Постанова № 75399099, 17.07.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2018 р. Справа № 922/4453/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Пелипенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання Кохан Ю.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 - особисто

відповідача - Смирнової О.В., дов. №14 від 02.01.2018 (копія у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №957Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2018 у справі № 922/4453/17 (суддя Лаврова Л.С., повний текст рішення складено 04.05.2018)

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1, м. Зміїв

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

про зобов'язання зняти з контролю договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва

та за зустрічним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Фізичної особи ОСОБА_1, м. Зміїв

про розірвання договору, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2017 року до суду звернулась Фізична особа ОСОБА_1 (позивач) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (відповідача) та просив визнати недійсним абзац третій п. 6.1 договору купівлі-продажу від 12.12.2002 №912, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою ОСОБА_1, а саме: " - контролювати виконання умов цього договору до повного виконання Покупцем усіх його зобов'язань".

За зустрічними позовними вимогами Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області просить суд:

- розірвати договір купівлі-продажу від 12.12.2002 №912 об'єкту незавершеного будівництва "Клуб" за адресою: Харківська область, м. Зміїв, Харківське шосе, 21 (Сільськогосподарський кооператив (СВК) "України"), який розташований на земельній ділянці розміром орієнтовано 1,2 га, який укладено між РВ ФДМУ по Харківській області (майдан Театральний, 1, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 23148337) та ФО ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Харківська область, 63401; ідентифікаційний код: НОМЕР_1; паспорт: МК НОМЕР_2, виданий 20.02.1998 Зміївським РВ УМВД України в Харківській області);

- зобов'язати ФО ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Харківська область, 63401; ідентифікаційний код: НОМЕР_1; паспорт: МК НОМЕР_2, виданий 20.02.1998 Зміївським РВ УМВД України в Харківській області) повернути об'єкт незавершеного будівництва "Клуб" за адресою: Харківська область, м.Зміїв, Харківське шосе, 21 (Сільськогосподарський кооператив (СВК) "України"), який розташований на земельній ділянці розміром орієнтовано 1,2 га до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (майдан Театральний, 1, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 23148337);

- судові витрати покласти на відповідача (позивача за зустрічним позовом).

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.05.2018 по справі №922/4453/17 відмовлено у задоволенні первісного позову ФО ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області. Зустрічний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу від 12.12.2002 №912 об'єкту незавершеного будівництва "Клуб" за адресою: Харківська область, м. Зміїв, Харківське шосе, 21 (Сільськогосподарський кооператив (СВК) "України"), який розташований на земельній ділянці розміром орієнтовано 1,2 га, який укладено між РВ ФДМУ по Харківській області (майдан Театральний, 1, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 23148337) та ФО ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Харківська область, 63401; ідентифікаційний код: НОМЕР_1; паспорт: МК НОМЕР_2, виданий 20.02.1998 Зміївським РВ УМВД України в Харківській області). Зобов'язано ФО ОСОБА_1 повернути об'єкт незавершеного будівництва "Клуб" за адресою: Харківська область, м.Зміїв, Харківське шосе, 21 (Сільськогосподарський кооператив (СВК) "України"), який розташований на земельній ділянці розміром орієнтовано 1,2 га до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області. Стягнуто з ФО ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,00 грн.

Не погодившись з даним рішенням місцевого господарського суду, позивач за первісним позовом звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2018 по справі №922/4453/17 повністю, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ФО Гончара за первісним позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про зобов'язання РВ ФДМУ по Харківській області зняти договір купівлі-продажу від 12.12.2002 №912 з контролю у повному обсязі; застосувати строк позовної давності до вимог РВ ФДМУ по Харківській області за зустрічним позовом про розірвання договору купівлі-продажу від 12.12.2002 №912 і повернення майна і відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Позивач за первісним позовом посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, також що судом не було досліджено та оцінено належним чином докази, надані позивачем за первісним позовом, не було встановлено дійсних обставин справи.

22.05.2018 системою автоматизованого розподілу апеляційних скарг (справ) між суддями для розгляду справи №922/4453/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А.; суддя Барбашова С.В.; суддя Пелипенко Н.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі №922/4453/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи ОСОБА_1 та надано відповідачу строк до 07.06.2018 для надання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії цього відзиву та доданих до нього документів заявнику апеляційної скарги.

Представник відповідача 05.06.2018 направив до Харківського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу позивача за первісним позовом, в якому не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 розгляд апеляційної скарги позивача було призначено на 10.07.2018.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 розгляд апеляційної скарги позивача було відкладено на 17.07.2018.

