Ухвала суду № 75400802, 16.07.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/10024/18

Провадження №11-кп/772/742/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді: Ващук В.П.

суддів: Мішеніної С.В., Рупака А.А.

зі секретарем: Діденко В.В.

розглянув «16» липня 2018 року відкритому судовому засіданні у м. Вінниці клопотання засудженого

ОСОБА_2 ,

народження 1984 року 08 місяця 19 дня,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця громадянина України ,

раніше судимого:

-12.10.2005 року Оратвіським районним судом Вінницької області за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі;

-14.09.2012 року Оратівським районним судом Вінницької області за 395 КК України до 2 місяців арешту;

-16.05.2013 року Оратівським районним судом Вінницької області за ч.1 ст. 309 КК України до 2-х місяців арешту,

по даній справі засудженого 23.07.2013 року Оратівським районним судом Вінницької області за ч.ч.1,2 ст. 121, ч1. ст. 263, ст.ст. 70, 71 КК України у виді 10 років 2 місяців позбавлення волі.,

про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Камінького

засудженого: ОСОБА_2

за апеляційною скаргою першого заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_2 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням на підставі ст. 82 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що засуджений відбуває покарання у виді позбавлення волі в Державній установі "Вінницька виправна колонія (№86)", працює, за сумлінну поведінку та ставлення до праці 12 разів заохочувався адміністрацією установи, до дисциплінарної відповідальності притягувався, однак стягнення на даний час знято. Просить замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2018 року клопотання засудженого ОСОБА_2 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням задоволено.

Засудженому вироком Оратівського районного суду Вінницької області від 23.07.2013 року за ч. ч. 1, 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 2 місяці, ОСОБА_2 замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі на строк 4 роки 11 місяців.

Не погодившись із рішенням суду, перший заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасування ухали Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2018 року , якою задоволено заяву засудженого ОСОБА_2 про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням.

Свої вимоги прокурор мотивував тим, що засуджений ОСОБА_2 не став на шлях виправлення за період відбування покарання, оскільки 5 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, крім того ОСОБА_2 раніше звільнявся від покарання з випробуванням та умовно – достроково, однак не зробив для себе належних висновків та знову вчинив ряд злочинів, що свідчить про його негативну поведінку, судом також не враховано, що засуджений вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп’яніння, внаслідок чого загинула потерпіла.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційної скарги дослідивши матеріали особової справи та матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга першого заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_3 не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи, ОСОБА_2 відбуває покарання за вироком Оратівського районного суду Вінницької області від 23.07.2013 року, згідно якого він засуджений за ч. ч. 1, 2 ст. 121 та ч. 1 ст. 263 КК України, з урахуванням положень ст. ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 2 місяці.

Вирок набрав законної сили та звернутий до виконання.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.04.2016 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_2 зараховано в строк відбування покарання у виді позбавлення волі період попереднього ув'язнення з 21.05.2013 року по 23.08.2013 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Початок строку покарання рахується з 21.05.2013 року, кінець строку покарання - 19.04.2023 року.

Станом на 19.03.2018 засуджений відбув 1/2 частини строку покарання, що надає йому право на заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Згідно з частинами 1- 3 статті 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим:

1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;

2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;

3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

У відповідності до п. п. 2, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 р. умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК України). Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким на підставі ч. 1 ст. 82 КК може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк. При цьому більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутий строк покарання, призначеного вироком.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.

Вирішуючи питання, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, суд враховує дані, які характеризують засудженого, його поведінку за весь період відбування покарання, наявність заохочень та стягнень, відношення до праці.

Відповідно до матеріалів провадження, які були предметом дослідження в судовому засіданні першої інстанції встановлено, що за період відбування покарання, засуджений ОСОБА_2 І.В. з 12.09.2013 року по даний час відбуває покарання в Державній установі "Вінницька виправна колонія (№86)", за час відбування покарання в установі засуджений характеризується посередньо, працевлаштований на посаді різноробочого деревообробного цеху. До дисциплінарної відповідальності притягувався 4 рази, заохочувався 12 разів. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Утримує спальне місце та приліжкову тумбочку у чистоті та порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи. Виконує законні вимоги персоналу установи. Виконує роботу з самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Заходи виховного та режимно-профілактичного характеру відвідує, та робить для себе належні висновки. Приймає участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу "Підготовка до звільнення". Підтримує соціально корисні зв'язки з рідними.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 КК України підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням є не та обставина, що засуджений виправився або довів своє виправлення, а те, що він став на шлях виправлення і для закріплення досягнутих результатів ще необхідний вплив на нього, але вже в умовах відбуття більш м'якого виду покарання. Свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є його поведінка, сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання, що підтверджується матеріалами його особової справи, а ефективність і гарантованість цього процесу можливі лише за умови застосування до нього більш м'якого покарання.

Частиною 1 статті 130 Кримінально – виконавчого кодексу України встановлено, що за виконання покладених обов’язків та додержання правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися заходи заохочення, а засуджений ОСОБА_2 має 12 заохочень.

Вимоги прокурора, викладені в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції не враховано обставини, що засуджений ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, в стані алкогольного сп’яніння, внаслідок чого загинула потерпіла, є безпідставними.

Так як ОСОБА_2 засуджений Оратівським районним судом Вінницької області за ч.ч.1,2 ст. 121, ч.1 ст. 263, ст. ст. 70, 71 КК України до 10 років 2 місяців позбавлення вол, і судом відповідно враховувались при винесенні вироку обставини, які пом’якшують та обтяжують його відповідальність. При розгляді даного клопотання повторного врахування даних обставин не потрібно.

Враховуючи викладене, на думку апеляційного суду , засуджений ОСОБА_2 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та перевиховання, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги першого заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури не вбачається.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури - залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11.05.2018 року , якою клопотання засудженого ОСОБА_2 задоволено, замінено засудженому ОСОБА_2 вироком Оратівського районного суду Вінницької області від 23.07.2013 року за ч. ч. 1, 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 2 місяці невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді обмеження волі на строк 4 роки 11 місяців – залишити без змін.

На судове рішення може бути подано касаційну скаргу до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

Згідно з оригіналом: