Ухвала суду № 75398916, 19.07.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"19" липня 2018 р. Справа№ 910/702/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Мельничук О.С.,

від позивача - Погружальська К.В.,

Слісарчук І.О.,

від відповідача - Павленко О.В.,

Максименко А.П.,

Паламарчук Б.С.,

Назаренко І.В.,

Ніжник М.В.,

розглядає апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ"

на рішення господарського суду міста Києва від 02.05.2018 (повний текст складено 15.05.2018)

у справі №910/702/17 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2016 №480-р у справі №128-26.13/112-16 в частині

встановив:

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" звернулося з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 28.10.2016 року №480-р у справі №128-26.13/112-16 в частині.

Позовні вимоги вмотивовані незаконністю рішення № 480-р, яким, на думку позивача, неправомірно кваліфіковано його та інших суб'єктів господарювання дії як антимонопольні узгоджені за ознаками частини третьої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 року у справі №910/702/17 позов задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 року у справі №910/702/17 оскаржуване рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Направляючи дану справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, Вищий господарський суд України в постанові від 08.11.2017 року зазначив, що попередніми судовими інстанціями не враховано та не спростовано доводи Антимонопольного комітету України, що ціни за програмами лояльності є похідними від цін за інформаційним табло; для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод); не було надано належної правової оцінки здійсненому Антимонопольним комітетом України економічному аналізу ринку через застосування коефіцієнта кореляції; не дано належної правової оцінки доводам Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єктів господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 року у справі №910/702/17 у позові відмовлено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" на користь Антимонопольного комітету України 5 280, 00 грн. за подання апеляційної скарги та 7 680, 00 грн. судовий збір за подання касаційної скарг.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 року у справі №910/702/17 відкрито апеляційне провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 02.07.2018

04.07.2018 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.07.2018 року, у зв'язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/702/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 року справу прийнято до провадження у визначеному складі суддів та призначено її розгляд на 19.07.2018 року.

16.07.2018 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) позивачем подано відповідь на відзив.

16.07.2018 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) позивачем подано клопотання про призначення експертизи.

В судовому засіданні 19.07.2018 року представники позивача надали усні пояснення, відповіли на запитання суду, підтримали клопотання про призначення експертизи. Представники відповідача надали усні пояснення, відповіли на запитання суду, заперечували проти призначення експертизи.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення клопотання про призначення експертизи та зупинення провадження у даній справі виходячи з наступного.

Клопотання про призначення експертизи позивач обґрунтовує тим, що для з`ясування обставин у даній справі необхідні спеціальні знання, зокрема, для здійснення правильного аналізу наявності або відсутності об`єктивних причин на ринку нафтопродуктів, що тим чи іншим чином впливали на дії учасників ринку в той чи інший період, для проведення кореляційного аналізу і доведення ступеню такого впливу зазначених чинників, для визначення факторів, що впливали на конкуренцію на ринку, для оцінки ступеня обмеження конкуренції (якщо таке мало місце тощо). Позивач також зазначив, що аналізу та оцінці підлягають, як макроекономічні фактори, що формували ринок, так і специфічні обставини, що обумовлювали поведінку конкретних суб`єктів господарювання.

Крім того, позивач звертає увагу, що ним було подано в суді першої інстанції висновок експертів «Дослідження ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через мережу автозаправних станцій в період з січня 2013 року по січень 2016 року» складеного експертами Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» Ткаченом Т.А. та Поважнюком С.С. в січні 2018 року. (том 4, а.с. 39-94). Проте, місцевим господарським судом не було надано оцінки висновку експертів, як доказу. Окрім цього, відповідач висловлює заперечення щодо обґрунтованості висновків, викладених у даному експертному висновку.

Також позивачем зазначено, що враховуючи позицію відповідача у відзиві на апеляційну скаргу у вигляді заперечення проти обґрунтованості та належності, як доказу такого висновку експертів, позивачем подано клопотання про призначення експертизи з пропуском строку.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи, суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи, через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Згідно ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Статтею 98 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

За змістом пункту 5 постанови № 4 від 23.03.2012 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2013 ,,Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Як було зазначено вище, позовні вимоги мотивовані тим, що рішення № 480-р, на думку позивача є незаконним та яким, на думку позивача неправомірно кваліфіковано його та інших суб'єктів господарювання дії як антимонопольні узгоджені за ознаками частини третьої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Колегія суддів також звертає увагу, що направляючи дану справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, Вищий господарський суд України в постанові від 08.11.2017 року зазначив, що попередніми судовими інстанціями не враховано та не спростовано зокрема доводи Антимонопольного комітету України, щодо не надання належної правової оцінки здійсненому Антимонопольним комітетом України економічному аналізу ринку через застосування коефіцієнта кореляції; не дано належної правової оцінки доводам Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єктів господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій.

Згідно ч.1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Як наголошувалося вище, зі свого боку позивач надав суду першої інстанції висновок експертів, який містить відповідний аналіз. Однак, такий аналіз та висновки були піддані сумніву з боку АМКУ.

Колегія суддів звертає увагу, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00) зазначається, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Аналіз стану конкуренції на ринку, динаміки і причин зміни часток учасників на ринку протягом досліджуваного періоду є безумовно необхідним для правомірного вирішення спору у даній справі.

Отже, колегія суддів, враховуючи вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, а також підстави позову, для необхідності аналізу та встановлення обставин на які наголошував касаційний суд, для з'ясування яких є необхідним застосування відповідних методів та методик економічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, дійшла висновку про задоволення клопотання клопотання ТОВ «ВОГ РІТЕЙЛ» про призначення експертизи по справі №910/702/17.

Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

У клопотанні позивача було запропоновано доручити проведення судової експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Враховуючи досвід Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, приймаючи до уваги позицію учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку щодо доцільності доручення проведення судової експертизи саме означеній експертній установі.

У ч.2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

Враховуючи, що питання про призначення судової експертизи було розглянуто судом за клопотанням позивача, з огляду на предмет та підстави позову, враховуючи, що обов'язок з доказування наявності обставин для визнання недійсним рішення від 28.10.2016 № 480-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 128-26.13/112-16 покладається саме не позивача, суд дійшов висновку, що такі витрати на попередню оплату судової експертизи підлягають покладенню саме на ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадках призначення судом експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 статті 229 ГПК України, провадження по справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Беручи до уваги, що по справі №910/702/17 призначено судову експертизу, провадження у справі підлягає зупиненню, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України, у зв'язку з призначенням судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 104, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" про призначення судової експертизи.

2. Призначити по справі №910/702/17 судову експертизу.

3. На вирішення судової експертизи (судовим експертам) поставити наступні питання:

1). Чи є фактори, які закладені в формулу цінового орієнтира за договором купівлі - продажу № 137 від 26 грудня 2013 року між ТОВ «ВОГ Трейдінг» та ТОВ «ВОГ Рітейл» (пов'язаним відносинами контролю), а саме: (а) рівень котирувань Platt's (рівень оптових цін на бензин марки А-95 та дизельне пальне на європейських ринках), інших показників та курс гривні до долара США та Євро (курс купівлі вказаних валют на міжбанківському ринку України - при розрахунку закупівельної вартості (собівартості) бензину марки А-95 і дизельного пального; та (б) курс Національного банку України - при розрахунку акцизного податку, об'єктивними економічними факторами, які в своїй сукупності впливали на встановлення та зміну ТОВ «ВОГ Рітейл» роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне пальне у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року на автозаправних станціях у територіальних межах ринку, визначених у рішенні АМКУ від 28 жовтня 2016 року № 480- р у справі № 128-26.13/112-16?

2). Чи були обумовлені зміни роздрібних цін ТОВ «ВОГ Рітейл» на бензин марки А-95 та дизельного палива у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року на автозаправних станціях у територіальних межах ринку, визначених у рішенні АМКУ від 28 жовтня 2016 року № 480-р у справі № 128-26.13/112-16, впливом об'єктивних факторів (вказаних в питанні 1 вище), які закладені у формулу цінового орієнтира за договором купівлі - продажу № 137 від 26 грудня 2013 року між ТОВ «ВОГ Трейдінг» та ТОВ «ВОГ Рітейл»?

3). Чи співвідносився (корелювався) рівень роздрібних цін ТОВ «ВОГ Рітейл» на інформаційних табло автозаправних станцій та фактичних роздрібних цін (під фактичними роздрібними цінами розуміється середнє значення між цінами на інформаційних табло та цінами продажу, тобто ціни, за якими реалізовувалось пальне згідно з фіскальними чеками) на бензин марки А-95 та дизельне пальне у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року зі зміною об'єктивних факторів (вказаних в питанні 1 вище), які закладені в формулу цінового орієнтира за договором купівлі - продажу № 137 від 26 грудня 2013 року між ТОВ «ВОГ Трейдінг» та ТОВ «ВОГ Рітейл»?

4). Чи співвідносився (корелювався) рівень роздрібних цін ТОВ «ВОГ Рітейл» на бензин марки А-95 та дизельне паливо у період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2016 року зі зміною собівартості (облікової вартості) бензину марки А-95 та дизельного пального, що імпортувались за договором купівлі - продажу № 137 від 26 грудня 2013 року між ТОВ «ВОГ Трейдінг» та ТОВ «ВОГ Рітейл»?

5). Чи відповідали (а) порядок формування ТОВ «ВОГ Рітейл» роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне пальне у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року та (б) структура витрат ТОВ «ВОГ Рітейл», пов'язаних з роздрібною реалізацією зазначених видів палива та включених в їх ціну, чинним в зазначений період нормативним актам (зокрема, положенням (стандартам) бухгалтерського обліку), та чи був цей порядок економічно обґрунтованим?

6). Чи вказують коефіцієнти кореляції, наведені в пунктах 120- 122 і 147- 149 рішення АМКУ від 28 жовтня 2016 року № 480-р у справі № 128-26.13/112-16, а також в додатках № 7, 8, 13 та 14 до вказаного рішення, на існування причинно-наслідкового зв'язку між роздрібними цінами на бензин марки А-95 та дизельне пальне, встановленими ТОВ «ВОГ Рітейл» та іншими учасниками ринку у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року, тобто чи підтверджують такі показники те, що зміна іншими учасниками ринку (відповідачами по справі АМКУ № 128-26.13/112-16) своїх роздрібних цін на бензин А-95 та дизельне пальне у зазначений період була єдиною причиною та безпосередньо призводила до зміни роздрібних цін ТОВ «ВОГ Рітейл» на ці ж види палива в цей же період?