Представники позивача та відповідача підтримали свої позиції по справі, наведені в апеляційній скарзі та відзиву на неї.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 29.12.2017 року до господарського суду Харківської області звернулася Фізична особа ОСОБА_1 із позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (відповідача) з позовною заявою про визнання недійсним абзац третій п.6.1 договору купівлі-продажу від 12.12.2002 №912, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фізичною особою ОСОБА_1, а саме: " - контролювати виконання умов цього договору до повного виконання Покупцем усіх його зобов'язань".

Зазначену позовну заяву ухвалою господарського суду Харківської області від 02.01.2018 було залишено без руху, а після усунення недоліків - відкрито провадження у справі ухвалу господарського суду від 12.01.2018.

Пізніше, 24.01.2018 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулось до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою про розірвання договору купівлі-продажу №912 від 12.12.2002 також до Фізичної особи ОСОБА_1.

Зустрічну позовну заяву ухвалою господарського суду Харківської області від 25.01.12018 також було залишено без руху, і після усунення недоліків прийнято його до провадження та об'єднано в одне провадження із первісним позовом ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2018.

Матеріалами справи підтверджується, що спірний договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва (ОНБ) «Клуб» по Харківському шосе, 21 у м.Зміїв Харківської області (Сільськогосподарський кооператив (СВК) «України») №912 від 12.12.2002 було укладено між Фондом державного майна України по Харківській області та Фізичною особою ОСОБА_1.

Місцевий господарський суд, виносячи оскаржуване рішення, відмовив у задоволенні первісного позову Фізичної особи ОСОБА_1 та задовольнив зустрічний позов РВ Фонду держмайна України по Харківській області, тобто розглянув обидва позови по суті.

Втім, такі висновки суду першої інстанції є передчасними, зважаючи на наступне.

Предметом позову у цій справі є вимоги Фізичної особи до Фонду держмайна України в Харківській області з приводу взаємовідносин, породжених укладенням договору купівлі-продажу, з правомірністю чого не погоджується позивач.

Проте, позовні вимоги Фізичної особи фактично направлені на отримання судового захисту права володіння і користування спірним об'єктом незавершеного будівництва. Тобто, у цьому випадку наявний особистий майновий інтерес позивача стосовно нерухомого майна, як фізичної особи. Вказане є ознаками приватно-правових відносин, не зважаючи на те, що до виникнення спору призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

У такому випадку вимогу про визнання недійсним абзацу 3 п. 6.1 договору купівлі-продажу №912 від 12.12.2018 необхідно розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України шляхом пред'явлення до суду позову в порядку цивільного судочинства.

Стосовно визначення юрисдикційності спору у справі слід врахувати наступне.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким вказані процесуальні кодекси викладено в новій редакції.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України, що діяла на час подання позову, було встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 1 ст. 1).

Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абз. 2 ч. 1 ст. 2).

Підвідомчість господарських справ було встановлено ст. 12 вказаної редакції ГПК, за змістом п.п. 1, 6 ч. 1 якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, і справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Господарським процесуальним кодексом України, у редакції дійсній після 15.12.2018, також передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (п.п. 6, 10, 15 ч. 1 ст. 20 цього Кодексу).

Натомість відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України, положення якої кореспондуються із ч. 1 ст. 19 цього Кодексу у новій редакції, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним абзацу 3 пункту 6.1 договору купівлі-продажу №912 від 12.12.2017, як фізична особа, такий спір є приватно-правовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки вказаної фізичної особи.

При вирішенні цього спору судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховані висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постановах у справах №911/4111/16 та №911/4144/16, згідно яких: справи у спорах, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Тобто суд першої інстанції помилково розглянув дану справу за правилами господарського судочинства.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 175 та п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 278 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених ст.ст. 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

При цьому, ч. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положенням п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі.

Таким чином, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для його скасування та закриття провадження в цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Доводи апеляційної скарги позивача за первісним позовом, за встановлених обставин справи, колегією суддів до уваги не приймається та не розглядається по суті з огляду на те, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Апеляційна скарга Фізичної особи ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Тоді як рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі через порушення правил юрисдикції господарських судів (ст. 20 ГПК).

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з відповідним позовом до суду загальної юрисдикції у загальному порядку з дотриманням вказаного у цій постанові.

Стосовно розподілу судових витрат колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 231, 269, 270, п. 4 ч. 1 ст. 275, ч. 2 ст. 278, ст.ст. 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Харківській апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2018 у справі №922/4453/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.05.2018 у справі №922/4453/17 - скасувати.

Провадження у справі №922/4453/17 закрити.

Матеріали справи №922/4453/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України до Верховного суду.

Повний текст постанови складено 20.07.2018.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Пелипенко Н.М.