Постанова № 75406207, 17.07.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 317/2219/17 Головуючий у 1-й інстанції: Сакоян Д.І.

Провадження № 22-ц/778/2540/18 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Кухаря С.В.

ОСОБА_2

При секретарі : Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання майна спільною сумісною власністю і його поділ,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання майна спільною сумісною власністю і його поділ.

В квітні 2018 року ОСОБА_5 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул.. Зелена Діброва, 18, що належить ОСОБА_3

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2018 року заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул.. Зелена Діброва, 18, що належить ОСОБА_3

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду ОСОБА_3 в особі адвоката ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, прийняти нову про відмову в задоволенні заяви.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і

обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів

апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до

висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно наявний спір, а відчуження спірного майна в майбутньому може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідного права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно п. 4 Постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд при розгляді заяви повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_5 надав суду інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна щодо спірного будинку на підтвердження зареєстрованого за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок,розташованого за адресою: с. Сонячне, вул.. Зелена Діброва, 18, Запорізького району, Запорізької області.(а.с. 48-52, т.2)

Окрім того, позивачем було надано докази того, що відповідач має намір здійснити його відчуження , а саме – роздруковану інтеренет-сторінку з оголошенням про продаж спірного будинку.( а.с. 53).

Таким чином, з урахуванням наведеного вбачається, що заходи забезпечення позову, які ОСОБА_5С просив застосувати суд, є співмірними із заявленими позовними вимогами та стосуються виключно майна, яке є предметом спору, в зв’язку з чим колегія вважає, що задовольняючи заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову, суд прийнявши до уваги наведені в заяві доводи та оцінивши надані заявником докази, дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частину спірного житлового будинку, розташованого за адресою: с. Сонячне, вул.. Зелена Діброва, 18, Запорізького району, Запорізької області, який є предметом спору у даній справі, оскільки у разі невжиття заходів забезпечення позову, в подальшому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Посилання в апеляційній скарзі на необґрунтованість та недоведеність позовних вимог повинно бути предметом розгляду справи судом першої інстанції по суті.

Таким чином, з урахуванням наведеного колегія приходить до висновку про те, що доводи наведені в апеляційній скарзі суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а оскаржувана ухвала відповідає нормам права, тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 374,375,381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі адвоката ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 06 квітня 2018 року у цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 20 .07.2018 року.

Головуючий:

Судді: