Ухвала суду № 75406253, 18.07.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/525/18

Провадження № 11-кп/779/261/2018

Категорія ч.1 ст.263 КК України

Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.

Суддя-доповідач Гандзюк

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого-судді: Гандзюка В.П.,

суддів: Гриновецького Б.М., Кукурудза Б.І.,

з участю:

секретаря с/з ОСОБА_1,

прокурора Журавльова Є.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури, обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 травня 2018 року, щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, громадянина України, раніше судимого

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

Зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 травня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено йому покарання - із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України – 1 (один) рік позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено раніше обраний – домашній арешт.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави - 3123 гривні 12 копійок судових витрат у кримінальному провадженні за проведення експертиз.

Речові докази: зброю маркування «Сайга» - 12С, 12-го калібру № 1428484 – ухвалено знищити.

Зміст апеляційних скарг.

В апеляційній скарзі, прокурор не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 вказує на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його м'якості.

Прокурор вважає, що суд першої інстанції належним чином не врахував, наявність рецидиву в діях обвинуваченого, того, що він ніде не працює, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, раніше неодноразово судимий, і на даний час кримінальні провадження щодо нього перебувають на розгляді в двох районних судах Івано-Франківської області. Обвинувачений жодним чином не сприяв розкриттю злочину і тільки під тиском незаперечних доказів свою вину визнав та розкаявся, а відтак суд безпідставно застосував при призначенні покарання ч.1 ст. 69 КК України.

З цих підстав, вирок суду першої інстанції, в частині призначеного покарання скасувати, та ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Обвинувачений ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не погоджується з обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, вважаючи його неконкретним, та таким, що не містить усіх обов'язкових елементів об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Обвинувачений вважає, що судом не доведено та не встановлено, що у нього відсутній злочинний намір на незаконне протиправне використання зброї, що впливає на кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки частиною 3 ст. 263 КК України взагалі передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, якщо особа добровільно здала правоохоронним органам зброю. А саме це він і збирався зробити, оскільки предмет, що в подальшому був визначений як зброя, він знайшов у під'їзді будинку свого товариша, на передодні проведення обшуку і мав намір здати зброю у органи поліції.

Визначивши відсутність суспільної небезпеки у вчиненому ним діянні, на думку обвинуваченого суд, зобов'язаний був ухвалити виправдувальний вирок.

Також обвинувачений вказує на те, що судовий розгляд справи було проведено без участі його захисника, та не з'ясовано судом мотиви його відмови від захисника, а також причини з яких він не скористався безоплатною правовою допомогою.

З цих підстав, оскаржуваний вирок ОСОБА_2 просив скасувати, а провадження у справі закрити.

Обставини у кримінальному провадженні встановлені судом першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 вчинив зберігання та придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Так, ОСОБА_2 при невстановлених обставинах, придбав предмет зовні схожий на карабін, який зберігав по місцю свого проживання, за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Хіміків, 6/1/35, без передбаченого законом дозволу. 23.11.2017 року в період часу з 09 год. 50 хв. по 12 год. 20 хв., працівниками поліції проведено санкціонований обшук за адресою проживання ОСОБА_2 у приміщенні квартири № 35, яка знаходиться в будинку по вул. Хіміків, 6/1/35 в м. Івано - Франківську, в ході якого вилучено предмет ззовні схожий на карабін. Згідно висновку експертизи, наданий предмет, виявлений та вилучений в ході проведення 23.11.2017 р. санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Хіміків, 6/1/35, є нестандартною багатоцільовою стрілецькою зброєю, призначеною для бойового використання на середніх та близьких дистанціях, в обмеженому просторі. Зброя перероблена із гладкоствольного одноствольного магазинного карабіну «Сайга» - 12С, 12-го калібру, шляхом видалення штатного складного прикладу та укорочення ствола до залишкової довжини 628 мм. Видалення прикладу й укорочення ствола досліджуваної зброї призвело до зміни попередніх конструктивних і балістичних властивостей зброї, яка утратила своє попереднє цільове мисливське призначення і стала якісно новим нестандартним типом зброї, набувши властивостей багатоцільової вогнепальної бойової зброї, призначеної для бойового використання на середніх та близьких дистанціях, в обмеженому просторі, а також подачі світлових та звукових сигналів при використанні спеціальних патронів, і тому дана зброя до категорії мисливських (спортивних) гладкоствольних рушниць не відноситься. Зброя придатна до стрільби патронами 12-го калібру до гладкоствольної вогнепальної зброї.

Позиції учасників судового провадження.

В суді апеляційної інстанції, захисник та обвинувачений доводи апеляційних скарг підтримали, та просили про їх задоволення. Проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечили.

Прокурор доводи апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника заперечив. Просив його апеляційну скаргу задовольнити.

Обставини у кримінальному провадженні, встановлені апеляційним судом.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника апелянта, думку прокурора та обвинуваченого, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого, то суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним,обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження,передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та технічного запису судового засідання, судом першої інстанції розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_2 проводився в порядку ч.3ст. 349 КПК України, згідно положень якої суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час судового провадження в суді першої інстанції після оголошення обвинувачення суд, з'ясувавши, що ОСОБА_2 визнає себе винним, за згодою учасників судового провадження одразу прийняв рішення про дослідження доказів в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України, ухваливши про допит обвинуваченого та дослідження матеріалів, які характеризують його особу. Однак правові наслідки відповідно до вимог вказаної норми стосовно позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку суд учасникам судового провадження не роз'яснив.

Під час допиту обвинувачений показав, що коли повертався додому, знайшов у під'їзді будинку карабін, який приніс по місцю свого проживання, за адресою вул. Хіміків, 6/1/35 в м. Івано-Франківську і у подальшому мав намір здати у органи поліції. На наступний день 23.11.2017 р. по його місцю проживанню був проведений обшук житла в ході якого було виявлено та вилучено попередньо знайдений ним карабін.

Тобто, фактично, ОСОБА_2 заперечив наявність у нього умислу на незаконне придбання та зберігання зброї.

В той же час, в обвинувальному акті зазначено про те, що ОСОБА_2 при невстановлених обставинах, придбав предмет зовні схожий на карабін, який зберігав по місцю свого проживання.

Враховуючи покази обвинуваченого щодо фактичних обставин справи, та формулювання обвинувачення з правовою кваліфікацією, викладених у обвинувальному акті, колегія суддів вважає, що такі суперечності не дають можливості з'ясувати які ж саме обставини були встановлені судом.

Крім того, визнаючи ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, суд одночасно вказав,про відсутність суспільної небезпеки вчиненого. При цьому суд, залишив поза увагою, що відповідно до ч.1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом. За таких обставин, зазначення судом відсутності суспільної небезпеки вказує на ймовірність відсутності в діях особи складу злочину, і як наслідок правомірність притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Також колегія суддів, зауважує, що призначаючи покарання із застосування ст. 69 КК України, судом першої інстанції враховано обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину. Поряд з цим, визнання вини та розкаяння у вчиненому заперечуються самим обвинуваченим, який в апеляційній скарзі ствердив, що жодних протиправних діянь не вчиняв і засуджений незаконно.

Покликання прокурора про неадекватність призначеного покарання підтверджується тим, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, фактично не визнав себе винним у вчиненому злочині та не розкаявся у вчиненому. За таких обставин, застосування ст. 69 КК України є явно незаконним рішенням, яке протирічить вимогам закону про кримінальну відповідальність.

Щодо результатів розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вище викладене, та приймаючи до уваги ту обставину, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 було розглянуто в порядку ст. 349 КПК України, без дослідження всього обсягу доказів, що позбавляє суд апеляційної інстанції постановити нове рішення, про яке піднімається питання апелянтом у апеляційній скарзі, тому колегія суддів вважає за необхідне, виходячи із положень ст. 415 КПК України, призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Під час нового розгляду слід в повному обсязі дослідити фактичні обставини провадження дати належну оцінку доказам та прийняти законне і обґрунтоване рішення. При постановлені вироку слід врахувати те, що при доведеності вини ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.69 КК України є надто м’яким, оскільки не відповідає особі обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 415, 418, 419 КПК України, Апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури, обвинуваченого ОСОБА_2 – задовольнити частково..

Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 травня 2018 року, щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України – скасувати, та призначити новий судовий розгляд в цьому суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.П. Гандзюк

Судді Б.М. Гриновецький

ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк