Рішення № 75405270, 19.07.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2321/17

19 липня 2018 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Флоряк Д.В.,

з уч. секретаря Буратчук О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, про визнання протиправною та скасування постанови № 04.1-23/33 від 05.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 13.11.2017 року через засоби поштового зв"язку звернувся в суд з адміністративним позовом до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови № 04.1-23/33 від 05.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 14.02.2018 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що державним інспектором Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_2 за результатами перевірки, 05.10.2017 року винесено постанову № 04.1-23/33 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-3 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. Згідно висновків інспектора, на належній йому на праві приватної власності земельній ділянці площею 2,000 га (кадастровий номер 2624082100:05:006:0002), розташованій за межами населеного пункту с. Зелена, присілок Хрипелів, ур. «Став», Надвірнянського району, Івано-Франківської області, ним знято родючий шар грунту без спеціального дозволу, знищено грунтовий покрив на загальній прощі 0,7250 га. Зазначає, що при винесенні постанови інспектором було допущено порушення вимог Конституції України та КУпАП. Протокол про адмінправопорушення був складений у його відсутності, що унеможливило належним чином захистити свої права та скористатися правовою допомогою. Інспектором не встановлено всі обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не здобуто жодних доказів того, що саме ним (позивачем) знято родючий шар грунту з відповідної земельної ділянки. Крім того, вказана земельна ділянка була ним відчужена згідно договору дарування від 20.09.2017 року, тому на момент винесення постанови він вже не був власником земельної ділянки. Окрім того зазначає, що на вказаній земельній ділянці він не знімав родючий шар грунту. Просить суд поновити строк на оскарження постанови, який пропущений з поважних причин та визнати протиправною та скасувати постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_2, № 04.1-23/33 від 05.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 53-3 КУпАП.

В судовому засіданні представник позивача заявлені ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві. Просить позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що при проведенні перевірок за дотриманням вимог земельного законодавства державні інспектори з контролю за використанням і охороною земель в Івано-Франківській області діють виключно в межах наданих їм повноважень. При проведенні перевірки земельної ділянки площею 2,000 га (кадастровий номер 2624082100:05:006:0002), яка розташована в с. Зелена, Надвірнянського району, ним у присутності начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадстру в Івано-Франківській області ОСОБА_5 та землевпорядника Зеленської сільської ради ОСОБА_6 було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об"єктом – земельної ділянки від 13.09.2017 № 04.1-18/89, а також складено акт обстеження земельної ділянки від 13.09.2017 року № 04.1-19/78. В подальшому було складено протокол про адмінправопорушення ОСОБА_4 від 21.09.2017 року № 04.1-22/23, винесено припис ОСОБА_4 про усунення порушень вимог земельного законодавства та постанову про накладення адміністративного стягнення за ст. 53-3 КУпАП. Крім того зазначив, що позивача було повідомлено про розгляд адмінсправи стосовно нього, оскільки він був особисто присутнім при розгляді справи, однак відмовився від підпису в протоколі у присутності свідків. Оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та Розділу ІІІ Інструкції, не має передчасного характеру та інспектором в межах своїх повноважень вирішено питання про розмір збитків, завданих адміправопорушенням. Крім того звертає увагу, що на час проведення перевірки, а саме станом на 13.09.2017 року, земельна ділянка ОСОБА_4 ще не була відчужена. Просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні дав пояснення, аналогічні за своїм змістом поясненням відповідача, підтвердив, що державний інспектор Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_2 діяв в межах своїх повноважень, оскаржувана постанова винесена ним правомірно, тому також просить в позові відмовити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 06.09.2017 р. Головним управління Держгеокадастру Івано-Франківській області видано Наказ №408-ДК, яким у зв'язку з листом прокуратури Івано-Франківської області від 15.08.2017 р. №05-1123 вих-17 наказано здійснити контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною усіх категорій і форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки по використанні земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 2624082100:05:006:0002), яка розташована в с.Зелена Надвірнянського району, у термін з 06.09.2017 р. по 15.09.2017 р.

13.09.2017 відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №04.1-18/89 та акт обстеження земельної ділянки №04.1-19/78, відповідно до яких, у результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення, приватної власності, для ведення особистої селянського господарства, площею 2,0000 га (кадастровий номер 2624082100:05:006:0002), що розташована за межами населеного пункту с.Зелена, присілок Хрипелів, ур. «Став» Надвірнянського району, використовується не за цільовим призначенням шляхом облаштування ставків, здійснення поточного будівництва, розміщенням будівельних матеріалів, обладнання для виконання будівельних робіт, а також з неї знято родючий шар ґрунту без спеціального дозволу, знищено ґрунтовий покрив на загальній площі 0,7250 га, самовільно зайнято земельну ділянку лісогосподарського призначення 0,7740 га.

21.09.2017 року державним інспектором Семчуком Р.М. складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 за ст. 53-3 КУпАП та припис про усунення ОСОБА_4 порушень вимог земельного законодавства.

05.10.2017 року відповідачем винесено постанову №04.1-23/33 про накладення адміністративного стягнення, якою встановлено, що ОСОБА_4 використовується не за цільовим призначенням земельна ділянка сільськогосподарського призначення, приватної власності, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га (кадастровий номер 2624082100:05:006:0002), що розташована за межами населеного пункту с. Зелена, присілок Хрипелів, ур. «Став», Надвірнянського району, Івано-Франківської області, шляхом облаштування ставків, здійснення поточного будівництва, розміщення будівельних матеріалів, обладнання для використання будівельних робіт. В зазначених ставках здійснюється риборозведення, джерелом наповнення ставків є вода з річки Хрипелів. Крім того, на вказаній земельній ділянці знято родючий шар грунту без спеціального дозволу, знищено грунтовий покрив на загальній площі 0,7250 га. Порушенням заподіяно матеріальну шкоду в наслідок зняття грунтового покриву без спеціального дозволу з земельної ділянки площею 0,7250 га на суму 12312,34 грн.

Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 53-3 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об»єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв"язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 33 КУпАП передбачає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Як встановлено судом, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача було винесено постанову № 04.1-23/33 від 05.10.2017 р. у справі про адміністративне правопорушення за ст. 53-3 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ст. 53-3 КУпАП передбачає відповідальність за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події, складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

При винесені постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем не було встановлено всіх фактичних даних справи, не у повному обсязі досліджені обставини справи, не з'ясовано, чи було взагалі вчинено адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що 21.09.2017 відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення №04.1-22/23 в якому зазначено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД №847261, договорів оренди землі за №010630700164, земельна ділянка сільськогосподарського призначення, приватної власності, для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га (кадастровий номер 2624082100:05:006:0002) використовується ОСОБА_4 не за цільовим призначенням. Крім того, на вказаній земельній ділянці знято родючий шар грунту без спеціального дозволу, знищено грунтовий покрив на загальній площі 0,7250 га. Також, самовільно зайнято земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,7740га шляхом здійснення будівельних (земляних) робіт, розміщення будівельних матеріалів, що є порушенням ч. 2 ст. 168 Земельного кодексу України.

Однак, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки, ні в акті обстеження земельної ділянки не зазначено, що саме ОСОБА_4 на вказаній земельній ділянці зняв родючий шар грунту.

Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Земельного кодексу України і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.

В матеріалах справи відсутні пояснення свідків, які б підтверджували факт зняття ОСОБА_4 родючого шару грунту, тоді як присутній під час перевірки землевпорядник Зеленської сільської ради ОСОБА_6 відмовилася від підпису, а підтвердження обставин, викладених в актах від 13.09.2018 р., підписом присутнього під час перевірки заступника начальника - начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_5, суд не може прийняти до уваги як належний та допустимий доказ вчинення позивачем правопорушення, яке ставиться йому у вину, оскільки посадове становище вказаної особи ставить під сумнів її безсторонність та об'єктивність як свідка.

Суміжність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га (кадастровий номер 2624082100:05:006:0002), яка належала позивачу на праві приватної власності, та земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,7740 га, на переконання суду, не може бути беззаперечним доказом фактичного зняття позивачем родючого шару грунту на вказаній земельній ділянці.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 21.09.2017 р. №04.1-22/23 зазначено обставини, встановлені 13.09.2017 р. відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки №04.1-18/89 та свідком правопорушення вказано ОСОБА_7, відомості щодо якого як свідка правопорушення, в актах від 13.09.2017 р. відсутні., а тому твердження відповідача про те, що позивач був присутній при складенні протоколу, однак відмовився від підпису, що засвідчено свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є необґрунтованими.

Зі змісту оскаржуваної постанови від 05.10.2017 №04.1-23/33 вбачається, що при прийнятті рішення про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності розглянуто протокол від 21.09.2017 р. №04.1-22/23, однак посилання на дослідження інших доказів по справі про адміністративне правопорушення відсутнє.

За змістом ч.2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 08.02.2001 у справі «Берктай проти Туреччини», рішення від 07.11.2002 у справі «Лавенте проти Латвії» показує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів, для спростування показів наданих позивачем.

Всі вище наведені порушення з боку відповідача, на думку суду є безперечними підставами для скасування оскарженого рішення посадової особи. Із зазначеного вище вбачається, що оскаржувана постанова винесена відповідачем з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та не досліджено в повному обсязі обставини справи, що призвело до порушення прав позивача, передбачених статтею 268 КУпАП.

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ст. 53-3 КУпАП.

За цих обставин, суд вважає, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не має, а тому його адміністративний позов підлягає до задоволення.

Із оскаржуваної позивачем постанови вбачається, що вона винесена 05.10.2017 року, а за захистом своїх прав позивач звернувся в суд 09.11.2017 року шляхом надсилання позовної заяви через засоби поштового зв»язку, тому відповідно до ст. 286 КАС України строк звернення до адміністративного суду ним пропущено з поважних причин, оскільки вищевказану постанову позивач отримав 31.10.2017 року поштовим листом.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 7, 19, 33, 72, 77, 78, 213, 247, 251, 252,283 КУпАП, ст.ст. 241-246, 250, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Поновити пропущений строк на оскарження постанови № 04.1-23/33 від 05.10.2017 року по справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 53-3 КУпАП

Позов ОСОБА_4 - задоволити.

Скасувати постанову державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_2 № 04.1-23/33 від 05.10.2017 року, відносно ОСОБА_4 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 53-3 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Надвірнянський районний суд в строк визначений ч.4 ст.286 КАС України.

Суддя Флоряк Д.В.