Ухвала суду № 75406221, 20.07.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/781/18

Провадження № 11-сс/779/247/2018

Категорія ст.183 КПК України

Слідчий суддя у 1 інстанції Шишко О. А.

Суддя-доповідач Кукурудз

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

20 липня 2018 року м. Івано – Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі :

головуючого судді Кукурудза Б.І.,

суддів Гриновецького Б.М., Гандзюка В.П.,

секретаря судового засідання Кравчук І.Я.,

з участю прокурора Лябиги І.О.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та жителю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 – Франківської області, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України,-

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 вважає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та незаконною, так як в судовому засіданні прокурор та слідчий не довели існування достатніх вагомих ризиків передбачених КПК України, наявність яких необхідна для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, зазначає, що суд при застосуванні запобіжного заходу не врахував те, що підозрюваний свою вину у скоєному визнав повністю, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий та має постійне місце проживання.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Богородчанського районного суду від 10 липня 2018 року і постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Ухвалою слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2018 року клопотання задоволено. Застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 60 днів до 08 вересня 2018 року включно із утриманням його в ОСОБА_2 – Франківській установі виконання покарань №12.

Розмір застави визначено 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240,00 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і від його імені іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Богородчанського районного суду.

Слідчим суддею встановлено, що 07 липня 2018 року близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_2 з метою викрадення чужого майна прийшов до житлового будинку ОСОБА_3, що в с. Космач по вул. Молодіжна, 145 Богородчанського району ОСОБА_2 – Франківської області.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно, з корисливих спонукань, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, витягнувши скло вхідних дверей будинку та відчинивши їх, проник в середину житлового будинку. Виявивши в будинку ОСОБА_3, ОСОБА_2 почав погрожувати їй фізичною розправою та застосував до неї насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілої, зв’язавши їй ноги електричним кабелем від побутового приладу.

Злякавшись за своє життя, ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 належні їй грошові кошти в сумі 1000 грн., якими він відкрито заволодів. З викраденим майном ОСОБА_2 з місця події втік та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_3 збитків на загальну суму 1000 гривень.

Під час апеляційного розгляду:

- захисник ОСОБА_1 та підозрюваний ОСОБА_2 підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити;

- прокурор вважає, що ухвала слідчого судді є законною, а подана апеляційна скарга є необгрунтованою, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді, слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, старшим слідчим СВ Богородчанського ВП ГУНП в ОСОБА_2 – Франківській області, ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 07.07.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018090120000174 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України.

08.07.2018 року ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 09.07.2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України.

10.07.2018 року старший слідчий СВ Богородчанського ВП ГУНП в ОСОБА_2 – Франківській області, ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Соломчаком Ю.О. звернувся до Богородчанського районного суду ОСОБА_2 – Франківської області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Ухвалою слідчого судді Богородчанського районного суду Івано – Франківської області 10 липня 2018 року зазначене клопотання задоволено.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Так, з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_2 вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав, застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, а також інші дані про особу ОСОБА_2 в їх сукупності.

Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ст. 9 ч. 5 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, і що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дані, на які посилається захисник, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_2 під вартою, матеріали судової справи не містять.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

За таких обставин слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України відповідно до вимог КПК України законно застосував запобіжний захід тримання під вартою, та визначив розмір застави, відповідно до ст. 183 ч.3 КПК України та ст. 182 ч.5 КПК України.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

Також, апеляційним судом не встановлено процесуальних порушень при підготовці і поданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, оскільки воно відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, так як підстав для скасування ухвали слідчого судді немає.

Керуючись ст.ст.376,177,178, 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити – без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Б.І. Кукурудз

Судді: В.П. Гандзюк

ОСОБА_5