Рішення № 75401450, 19.07.2018, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/387/18

Провадження № 2/177/503/18

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

19 липня 2018 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження, у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача за довіреністю звернувся до суду з зазначеним позовом 01.09.2018, уточнивши який просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 22.06.2014, станом на 31.12.2017 в загальному розмірі 22618,00 грн., яка включає заборгованість: за тілом кредиту – 1980,00 грн., по відсоткам за користування кредитом – 19084,76 грн., штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. (фіксована частина) та 1053,24 грн. (відсоткова складова), а також стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог вказує, що 22.06.2014 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Своїм підписом у Заяві відповідач надав згоду на те, що вказана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складають між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі, - Договір), який по своїй суті фактично є договором приєднання в розумінні ч.1 ст. 634 ЦК України.

Згідно з п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг, відповідач надав свою згоду на зміну (збільшення або зменшення) банком кредитного ліміту у будь-який момент.

Згідно п. 2.1.1.5.7 Договору власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п. 2.1.1.5.7. Договору. Вказаний договір є договором приєднання.

Свої зобов’язання за кредитним договором від 22.06.2014 банк виконав належним чином, надавши відповідачу кредит в обумовленому розмірі та надавши набір засобів доступу до картрахунку через віддалені канали обслуговування.

Натомість відповідач, в порушення умов договору, свої зобов’язання не виконала, в результаті чого станом на 31.12.2017 має заборгованість в загальному розмірі 22618,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 в примусовому порядку, а також сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористався, просив справу розглядати за відсутності представника банку, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 40).

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 54), до суду повторно не з’явилася, про причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, відзиву не подано (а.с. 57,59).

За даних обставин, неодноразові неявки відповідача в судове засідання суд розцінює як намір затягування розгляду справи, що суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів в силу ст. 280 ЦПК України.

У зв’язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.06.2014 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с.6), у якій відповідач підтвердила своїм підписом, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Пам’яткою клієнта та Тарифами складає Договір про надання банківських послуг, а також що вона ознайомлена з умовами кредитування та погоджується на них (а.с.6).

По суті вказаний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил відповідач надала свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, його встановлення та зміну за рішенням чи ініціативою Банку (а.с.24 зворот).

Відповідно до п.1.1.7.12 Умов та Правил, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк (а.с.19).

Згідно п. 1.1.7.42 Умов та Правил, сторони визнали, що дія Договору припиняється у момент закриття останнього рахунку клієнта, відкритого в рамках цього договору, але за наявності у Клієнта до моменту закриття останнього рахунку непогашеної заборгованості перед Банком за договором, дія Договору припиняється після повного погашення заборгованості (а.с.21зворот).

Враховуючи відсутність будь-яких повідомлень від сторін щодо припинення дії кредитного договору від 22.06.2014, суд приходить до висновку, що він є діючим.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач отримала кредит на платіжну картку «Універсальна», в розмірі 2000 грн., про що вказав позивач та підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.2, 5).

Відповідно до п. 1.1.3.2.3.Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору. В тому числі банку надано право змінювати відсоткову ставку за кредитом за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Умов та Правил. При цьому до обов’язку позичальника віднесено отримання виписки про стан картрахунку та про здійснення операції по картрахункам. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.

Відповідно до вказаних умов кредитування відповідач зобов’язалася сплачувати відсотки за користування кредитом за базовою ставкою –2,5 % в місяць (30 % на рік), з 01.09.2014 – 2,9 % на місяць, з 01.04.2015 – 3,6 % на місяць, нарахування яких здійснюється на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів у році (а.с.5, 7).

Доказів про заперечення змінених умов кредитування відповідач не надала.

Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», умовами договору визначено пільговий період 30 днів, в межах якого нарахування відсотків здійснюється в розмірі 0,01 % річних, а також визначено розмір щомісячного платежу (включає плату за використання кредитних засобів звітному періоді) – 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості, з обов’язком внесення до 25 числа, наступного за звітним (а.с.7).

Також умовами договору передбачено комісію за зняття готівкових коштів в розмірі 4 % від суми операції, комісію 3 % - за безготівковий платіж в рахунок кредитного ліміту, 1 % - за рахунок власних коштів. Передбачена пеня за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі суми пені (1) та пені (2), де пеня (1) – (базова відсоткова ставка за договором)/30 – нараховується за кожен день прострочення кредиту, пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення по кредиту або відсоткам 5 і більше днів, при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше (а.с.7).

Крім того, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій у випадку порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов’язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів (а.с.7, 27 п. 2.1.1.7.6 Договору).

Погашення заборгованості за кредитом, сплата відсотків за користування ним, комісії здійснюються позичальником шляхом поповнення картки через внесення на неї коштів в готівковому чи безготівковому порядку та зарахування їх банком на картковий рахунок позичальника, а також шляхом договірного списання грошових коштів на підставі договору (п.2.1.1.12, п. 2.1.1.12.3 Умов та Правил надання банківських послуг) (а.с.28 зворот).

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил, позичальник зобов’язався погашати заборгованість за Кредитом, відсоткам за користування ним , по перевитратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умов передбачених договором (а.с. 26 зворот).

Відповідно до п. 2.1.1.3.3., 2.1.1.12.9 Договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, в тому числі з метою повного чи часткового погашення боргових зобов’язань (а.с. 25, 30).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Імперативним приписом ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов’язання.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання перед ОСОБА_2 за кредитним договором від 22.06.2014 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленому розмірі, що підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використанням кредитних коштів, відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.5).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

Натомість позичальник свої зобов’язання не виконувала належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, в результаті чого станом на 31.12.2017 утворилась заборгованість за тілом кредиту – 1980,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 19084,76 грн., яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.5), який відповідач не заперечила, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки умовами договору визначено право позивача на отримання пені у разі прострочення зобов’язань на суму від 100 грн. (п. 2.1.12.6.1 Договору) та право вимагати сплату штрафу за порушення клієнтом строків платежу за будь-яким із грошових зобов’язань за договором, більше чим на 30 днів, в розмірі 500 грн. та 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісії, тому з огляду на істотність допущених відповідачем порушень зобов’язань, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність нарахування позивачем штрафу згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 500 грн. – фіксована частина та 1053,24 грн. – процентна складова, які також підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, встановивши обставини неналежного виконання ОСОБА_2 кредитно-договірних зобов’язань, обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22.06.2014 станом на 31.12.2017, а саме за тілом кредиту – 1980,00 грн., по процентам за користування кредитом – 19084, 76 грн., штраф на загальну суму 1553,24 грн., суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 22618,00 грн. (з розрахунку: 1980,00 грн. +19084,76 грн. +1553,24 грн.).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1) в розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265, 279,280-282, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: О. Кошового, буд. 41, с. Червоні Поди Криворізького району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості № 29092829003111, заборгованість за кредитним договором б/н від 22.06.2014 станом на 31.12.2017 в загальному розмірі 22618 (двадцять дві тисячі шістсот вісімнадцять) гривень 00 копійок, яка включає заборгованість:

- за тілом кредиту 1980 (одна тисяча вісімдесят) гривень 00 копійок;

- по процентам за користування кредитом – 19084 (дев’ятнадцять тисяч вісімдесят чотири) гривні 76 копійок;

- штраф відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 (п’ятсот) грн. – фіксована частина і 1053 (одна тисяча п’ятдесят три) гривні 24 копійки - процентна складова.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої за адресою: О. Кошового, буд. 41, с. Червоні Поди Криворізького району Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299, в рахунок відшкодування судових витрат 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: