Рішення № 75400025, 19.06.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2006/14-ц

Провадження № 2/175/550/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Іщенко Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової Компанії «Бізнесфінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки , -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,150 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1221455400:02:007:0172; земельну ділянку загальною площею 0,0191 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1221455400:02:007:0171; житловий будинок, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Харківська, буд. 50 та належать на праві приватної власності ОСОБА_1, шляхом реалізації з прилюдних торгів в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №88.980.08.10 від 30 липня 2008 року в розмірі 358798 грн. 49 коп., зазначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною, яка буде встановлюватися на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також стягнути судові витрати з відповідача на користь позивача.

Представник позивача у судове засіданні не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.151).

Відповідачка ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнала та заперечувала проти їх задоволення (а.с.128).

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Встановлено, що 30 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Хоум ОСОБА_2», правонаступником якого є ВАТ «Хоум ОСОБА_3», правонаступником якого є ПАТ «Хоум ОСОБА_3», правонаступником якого, в свою чергу, є ПАТ «Банк Восток» було укладено кредитний договір №88.980.08.10, згідно п. 1.1 якого банк надав позичальнику кредит у сумі 250000 грн. зі сплатою 12,99% річних строком з 30 липня 2008 року по 29 липня 2013 року (а.с.6-11). Того ж дня, 30 липня 2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ЗАТ «Хоум ОСОБА_2», правонаступником якого є ВАТ «Хоум ОСОБА_3», правонаступником якого є ПАТ «Хоум ОСОБА_3», правонаступником якого, в свою чергу, стало ПАТ «Банк Восток» було укладено іпотечний договір № 88.980.08.10.1 від 30 липня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 6243 (а.с.19-21).

Згідно ст. 1.2 Іпотечного договору предметом цього договору є іпотека земельних ділянок та будинку, які знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Харківська, 50. Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується: договором купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 30 липня 2008 року, в реєстрі №6234, та буде набуте ним у майбутньому (після державної реєстрації договору купівлі-продажу в КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради та Управлінні земельних ресурсів, тобто отримання державних актів про право приватної власності на землю).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.

Частиною 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку», встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди); з інших підстав, передбачених законом.

Так судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2017 року по цивільній справі №175/490/17-ц (ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області про виправлення описки в резолютивній частині рішення від 10 квітня 2017 року) позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ТОВ «Фінансова компанія «Бізнесфінанс», ЗАТ «Хоум кредит банк», третя особа: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійним іпотечного договору – задоволено в повному обсязі; визнано недійсними іпотечний договір №88.980.08.10.1 від 30 липня 2008 року укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Хоум кредит банк» посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстраційним №6243 та Договір про внесення змін та доповнень №1 до Іпотечного договору №88.980.08.10.1 від 22 травня 2012 року укладений між відповідачами ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнесфінанс», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим №1052; вилучено записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна: 7659733, 7659929, 7659980 від 30.07.2008 та запис з Державного реєстру іпотек: 7710797 від 08.08.2008 року, на нерухоме майно про заборону на відчуження нерухомого майна яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський (колишня назва Дніпропетровський) район, смт. Обухівка (колишня назва Кіровське), вулиця Харківська, №50; зобов'язано державних реєстраторів вилучити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна: 7659733, 7659929, 7659980 від 30.07.2008 та запис з Державного реєстру іпотек: 7710797 від 08.08.2008 року, на нерухоме майно про заборону на відчуження нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський (колишня назва Дніпропетровський) район, смт. Обухівка (колишня назва Кіровське), вулиця Харківська, №50; стягнуто з ОСОБА_1, ТОВ «Фінансова компанія «Бізнесфінанс», ЗАТ «Хоум кредит банк» на користь ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору у розмірі 213,33 грн. з кожного. (а.с.129-131). Рішення набрало законної сили 31 березня 2017 року.

Таким чином, судом встановлено, що договір іпотеки припинено з визначених законом підстав, то усі права і обов'язки, набуті сторонами за цим правочином також припинені.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши вищевикладені обставини справи, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно вивчивши доказі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансової Компанії «Бізнесфінанс» є необґрунтованим та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 141 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У зв’язку з відмовою позивачу у задоволенні його вимог, судові витрати (судовий збір) не підлягають стягненню з відповідача і підлягають покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 1, 3 Закону України «Про іпотеку», ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової Компанії «Бізнесфінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.