Ухвала суду № 75404643, 18.07.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №283/724/13-к Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В. В.

Категорія ч.3 ст.185 КК України Доповідач Шевченко В. Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Житомир

Апеляційний суд Житомирської області в складі суддів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання Білоус Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальне провадження № 12012060080000149 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 19 квітня 2018 року щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Алтайського краю РФ, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю:

прокурора Селюченко І.І.,

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4, не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин кримінального правопорушення та правову кваліфікацію, просить вирок Малинського районного суду Житомирської області від 19 квітня 2018 року в частині призначення покарання змінити та призначити більш м’яке покарання, не пов’язане з позбавленням волі або застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції призначив занадто суворе покарання, прийняв рішення без врахування всіх обставин вчинення злочину, його наслідків і даних про особу, що його вчинила, а саме не врахував те, що він хворіє на тяжку хворобу, що унеможливлює відбування покарання в місцях позбавлення волі.

Вироком Малинського районного суду Житомирської області від 19 квітня 2018 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

Початок строку відбуття покарання рахувати з дня затримання – 03 лютого 2018 року. В термін покарання зараховано дні перебування ОСОБА_4 під вартою в даному кримінальному провадженні з 15 по 17 січня 2013 року.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу – залишено незмінним утримання під вартою.

Цивільний позов ПАТ «Енергопостачальна компанія» Житомиробленерго» в особі Малинського району електричних мереж до ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Процесуальні витрати, пов’язані з залученням експертів в провадженні в сумі 735 грн. стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази по справі – два навісні замки, запальничка з ліхтариком, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Малинського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області – знищено.

За обставин, встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, 21 червня 2011 року близько 01-ї години в с. Малинівка Малинського району ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5, якого вироком Малинського районного суду Житомирської області від 27.05.2013 року визнано винним за ч.3 ст.185 КК України, з метою таємного викрадення чужого майна, вирішили викрасти кольоровий метал. З цією метою, вони за допомогою ножиць відчинили навісний замок до приміщення трансформатора ЗТП №392, належного ПАТ «ЕК» Житомиробленерго» в особі Малинського району електричних мереж та проникнули в середину.

Реалізуючи свій умисел, обвинувачений діючи спільно з ОСОБА_5, таємно, умисно, з корисливих мотивів, від’єднали резервний трансформатор потужністю 160 кВА від електропостачання, викрутили гвинти на кришці баку з мастилом, звідки вилили трансформаторне мастило в кількості 290 кг, та перевернувши трансформатор, викрали три обмотки високої напруги В/Н-160 та три обмотки низької напруги Н/Н-160 із металевим сердечником, тим самим розукомплектували трансформатор, що призвело до його повної несправності.

Після цього ОСОБА_4 продав викрадене на пункт прийому металобрухту.

Внаслідок спільних злочинних дій публічному акціонерному товариству «енергопостачальна компанія» Житомиробленерго» завдано майнового збитку в розмірі 8059 грн.

Повторно, 29 грудня 2012 року близько 01-ї години в с. Малинівка Малинського району, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою викрадення чужого майна, з застосуванням фізичної сили, шляхом ривку відчинив перші двері та плечем вибив другі двері, проникши в приміщення кафе-магазину «Фенікс», в с. Малинівка вул. Леніна, 41 звідки, умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав:

одну іграшкову ляльку, вартістю 26 грн.;

одну іграшкову ляльку «Барбі», вартістю 15 грн.;

двох іграшкових пістолетів, вартістю 15 грн. за штуку, на загальну суму 30 грн.;

десять пачок кукурудзяних паличок, вартістю 5,50 грн. за одну пачку на загальну суму 55грн.;

пляшку коньяку «Кримський», вартістю 35,94 грн.;

трьох пляшок алкогольного напою «Вермут Тотіно», вартістю 37,44 грн. за пляшку, на загальну суму 112,32 грн.;

пляшку лікеру «Канар», вартістю 36,24 грн.;

пляшку вина «Шабо Кагор червоне», вартістю 26,47 грн.;

дві пляшки вина «Бастардо червоне», вартістю 25,73 грн. за пляшку, на загальну суму 51,46 грн.;

пляшку вина «Королівське біле», вартістю 20,64 грн.;

пляшку вина «Королівське червоне», вартістю 21,64 грн.;

дві пляшки горілки «Медов Класік», ємністю 1л., вартістю 47,52 грн., за загальну суму 95,04 грн.;

три пляшки горілки «На березових бруньках», ємністю 0,7 л., вартістю 30,36 грн. за пляшку, на загальну суму 91,08 грн.;

чотири пляшки горілки «На березових бруньках», ємністю 0,5 л., вартістю 21,90 грн. за пляшку, на загальну суму 87,06 грн.;

10 пачок цигарок «Мальборо», вартістю 12,50 грн. за пачку, на загальну суму 125 грн.;

