Ухвала суду № 75405058, 20.07.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10721/18

Провадження № 1-кс/344/4704/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., за участю секретаря Устинської Н.С., прокурора Петріва А.І., підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши в залі суду м.Івано-Франківська клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, в рамках кримінального провадження № 22018090000000010,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 на строк до 25.09.2018 року, в обґрунтування якого покликався на те, що група осіб з числа 11 чоловік, до якої входили громадяни ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та інші невстановлені на даний час особи, у 2015 році досягнули злочинної домовленості щодо незаконно зберігання радіоактивного матеріалу (Радій-226) та виношували злочинні наміри щодо його продажу невстановленим особам. Так, органом досудового розслідування встановлено, що у 2015 році громадянин України ОСОБА_4 в порушення Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», вступив у злочинну змову з громадянами ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, направлену на зберігання радіоактивного матеріалу без передбаченого законом дозволу з метою його подальшого збуту. При цьому, знаючи про значну вартість даного радіоактивного матеріалу та усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_6 у 2015 році передав радіоактивний матеріал, а саме металевий предмет циліндричної форми діаметром 53 мм і висотою 118 мм ОСОБА_4, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, для його зберігання.

У клопотанні вказано, що у подальшому, з метою приведення свого злочинного наміру у виконання, ОСОБА_6 з використанням власного мобільного телефону, в період 2016-2018 років домовлявся з невстановленими слідством особами про подальше зберігання та збут радіоактивного матеріалу. Для реалізації свого злочинного наміру, у 2016 році ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на місці зберігання радіоактивного матеріалу за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Словацького, буд. 9, із використанням фотоапарату та побутового дозиметра сіро-червоного кольору з написом «Прип’ять», який належить ОСОБА_4, у присутності останнього, здійснили фото-, відео-фіксацію металевого предмету циліндричної форми діаметром 53 мм і висотою 118 мм з метою передачі фото-, відео матеріалів, невстановленим на даний час слідством особам – потенційним покупцям.

Також, як зазначено, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 впродовж 2016 – 2018 років неодноразово здійснювали фото-, відео-фіксацію радіоактивного матеріалу - металевого предмету циліндричної форми, для невстановлених слідством осіб-покупців, з метою підтвердження наявності та реальності перебування у їх розпорядженні відповідного радіоактивного матеріалу. Так, 24.05.2018 року, в ході проведення співробітниками Управління СБ України в Івано-Франківській області санкціонованого обшуку за адресою фактичного місця проживання ОСОБА_4 (Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Словацького, буд. 9), останній, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій щодо незаконного обігу на території України радіоактивних матеріалів, добровільно видав працівникам органів СБ України радіоактивний матеріал, який знаходився на його прибудинковій території. У подальшому слідчим, у відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 02.06.2003 № 813 було залучено фахівців у сфері поводження з радіоактивними матеріалами, а саме спеціалістів з числа ГУ ДСНС України в Рівненській області, Північно-Західної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання та Рівненської обласної лабораторії Центру МОЗ України, з метою проведення радіологічного обстеження виявленого підозрюваного об’єкту.

Як вказано у клопотанні, у ході проведення працівниками вищезазначених установ дослідження підозрюваного об’єкту, добровільно наданого ОСОБА_4, встановлено, що досліджуваний об’єкт являється радіоактивним матеріалом. Результати вимірювання потужності експозиційної дози випромінювання на відстані 1 м. та безпосередньо біля об’єкта, становлять 0,3 мкЗв/год. (мікрозівертів в годину) та 23 мЗв/год., відповідно. Відповідно до висновку експертизи від 14.06.2018 №5-2018 Інституту ядерних досліджень НАН України, наданий на експертизу металевий предмет циліндричної форми діаметром 53 мм і висотою 118 мм, містить радіоактивний матеріал. Наданий на експертизу предмет являє собою пристрій – Апарат еманаційний №16966, який виготовлявся Чехословацькою компанією Radiumchema в 20-х-30-х роках минулого століття і за допомогою якого можна було наситити питну воду радіоактивним газом Rn-222 (радон-222) за рахунок його еманації (лат. emanatio - витік, розповсюдження) з матеріалу, що містить радіоактивний ізотоп Ra-226. Радіоактивність предмета обумовлена присутністю в ньому радіонукліду 226Ra (радій-226) з періодом напіврозпаду Т? = 1600 років. Потужність амбієнтної еквівалентної дози гамма-випромінювання на відстані 10 см від предмета складає 13 мкЗв/год (мікрозівертів за годину). Активність 226Ra, що міститься в предметі, складає (1,3±0,2)106 Бк та перевищує рівень звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю. Згідно з постановою Кабінету міністрів України №1174 від 16.11.2011 року для радію-226 рівень звільнення складає 1.0104 Бк. Поводження з такими радіоактивними матеріалами під час планування та здійснення практичної діяльності з ними повинно проводитись у відповідності з нормативними документами у галузі регулювання ядерної та радіаційної безпеки (Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97, Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України ОСПУ-2005 та інші).