7). Чи підтверджується коефіцієнтами кореляції, наведеними в пунктах 120 - 122 і 147 - 149 рішення АМКУ від 28 жовтня 2016 року № 480-р у справі № 128-26.13/112-16, а також в додатках № 7, 8, 13 та 14 до вказаного рішення, ідентичність (тотожність) фактичних роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне пальне, вставлених ТОВ «ВОГ Рітейл» та іншими учасниками ринку (відповідачами по справі АМКУ № 128-26.13/112-16) у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року, тобто чи відрізнялись за наявності таких коефіцієнтів кореляції фактичні роздрібні ціни ТОВ «ВОГ Рітейл» та інших учасників ринку (відповідачів по справі АМКУ № 128-26.13/112-16) у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року?

8). Чи підтверджуються коефіцієнтами кореляції, наведеними в пунктах 120 - 122 і 147-149 рішення АМКУ від 28 жовтня 2016 року № 480-р у справі № 128-26.13/112-16, а також в додатках № 7, 8, 13 та 14 до вказаного рішення, одночасність (одномоментність) зміни ТОВ «ВОГ Рітейл» та іншими учасниками ринку (відповідачами по справі АМКУ № 128- 26.13/112-16) фактичних роздрібних цін на бензин А-95 та дизельне пальне у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року?

9). Якими є показники кореляційного аналізу фактичних роздрібних цін, встановлених ТОВ «ВОГ Рітейл» та фактичних роздрібних цін, встановлених мережами АЗС, які діють під торговельними марками ANP, Авіас та Укрнафта у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року?

10). Якими є показники кореляційного аналізу фактичних роздрібних цін ТОВ «ВОГ Рітейл» на бензин А-95 та дизельне пальне та цін закупівлі зазначених видів палива (собівартістю), які в подальшому реалізовувалось ТОВ «ВОГ Рітейл» через автозаправні станції в територіальних межах ринку, визначених у рішенні АМКУ від 28 жовтня 2016 року № 480- р у справі № 128-26.13/112-16, у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року?

11). Якими є показники кореляційного аналізу фактичних роздрібних цін ТОВ «ВОГ Рітейл» на бензин А-95 та дизельне пальне у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року (під фактичними роздрібними цінами розуміється середнє значення між цінами на інформаційних табло та цінами продажу, тобто ціни, за яким реалізовувалось пальне згідно з фіскальними чеками) та роздрібних цін інших учасників ринку (відповідачів по справі АМКУ № 128-26.13/112-16) в цей період?

12). Яким був вплив об'єктивних чинників на встановлення роздрібних цін на бензин А-95 та дизельне пальне для реалізації на автозаправних станціях у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року та якою була частка таких чинників в структурі фактичної роздрібної ціни ТОВ «ВОГ Рітейл» та інших учасників ринку (відповідачів по справі АМКУ № 128- 26.13/112-16) у зазначений період?

13). За якими цінами здійснювався імпорт бензину марки А-95 та дизельного пального на територію України для подальшої реалізації на автозаправних станціях у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року?

14). Якими є показники кореляційного аналізу цін, за якими здійснювався імпорт бензину марки А-95 та дизельного пального на територію України для подальшої реалізації на автозаправних станціях у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року, та фактичних роздрібних цін реалізації зазначених видів палива на автозаправних станціях в територіальних межах ринку, визначених у рішенні АМКУ від 28 жовтня 2016 року № 480- р у справі № 128-26.13/112-16, у зазначений період, та, зокрема, фактичних роздрібних цін ТОВ «ВОГ Рітейл»?

15). Які фактори у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року були визначальними для споживача при виборі автозаправної станції, визначали конкурентоздатність основних учасників ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через мережу автозаправних станцій? Яким був вплив цих факторів на конкуренцію на ринку?

16). Чи існувала конкуренція в аспекті ціни між учасниками ринку світлих нафтопродуктів (відповідачами по справі АМКУ № 128-26.13/112-16) у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року? Якщо так, то в якій формі?

17). Яким був ступінь впливу кожного об'єктивного фактору на ринку на конкурентоздатність учасників ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами (відповідачів по справі АМКУ № 128-26.13/112-16) через мережу автозаправних станцій у період з 26 грудня 2013 року по 31 січня 2016 року?

4. Витрати по проведенню судової експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" (43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, ідентифікаційний код 37821544).

5. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експерта про кримінальну відповідальність, відповідно до ст.ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України.

6. Проведення судової експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

7. Матеріали справи №910/702/17 направити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

8. Зупинити апеляційне провадження по справі №910/702/17 на час проведення експертизи до надходження до Київського апеляційного господарського суду висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи №910/702/17 до Київського апеляційного господарського суду.

9. Копії ухвали направити сторонам та експерту.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко