачається, що він зазначив причини неявки у судове засідання, посилаючись на те, що в зв’язку з доглядом за маленькою дитиною він не мав можливості прибути у судове засідання, на підтвердження чого ним було додано відповідні письмові докази, а саме: свідоцтво про народження дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідку з місця роботи дружини, згідно якої його дружина ОСОБА_6 приступила до виконання своїх службових обов’язків 14.06.2016 року. (а.с. 74, 77)

Також, заява ОСОБА_3 містить аргументоване обґрунтування заперечень проти вимог позивача щодо стягнення з нього кредитної заборгованості, з посиланням на докази та цивільно-правові норми.

Таким чином, висновки про невідповідність заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення вимогам процесуального закону є хибними і такими, що не узгоджуються з матеріалами справи.

Посилання суду на ту обставину, що ОСОБА_3 не додав до заяви жодного доказу на підтвердження своїх заперечень проти вимог позивача є недоречним, оскільки за змістом ст.. 285 ЦПК України є необхідність лише посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення, проте аж ніяк не долучення таких доказів до самої заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 ЦПК України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Окрім того, ч. 1 ст. 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 ) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи.

Таким чином, повернення районним судом заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення з вищенаведених підстав, фактично є перешкодою для доступу відповідача до правосуддя, оскільки рішення у даній справі було прийнято судом в заочному порядку, що в свою чергу позбавило скаржника права на справедливий розгляд, який гарантований Конвенцією прав людини і основоположних свобод, а також є порушенням його права щодо особистої участі у розгляді справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з порушенням вимог закону,тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інтонації для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 7 ч. 13, 367, 369 ч. 1, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2018 у цій справі – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає.

Повна постанова складена 20.07.2018 року

Головуючий:

Судді: