Ухвала суду № 75401768, 17.07.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

17.07.2018 227/2873/18

У Х В А Л А

17 липня 2018 року м.Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиця О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Іловайської міської ради про визнання права власності, третя особа – приватний нотаріус нотаріальної контори маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 (справа № 227/2873/18),

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом і просять визнати за ними, а саме за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, право власності, в порядку спадкування за законом, на ? частки квартири АДРЕСА_1, за кожним, яка входить до складу спадщини, що відкрилась внаслідок смерті їх батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які померли 13.08.2014 року.

Подана позивачем позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.

Так відповідно до ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі, в якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відомості, які повинна містити позовна заява викладені в ч.3 ст.175 ЦПК України.

1. Позовна заява, відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Як вбачається з позовної заяви відповідачем є юридична особа, але в порушення п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, подана позовна заява не містить відомостей про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

2. Пунктом 3 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, але вказаних вимог позивачами не дотримано і позовна заява вказаних відомостей не містить.

При цьому суд зазначає, що відповідно до вимог ст..176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається його вартістю. Обов»язок зазначати вартість майна при пред»явлені позову про визнання права власності покладаєтьсяна позивача.

Ні зміст позовної заяви, ні додані до неї документи не містять інформації про вартість спадкового майна.

Враховуючи наведене, позивачам слід зазначити ціну позову та вказати і надати суду докази вказаних обставин, як того передбачають норми ст..ст.п.5 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177, ст..83 ЦПК України.

3. Крім того, пунктом 5 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Але вказаних вимог позивачем не дотримано.

Позивачі зазначають, що померлими батьками заповіт не складався, але у позовній заяві не зазначено доказів, які підтверджують вказану обставину. Додані до позову документи також не підтверджують вказану обставину.

В той же час, суд звертає увагу позивачів на те, що відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивачі зобов»язані додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч.4 ст.83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об»єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Заяв, які б відповідали вимогам ч.4 ст.83 ЦПК України разом з позовними вимогами суду не надано.

При цьому слід звернути увагу позивачів на те, що відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

4. Пунктом 8 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.1, 5 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ст..95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч.5 ст.95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З досліджених матеріалів, доданих до позовної заяви вбачається, що додані до позову позивачами документи є по суті письмовими доказами.

Але, вказані письмові докази не завірені належним чином, як того передбачає ч.5 ст.95 ЦПК України.

Крім того, позивачам, в разі подання копій письмових доказів слід зазначити у кого саме (у нього або іншої особи) знаходиться оригінал письмового доказу.

Враховуючи наведене, позивачами не дотримано вимог ст.ст.95, 177 ЦПК України і тому їм слід засвідчити відповідні копії належним чином, а саме підтвердити відповідність копій письмових доказів оригіналам, які заходяться у них, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення та вказати у кого саме знаходяться оригінали письмових доказів.

5. Відповідно до п. 4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

До позову додані:

- постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.03.2018 року про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_5

- постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.03.2018 року про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4

- постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.03.2018 року про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_5

- - постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.03.2018 року про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4.

Тобто виходячи з наведеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 звертається до суду з двома позовними вимогами майнового характеру, а саме просить визнати право власності на майно в порядку спадкування як після смерті свого батька, так і після своєї матері.

З аналогічними двома позовами майнового характеру звертається до суду і позивач ОСОБА_2.

В позовній заяві зміст позовних вимог зазначено як «визнати, в порядку спадкування за законом, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по ? частки кожному на квартиру за адресою м.Іловайьск, вул..Левіна, 7\2, що відкрилася після смерті батьків, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які померли 13.08.2014 року….».

Враховуючи те, що предметом спору є різне майно, а саме майно ОСОБА_4, яке залишилося після її смерті та майно ОСОБА_5, яке залишилося після смерті останнього, суд вважає, що відповідачам слід конкретизувати спосіб захисту своїх прав щодо майна, на яке вони просять визнати право власності в порядку спадкування, а саме вказати частку майна на яку вони претендують після смерті батька або матері (окремо).

6.Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачі звертаються до суду з вимогами про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті їх батьків, які померли в один день 13.08.2014 року.

До позову додані:

- постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.03.2018 року про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_5

- постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.03.2018 року про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4

- постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.03.2018 року про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_5

- - постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.03.2018 року про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4.

Тобто виходячи з наведеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 звертається до суду з двома позовними вимогами майнового характеру, а саме просить визнати право власності на майно в порядку спадкування як після смерті свого батька, так і після своєї матері.

З аналогічними двома позовами майнового характеру звертається до суду і позивач ОСОБА_2

Статтями 3 і 4 ЗУ "Про судовий збір" N 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Згідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати(8810,00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що судовий збір був сплачений ОСОБА_6 в розмірі 704,80 грн.

Документів, які б свідчили про те, що позивачем ОСОБА_7 сплачений судовий збір, до матеріалів позовної заяви не додано.

Враховуючи те, що розмір судового збору за подання позову про визнання права власності на майно вираховується виходячи з ціни позову, позивачам слід в позові вказати ціну позову, додати докази, які підтверджують вказану вартість майна і виходячи з ціни позовних вимог сплатити судовий збір, а саме:

позивачу ОСОБА_6 доплатити судовий збір виходячи з ціни позову (якщо це буде необхідно) виходячи з двох самостійних вимог майнового характеру

позивачу ОСОБА_7 – надати суду квитанцію про оплату судового збору виходячи з визначеної ціни позову виходячи з двох самостійних вимог майнового характеру.

Враховуючи наведене та керуючи ч.1 ст.185 ЦПК України, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачам можливість усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Іловайської міської ради про визнання права власності, третя особа – приватний нотаріус нотаріальної контори маріупольського міського нотаріального округу Донецької= області Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_3 (справа № 227/2873/18) - залишити без руху і надати позивачеві термін для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Повідомити позивачів про необхідність усунення недоліків вказаних в ухвалі шляхом направлення їм копії даної ухвали та роз"яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною та буде їм повернута.

Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Ухвала не оскаржується.

Суддя О.В.Здоровиця

17.07.2018