Постанова № 75399019, 19.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2018 р. Справа№ 910/3285/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання: Ярмак О.В.

за участю представників сторін: не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 24.04.2018 ( повне рішення складено 03.05.2018)

у справі №910/3285/18 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ»

про стягнення 35227,51 грн.,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" про стягнення 41 730,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу Fiat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ", позивач просить стягнути з останнього страхове відшкодування у розмірі 41 730,30 грн.

В подальшому, 23.04.2018 через відділ діловодства від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 35 227,51 грн. сплаченого страхового відшкодування, визначеного з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до звіту SOS-170522-03443 від 23.05.2017.

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києві від 24.04.2018 у справі №910/3285/18 позов задоволено частково, за рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 31077,21 грн. страхового відшкодування та 1554,41 грн. витрат зі сплати судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в розмірі 4 150,30 грн. страхового відшкодування та витрат на оплату судового збору в розмірі 207 грн. 59 коп.; в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається нате, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо часткового задоволення позовних вимог, неправильно застосовано норми матеріального права.

Так, скаржник зазначає, що судом першої інстанції вірно визначено фактичний розмір понесених збитків, що підтверджується рахунком-фактурою ЛВ-0000132 від 22.05.2017 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 41 730, 30 грн. Разом з тим, Звіт № 808-170522-03443 від 23.05.2017, який є попереднім оціночним документом відносно визначання вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, не прийнято як належний доказ визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу застрахованого автомобіля в розмірі 35 227 грн. 51 коп., що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., суддів: Отрюха Б.В., Скрипки І.М.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 10 ст. 270 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимога про 35227,51 грн. та вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, ухвалою апеляційного господарського суду від 23.06.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 у справі № 910/3285/18, учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали, роз'яснено учасникам, що справа буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Представники сторін у судове засідання не викликались. Про відкриття провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 у справі № 910/3285/18 сторони повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштових відправлень за №№0411622995379, 0411622995360.

Відзивів, заперечень, заяв, клопотань, в тому числі про розгляд апеляційної скарги у даній справі у судовому засіданні з викликом представників сторін, як того вимагає абзац 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України, протягом строку, встановленого ухвалою від 23.06.2018 та з урахуванням строків поштового перебігу, не надійшло.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч.10, 12 ст. 270 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Київський апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Відповідно до постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.06.2017 у справі № 490/4366/17, 17.05.2017 ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом Fiat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Морська у м. Миколаєва не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.06.2017 у справі № 490/4366/17, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору №109760 від 28.07.2016 добровільного страхування наземних транспортних засобів, укладеного з ТОВ «Агро-торгівельна фірма «АГРО-ДІЛО» (страхувальник), майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані у позивача (додаток № 1 до договору добровільного страхування).

17.05.2017 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку.

Відповідно до Звіту SOS-170522-03443 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 23.05.2017, вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 35227,51 грн.

Згідно із рахунком-фактурою № ЛВ-0000132 від 22.05.2017, виставленого ФОП ОСОБА_4, вартість ремонтних робіт автомобіля Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 41730,30 грн. (без ПДВ).

Позивачем затверджено страховий акт № UA2017051700002/L03/01 від 10.07.2017, відповідно до якого визначено розмір страхового відшкодування та вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 41730,30 грн.

Зазначений розмір страхового відшкодування визначався позивачем на підставі рахунку-фактури № ЛВ-0000132 від 22.05.2017.

На підставі страхового акта позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 41730,30 грн. (шляхом перерахування на користь ФОП ОСОБА_4, що підтверджується платіжним дорученням № 23200 від 12.07.2017.

Як встановлено судом першої інстанції, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Fiat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (відповідач) згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0741936, (термін дії з05.09.2016 по 04.09.2017). Зазначеним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом Fiat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, 35227,51 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості повних вимог та часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом першої інстанції, у відповідності до умов договору №109760 від 28.07.2016 добровільного страхування наземних транспортних засобів, внаслідок настання 17.05.2017 страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 41730,30 грн. на рахунок ремонтної організації, що підтверджується платіжним дорученням № 23200 від 12.07.2017.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Полісом №АК/0741936 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 100000,00 грн., франшиза за даним полісом 0,00 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Fiat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу засобів №АК/0741936 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження транспортного засобу Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача.

Спеціальні норми Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка задала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме, необхідно враховувати, що розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в прядку, встановленому законодавством (стаття 29 вказаного Закону).

Так, розмір страхового відшкодування в розмірі 41730,30 грн., що виплачений по договору добровільного страхування згідно платіжного дорученням № 2320 від 12.07.2017, визначений позивачем у відповідності до рахунку-фактури № ЛВ-0000132 від 22.05.2017.

При цьому, як встановлено місцевим господарським судом, відповідно до Звіту SOS-170522-03443 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 23.05.2017, вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 35227,51 грн. Коефіцієнт фізичного зносу (Ез = 0,5335) було розраховано у Звіті № SOS-170522-03443, складеного на замовлення позивача.

Пунктом 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, визначено, що відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.

Згідно із п. 8.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Відповідно до п. 8.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, для визначення вартості матеріального збитку, вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження у разі, зокрема, якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ за умови, що С вр ? С,

С врз + ВТВ ? С

С врз = С р + С м + С с х (1- Ез),

де: С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; ВТВ - величина втрати товарної вартості;

Згідно із п. 7.36 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон'юнктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою Ссз= Ц с х (1- Ез), де:

Ссз - вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн..;

Ц с - ціна нової складової частини, грн.;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу (наведені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові 01 лютого 2018 року по справі №910/22886/16).

При цьому, Звіт SOS-170522-03443 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 23.05.2017 є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Отже, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов'язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується не Звітом про оцінку, як попереднього оціночного документу, а відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків (зазначене узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15).

З урахуванням наведеного, розрахунок суми страхового відшкодування, яке відповідач має відшкодувати позивачу слід здійснювати за фактичними витратами на ремонт автомобіля згідно із рахунком-фактурою ЛВ-0000132 від 22.05.2017.

Вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 9 315,21 грн. (19968,30 грн. х (1-0,5335).

Враховуючи вартість робіт та матеріалів, визначену в рахунку-фактурі ЛВ-0000132 від 22.05.2017 та розрахунку суми страхового відшкодування та визначену вартість замінюваних деталей з урахуванням фізичного зносу, судом першої інстанції вірно встановлено, що вартість ремонтних робіт з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 31 077,21 грн. (9315,21 грн. (вартість замінюваних деталей з урахуванням фізичного зносу) +12 051,00 грн. (вартість виконаних робіт) +9 711,00 грн. (вартість використаних матеріалів) = 31077,21 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Апелянтом належними та допустимими доказами не доведено порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, відтак, ваховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 у справі №910/3285/18 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 267, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 у справі № 910/3285/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 у справі № 910/3285/18залишити без змін.

Матеріали справи № 910/3285/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

І.М. Скрипка