Ухвала суду № 75401881, 19.07.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4925/13-к

Провадження № 1-кс/183/819/18

У Х В А Л А

19 липня 2018 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

з участю:

секретаря судового засідання Данильченко Т. В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Мороховець Оксани Вікторівни,-

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2018 року в підготовчому судовому засіданні з розгляду кримінального провадження № 183/4925/13 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 2032 КК України захисником ОСОБА_2 заявлено відвід головуючому судді Мороховець Оксані Вікторівні у зв’язку з повідомленням останньою про те, що вона і обвинувачений є однокласниками.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 просила задовольнити заяву про відвід головуючого судді Мороховець О. В. мотивуючи тим, що під час підготовчого судового засідання головуюча повідомила осіб, які беруть участь у розгляді кримінального провадження, що є однокласницею обвинуваченого, а, отже, між ними є приятельські відносини та аби уникнути неупередженості головуючої судді при розгляді кримінального провадження вважає за необхідне заявити останній відвід.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав захисника, зазначивши при цьому, що в нього з суддею Мороховець О. В. нормальні людські стосунки і аби в прокурора в подальшому не виникало сумнівів щодо неупередженості головуючого судді, вважає заяву свого захисника обгрутованою.

Прокурор у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, тому суд вважає можливим провести судове засідання за його відсутності.

Суд, вислухавши думку обвинуваченого та його захисника, приходить до таких висновків.

У відповідності до ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Обґрунтовуючи заяву про відвід судді Мороховець О. В., заявник посилається на наявність тривалих відносин як приятелів між вищезазначеним суддею та обвинуваченим ОСОБА_1 під час навчання в школі, що не є виключною обставиною для відводу судді Мороховець О. В., які виключають можливість її участі у розгляді кримінального провадження № 183/4925/13 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 2032 КК України, згідно ст. 75 КПК України.

Разом з тим, поняття інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, встановлені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, є оціночним, законодавчо не визначеним, та може включати будь-які обставини, які можуть викликати у суду або у сторін сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною ОСОБА_3 України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та ОСОБА_3 ООН від 27 липня 2006 року №2006/23) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах "Микаллеф проти Мальти", "Мезнарич проти Хорватії", в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Однією з процесуальних форм забезпечення об’єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу (самовідводу) у визначених законом випадках. Як випливає зі змісту норм КПК України, відвід (самовідвід) судді є одним з механізмів, що забезпечує законність та обґрунтованість судового рішення.

Враховуючи наведене, беручи до уваги існування приятельських відносини між головуючим суддею у кримінальному провадженні і обвинуваченим, принаймні у минулому, суд приходить до висновку, що для забезпечення умов, за яких у учасників судового процесу не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом (чи безсторонності судді при розгляді даного кримінального провадження), об’єктивності головуючого судді у справі, приймаючи до уваги положення ст. 3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений, подану заяву про відвід слід задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому статтею 35 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80-81 КПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву захисника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Мороховець Оксани Вікторівни у кримінальному провадженні № 183/4925/13 – задовольнити.

Кримінальне провадження № 183/4925/13 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2032 КК України, передати до канцелярії Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для повторного автоматичного розподілу згідно зі ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повна ухвала суду оголошена 20 липня 2018 року о 08 год. 00 хв.

Суддя Г.Є.Майна