У клопотанні зазначено, що 25 травня 2018 року громадянину ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 265 КК України та цього ж числа слідчим суддею Івано-Франківського міського суду до нього застосовано запобіжний захід – тримання під вартою, з одночасним визначенням застави 160 (ста шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 281 920 грн. (двісті вісімдесят одна тисяча дев’ятсот двадцять гривень). Поряд з цим, 25 травня 2018 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду задоволено клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 з одночасним визначенням застави в межах 160 (ста шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 281 920 грн. (двісті вісімдесят одна тисяча дев’ятсот двадцять гривень) гривень та у випадку внесення ним застави, покладено ряд обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Вказується на те, що ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 припиняє свою дію 23.07.2018 року, однак через складність кримінального провадження, необхідність розсекречення ухвал слідчих суддів Апеляційного суду про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, проведення одночасних допитів підозрюваних, отримання від операторів та провайдерів телекомунікацій – ТОВ «Астеліт», ПрАТ «Vodafone Україна» та ПрАТ «Київстар» інформацію про контакти підозрюваних та інших причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб, отриману інформацію оглянути та проаналізувати, неможливо закінчити досудове розслідування до моменту завершення дії попередньої ухвали слідчого судді про обрання стосовно ОСОБА_4 зазначеного запобіжного заходу. Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22018090000000010 прокуратурою Івано-Франківської області продовжено до 25.09.2018, про що повідомлено підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_8

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та, посилаючись на наявність передбачених у ст.177 КПК України ризиків та необхідність встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4

Підозрюваний та його захисники заперечили клопотання, вказавши на необґрунтованість підозри та безпідставність викладених у ньому ризиків. Просили застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановлено наступне.

Матеріалами клопотання встановлено, що у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець і житель ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, не одружений, не працюючий.

Як вбачається з матеріалів клопотання, можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 265 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: протоколом обшуку від 24.05.2018; висновком експертизи Інституту ядерних досліджень НАН України №5-2018 від 14.06.2018; протоколом огляду від 30.05.2018; протоколом огляду від 07.06.2018, заявою ОСОБА_7 від 30.05.2018, протоколом допиту ОСОБА_7, заявою ОСОБА_4 від 24.05.2018, протоколами пред’явлення для впізнання від 24.05.2018 та іншими доказами.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 265 КК України.

Зі змісту ст.197 КПК України випливає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Статтею 219 КПК України передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч.2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи доводи обвинувачення та захисту слідчий суддя бере до уваги те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкимінованих йому кримінальних правопорушень.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у кримінальному провадженні є тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному злочину, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.

У рішенні "Марченко проти України" Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, і приходить до висновку, що жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаних вище кримінальних правопорушень, характеризуючі особу підозрюваного дані.

Відтак приходжу до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, застосування більш м’якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігання згаданих ризиків, тому продовження строків тримання під вартою ОСОБА_4буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.176, 177, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 219, 309, 395, 492, 496 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, на строк проведення досудового розслідування, тобто до 25.09.2018 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 160 (ста шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 281 920 (двісті вісімдесят одна тисяча дев’ятсот двадцять гривень) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді діє до 25.09.2018 року та підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Т.М. Антоняк

Повний текст ухвали складено 20 липня 2018 року.