Постанова № 75398989, 20.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2018 р. Справа№ 910/1005/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу б/н від 01.06.2018 (вх. №09.1-04.1/3500/18 від 11.06.2018) Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 в частині зупинення провадження

у справі №910/1005/18 (суддя - Трофименко Т.Ю.)

за позовом Компанії Pointex Sale LLP, Англія

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Новофарм" Дніпропетровська обл.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 2. Національний банк України, м. Київ

3. Міністерство фінансів України, м. Київ

про стягнення 80 000 000 доларів США

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Компанія Pointex Sale LLP звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 80 000 000 доларів США.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Новофарм" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національний банк України і Міністерство фінансів України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2018 постановлено здійснювати розгляд справи у закритому судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 залучено до участі у справі Компанію UK SPV Credit Finance plc (5th Floor, 6 St. Andrew Street, London, EC4A 3AE, United Kingdom; реєстраційний номер (код) 06065720) і Компанію Madison Pacific Trust Limited (1720, 17th Floor, Tower One, Admiralty Centre, 18 Harcourt Road, Hong Kong; реєстраційний номер (код) 1619851) у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Зобов'язано позивача до 19.06.2018 надати суду нотаріально посвідчений примірник перекладу даної ухвали та позовної заяви з додатками на англійську мову та китайську мову. Провадження у справі №910/1005/18 зупинено.

Не погоджуючись з даною ухвалою в частині зупинення провадження у справі, відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", 01.06.2018 подав апеляційну скаргу б/н від 01.06.2018 (вх. №09.1-04.1/3500/18 від 11.06.2018), в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 у справі №910/1005/18 скасувати в частині зупинення провадження.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушення норм процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин справи. За доводами апелянта, місцевим господарським судом було неправомірно зупинено провадження у справі, оскільки у відповідності до приписів ст. 367 ГПК України господарський суд має право, а не обов'язок звертатися з відповідним дорученням до іноземного органу про вручення повідомлення про судовий розгляд. Також відповідач вважає, що застосування двох процесуальних дій як відкладення справи та зупинення провадження не можуть застосовуватися судом одночасно.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2018 апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2018 у справі № 910/1005/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 в частині зупинення, розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, згідно приписів ст. ст. 8, 12, 270 ГПК України, встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

У відповідності до залучених в матеріали справи повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень та виписок з пошукової системи поштових відправлень ПАТ «Укрпошта» ухвала суду отримана усіма учасниками провадження у період з 21.06.2018 по 26.06.2018. Тобто учасники справи є належним чином повідомленими про перегляд даної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 апеляційним господарським судом.

Треті особи не скористались своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, не подали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Від позивача надійшла заява про неможливість подання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки копія скарги на адресу сторони не надходила, а тому просить повторно зобов'язати апелянта направити копію скарги. Вказана заява не може бути задоволена судом, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не визнає вчинення такої процесуальної дії апелянтом вдруге з огляду на наявний в матеріалах справи опис вкладення у рекомендований лист, за яким адреса відправлення співпадає з адресою, наведеною позивачем в своїй заяві. До того ж, позивач отримавши ухвалу суду, не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи та апеляційною скаргою. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не є перешкодою для перегляду оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у даній справі місцевий господарський суд дійшов висновку щодо необхідності залучення до участі у справу третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Компанію UK SPV Credit Finance plc та Компанію Madison Pacific Trust Limited, що є суб'єктами господарювання іноземних держав. А також у зв'язку із необхідністю належного повідомлення цих третіх осіб, суд дійшов висновку про зобов'язання позивача здійснити переклад процесуальних документів і позовних матеріалів для повідомлення залучених осіб в порядку і спосіб, визначений Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року (Гаага).

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок вручення іноземним підприємствам та організаціям судових документів у господарських справах регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (Гаага). Дата приєднання України до Конвенції - 19.10.2000.

Відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 остання застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Статтею 367 ГПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутись із відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 1 Конвенції передбачено, що ця конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

У ст. 10 Конвенції зазначено про те, що якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

У відповідності до ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Таким чином, місцевий господарський суд залучивши до участі у справу іноземних юридичних осіб дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування положень Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 з метою належного повідомлення третіх осіб про судовий розгляд даного спору.

Згідно з ч. 5 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Статтею 42 ГПК України Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Реалізація вищенаведених прав поставлена в залежність від обізнаності сторони про судовий розгляд справи. Більше того, у відповідності до ч. 2 ст. 51 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.

Згідно зі ч. 3 ст. 2 ГПК України основним завданням господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Загалом рівність сторін означає, що має бути однакове ставлення до усіх учасників справи, жодна із сторін не має отримувати суттєві переваги над іншою. Учасники справи повинні мати однаковий доступ до інформації та однакові можливості представляти суду власні аргументи і докази, а суд повинен з однаковою ретельністю розглядати подання кожної із сторін та всі представлені йому докази. Рівність сторін є складовим елементом права на справедливий судовий розгляд, яке гарантується Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що з метою дотримання принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також надання можливості усім учасникам господарського процесу подати докази на підтвердження своїх правових позицій, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про необхідність повідомлення третіх осіб в порядку, визначеному Конвенцією, а відтак, з огляду на необхідність отримання доказів такого повідомлення, що може бути триваючим, обґрунтовано зупинив провадження у даній справі на шість місяців.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування судом приписів ст. 367 ГПК України не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки основним завданням господарського судочинства є, зокрема, дотримання принципу рівності сторін, без належного повідомлення яких у спосіб визначений законом, не можна стверджувати про надання судом такої можливості. Відтак, вибір способу повідомлення учасника справи надано суду, який повинен бути заснований на принципі забезпечення прав усіх учасників справи на справедливий судовий розгляд, гарантованих Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Також у випадку надходження доказів належного повідомлення сторони про здійснення судового розгляду справи, суд не позбавлений права поновити таке провадження.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості вчинення різних за змістом процесуальних дій відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані, оскільки наведене не дає підстави для висновку про порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 228, 234, 236 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст. ст. 129, 253-255, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 у справі № 910/1005/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 у справі № 910/1005/18 залишити без змін.

3. Справу № 910/1005/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 255, 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко