Постанова № 75399140, 16.07.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2018 р. Справа № 922/1022/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Мальченко О.О.

за участю представників сторін:

прокурор – Хряк О.О. посвідчення № 028256 від 15.08.14.

позивача – ОСОБА_1, довіреність б/н від 05.06.18; ОСОБА_2 довіреність б/н від 05.06.18;

відповідача – ОСОБА_3, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3147 від 14.01.2009; довіреність б/н від 27.06.18; ОСОБА_4, довіреність № 27/10-01-31 від 14.05.18 р.

третя особа – не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Колективного підприємства воїнів інтернаціоналістів "Пам'ять" вх. № 1144 Х/3 на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.18 у справі № 922/1022/17 (суддя Шарко Л.В. повний текс ухвали складено 17.05.2018 у приміщенні цього суду )

за позовом Колективного підприємство воїнів інтернаціоналістів "Пам'ять" м. Соледар ,

до Державного підприємства "Артемсіль" м. Соледар

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - ОСОБА_5 аграрної політики та продовольства України, м. Київ

про стягнення 88959971,79 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Колективне підприємство воїнів інтернаціоналістів “Пам’ять” звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з першого відповідача - Державного підприємства “Артемсіль” 63950000,00 грн. штрафу та судовий збір в сумі 240000,00 грн. Солідарного стягнення з першого відповідача Державного підприємства “Артемсіль” та другого відповідача - ТОВ "Консалтингова компанія "Ді Ен Пі" збитків у сумі 25009971,79 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2017 у справі № 9221022/17, зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні першого відповідача ОСОБА_5 аграрної політики та продовольства України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.04.17 у справі № 922/1022/17 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства “Артемсіль” на користь Колективного підприємства воїнів інтернаціоналістів “Пам'ять” штраф в сумі 63950000,00 грн., судовий збір у розмірі 172527,03 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.17 у цій справі рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2017 у справі № 922/1022/17 залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.03.18 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 та рішення господарського суду Харківської області від 04.04.2017 у справі № 922/1022/17 в частині задоволення позову скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 залишена без змін.

В процесі розгляду справи ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.18 р. клопотання відповідача ДП “Артемсіль” про передачу справи за підсудністю – задоволено. Справу № 922/1022/17 передано за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвала мотивована, зокрема, з тих підстав, що другий відповідач ТОВ “Консалтингова компанія “Ді Ен Пі” не мав договірних та/або деліктних правовідносин з позивачем, підстави для процесуальної співучасті другого відповідача ТОВ “Консалтингова компанія “Ді Ен Пі” відсутні, відповідачем за основним зобов`язанням є саме Державне підприємство “Артемсіль” (м. Соледар Донецької області). Зазначена правова позиція (щодо відмови в повному обсязі в позовних вимогах до відповідача-2 (ТОВ “Консалтингова компанія “Ді Ен Пі”) була підтверджена рішенням господарського суду Харківської області від 04.04.2017, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2017, постановою Верховного суду від 20.03.2018, та ін..

Позивач не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до господарського суду Харківської області.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при розгляді клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю, суд повинен керуватися нормами ГПК України, що були чинні на дату відкриття провадження у справі, а провадження відкрито 27.03.2017 р. Також зазначив, що усі суди (перша інстанція, апеляційна, касаційна), що розглядали справу під час первісного розгляду перевірили питання об’єднання позовних вимог та територіальної юрисдикції. При цьому Верховний суд зазначив підстави з яких справу частково направлено на новий розгляд, серед яких відсутні порушення правил територіальної юрисдикції або об’єднання позовних вимог. На думку позивача судом першої інстанції безпідставно застосовані положення чинної ч. 11 ст. 30 ГПК України (в редакції ГПК України від 15.12.2017), яка не може бути взагалі застосована в даному випадку. До того ж зазначив, що як на дату подання позову у справі, так і на сьогоднішній день відповідно до ГПК України позивачу належить право вибору суду за місцезнаходженням одного з відповідачів у справі: ДП "Артемсіль" м. Соледар або ТОВ "Консалтингова компанія "Ді Ен Пі", м. Харків, та ін.

13.07.2018 від першого відповідача надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що дії позивача щодо пред'явлення безпідставного позову до ТОВ «Консалтингова компанія «Ді Ен Пі», штучного об'єднання позовних вимог та завідомо безпідставного залучення останнього, як другого відповідача у справі, є зловживанням процесуальними правами, метою якого є незаконна зміна підсудності справи. Доводи апеляційної скарги про те, що судами, які розглядали справу, нібито підтверджено правильність об'єднання позовних вимог до відповідача (ДП «Артемсіль») та відповідача (ТОВ «Консалтингова компанія «Ді Ен Пі»») та не встановлено будь яких порушень закону не відповідають обставинам справи і судовим рішенням всіх трьох судових інстанцій, та ін.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення правильно застосував норми діючої редакції ГПК України, зокрема, 15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції, у п. 9 п. 1 Розділу XI Перехідних Положень якого передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, після повернення з Верховного Суду справи до господарського суду Харківської області судом першої інстанції правильно вирішено подальший її розгляд здійснювати за правилами, які передбачені новою редакцією ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, 15.05.18 від першого відповідача (ДП "Артемсіль") надійшло клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області, яке обґрунтовано тим, що позивачем штучно змінено територіальну підсудність вказавши другим відповідачем ТОВ "Консалтингову компанію "Ді Ен Пі", м. Харків. (а. с. 111-113 том 4).

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

15.12.2017 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017 р., яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

У відповідності до п. п. 9 пункту 1 Розділу XI Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України, позов пред’являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивачем застосовано альтернативну підсудність (пред’явлення позову за вибором позивача при наявності кількох відповідачів) та пред’явлено позов за місцезнаходженням другого відповідача до господарського суду Харківської області.

При обґрунтуванні позовних вимог до другого відповідача (ТОВ “Консалтингова компанія “Ді Ен Пі”) в частині солідарного стягнення збитків позивач зазначає, що саме на підставі консультацій другого відповідача (ТОВ “Консалтингова компанія “Ді Ен Пі”) перший відповідач (Державного підприємства “Артемсіль”) вирішив не допускати працівників позивача на територію Державного підприємства “Артемсіль” для виконання договору на виконання ревізійно-налагоджувальних робіт № 28/10-18/1 1-30, що в свою чергу, призвело до заподіяння позивачу збитків.

Як свідчать матеріали справи договірні відносини між першим відповідачем (ДП “Артемсіль”) та другим відповідачем (ТОВ “Консалтингова компанія “Ді Ен Пі”) виникли майже через рік після фактичного припинення доступу працівників позивача на територію ДП “Артемсіль” на підставі розпорядження першого відповідача № 42 від 11.08.2015 р. При цьому, договір про надання юридично-консультаційних послуг між ДП “Артемсіль” та ТОВ “Консалтингова компанія “Ді Ен Пі” укладено пізніше, а саме - 07.07.2016 р., копія договору наявна в матеріалах справи (т. 1 а. с. 110-111).

Будь-яких інших пояснень чи обґрунтувань залучення в якості співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтингова компанія “Ді Ен Пі” (місцезнаходження м. Харків) матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ГГІК України, процесуальна співучасть допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов’язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов’язки.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що між позивачем та ТОВ “Консалтингова компанія “Ді Ен Пі” відсутні договірні та/або деліктні правовідносини, а отже і підстави для процесуальної співучасті ТОВ “Консалтингова компанія “Ді Ен Пі” відсутні.

Крім цього, зазначена правова позиція (щодо відмови в повному обсязі в позовних вимогах до ТОВ “Консалтингова компанія “Ді Ен Пі”) підтверджена рішенням господарського суду Харківської області від 04.04.2017 р., постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 р., постановою Верховного суду від 20.03.2018 р., вердиктами яких фактично другого відповідача було виключено з подальшої участі у справі.

Таким чином, з моменту набрання зазначеними рішеннями (постановами) законної сили ТОВ “Консалтингова компанія “Ді Ен Пі” не є відповідачем у цій справі.

На час звернення позивача до суду з відповідним позовом діяли положення ГПК України, відповідно до яких, справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. (ч. 3 ст. 15 ГПК України в редакції станом на 05.10.16 р.)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за основним зобов`язанням є саме Державне підприємство “Артемсіль” (м. Соледар Донецької області), тобто справа повинна розглядатись за місцезнаходженням цієї юридичної особи, яка є стороною основного зобов'язання.

Разом з тим, посилання господарського суду першої інстанції на п. 11 ст. 30 ГПК України є безпідставним. Так, відповідно до п. 11 ст. 30 ГПК України, у випадку об’єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов’язання, спір розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов’язання.

Проте, з матеріалів справи, позовної заяви не вбачається об'єднання позовних вимог щодо виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання.

Більше того, договір про надання юридичних послуг від 07.07.2016 не відноситься до забезпечення виконання зобов'язань, не є таким додатковим правочином та не має, відповідно, акцесорного характеру.

У зв`язку з вищевикладеним, клопотання ДП “Артемсіль” про передачу справи за підсудністю за місцезнаходженням відповідача ДП “Артемсіль” законне та обґрунтоване, тому підлягає задоволенню, а справа № 922/1022/17 підлягає передачі за підсудністю до господарського суду Донецької області.

На підставі вищевикладеного, ухвала господарського суду Харківської області від 15.05.18 у справі № 922/1022/17 прийнята при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв’язку з чим, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. п. 1 ч. 1 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.18 р. по справі № 922/1022/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Пелипенко Н.М.