10 пачок цигарок «Прилукі сині», вартістю 7,50 грн. за пачку, на загальну суму 75 грн.;

10 пачок цигарок «Прима срібна синя», вартістю 7 грн. за пачку, на загальну суму 70 грн.;

10 пачок цигарок «Вінстон», вартістю 11 грн. за пачку, на загальну суму 110 грн.;

10 пачок цигарок «Бонд», вартістю 9 грн. за пачку, на загальну суму 90 грн.;

флакон туалетної води Жіванші «Ангели і демони», вартістю 160 грн.;

флакон парфумів «Мара сілк», вартістю 150 грн.;

флакон парфумів «Армані Аква», вартістю 150 грн.;

флакон парфумів «Кензо Лілія», вартістю 210 грн.;

флакон парфумів «Флора Байгучі», вартістю 210 грн.;

флакон парфумів «Шанель шанс зелені», вартістю 160 грн.;

флакон парфумів «Шанель шанс жовті», вартістю 160 грн.;

флакон парфумів «Булгарі Аква», вартістю 235 грн.;

флакон парфумів «Лакоста синя», вартістю 210 грн.;

флакон парфумів «Жіванші сині», вартістю 210 грн.;

флакон парфумів «Жіванші червоні», вартістю 150 грн.;

три флакони парфумів «Ніна Річі», вартістю 60 грн. за флакон, на загальну суму 180 грн.;

набір «Жіванші плюс крем», вартістю 160 грн.;

два набори «Туш жовта», вартістю 65 грн. за набір, на загальну суму 130 грн.;

одного ананасу, вартістю 30 грн.;

грошові кошти, які знаходились в касовому апараті в сумі 1593 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 5372,43 грн.

На апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 від прокурора Кучера Ю.В. надійшли письмові заперечення в яких просить апеляційну скаргу обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок Малинського районного суду Житомирської області від 19 квітня 2018 року щодо нього без змін.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та вирок суду в межах ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за обставин, встановлених і викладених судом у вироку, обґрунтовано доказами, дослідженими у встановленому законом порядку, з чим погоджується апелянт і ніким із сторін кримінального провадження не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом при призначенні покарання усіх обставин кримінального провадження, є безпідставними.

Згідно ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд дотримався загальних засад, передбачених ст.ст.50, 65 КК України.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що при вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, те, що ОСОБА_4 обвинувачується в вчиненні умисного злочину, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Судом також враховано особу винного, який за місцем свого проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Отже доводи апелянта щодо не врахування судом цих обставин є безпідставними. Разом з тим, судом також враховано й той факт, що ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні перебував в державному розшуку, внаслідок чого провадження було зупинено, що свідчить про намагання уникнути від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Як обставину, що пом’якшує покарання обвинуваченого, суд визнав повне визнання вини обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи сукупність цих обставин, суд першої інстанції призначив покарання в межах мінімальної санкції статті кримінального закону, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, та дійшов до правильного висновку, що покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі буде необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого і сприятиме запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Апеляційні вимоги обвинуваченого щодо застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є неспроможними та не ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно вимог п.2 ч.3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, початок строку відбування покарання ОСОБА_4 відраховується з дня його затримання, тобто з 03.02.2018року.

Отже, вимоги ст.81 КК України не підлягають застосуванню.

Також є безпідставними вимоги апелянта щодо пом’якшення покарання в зв’язку з тяжкою хворобою, яка унеможливлює його відбування покарання в місцях позбавлення волі.

В матеріалах кримінального провадження відсутній висновок спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого про неможливість відбуття ним покарання. Згідно Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров’я України № 3/6 від 18 січня 2000 року, за наявності висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого під час відбуття покарання адміністрація установи має право звернутися до суду з відповідним поданням про звільнення ОСОБА_4 від покарання, як засудженого, який захворів на тяжку хворобу.

Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження наявна відповідь від 16.04.2018 року начальника ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» ОСОБА_7, з якої вбачається, що за час нетривалого перебування в установі обвинуваченому проведено ряд клінічних та лабораторних досліджень, на підставі яких встановлено діагноз: ВІЛ- інфекція,1 клінічна стадія. Загальний стан здоров’я ОСОБА_4 на даний час задовільний(а.с.240).

За таких обставин посилання апелянта на ту обставину, що судом першої інстанції при призначенні покарання не в повній мірі дотримані вимоги ст.ст.50,65,66 КК України, є неспроможними.

Оскільки в апеляційній скарзі обвинуваченого не наведено переконливих доводів на обґрунтування явної несправедливості та суворості призначеного обвинуваченому покарання, вона задоволенню не підлягає.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст.412 КПК України, які би тягнули за собою безумовне скасування чи зміну судового рішення, у кримінальному провадженні не допущено.

Керуючись ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Малинського районного суду Житомирської області від 19 квітня 2018 року щодо ОСОБА_4 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою – в той же строк з моменту отримання копії судового рішення.

СУДДІ: