Рішення № 75398809, 17.07.2018, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

17 липня 2018 рокув Справа № 926/869/18

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. та секретаря судового засідання Попової К.Г. розглядає справу № 926/869/18

За позовом Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, м.Чернівці

До Державного підприємства "Путильське лісове господарство", смт.Путила

Про відшкодування шкоди завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 177839,84 грн.

За участю представників

Від позивача: ОСОБА_1 – головний спеціаліст (дов.№14 від 10.07.18р.)

Від відповідача: ОСОБА_2 – представник (дов.№07/194 від 16.04.18р.)

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_3 екологічна інспекція у Чернівецькій області 27.03.2018 року звернулася до Державного підприємства "Путильське лісове господарство" про відшкодування шкоди завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 177839,84 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з 20 червня по 06 липня 2017 року ОСОБА_3 екологічною інспекцією в Чернівецькій області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП "Путильське лісове господарство", на підставі якої складено акт, яким встановлено незаконну порубку 26 дерев породи "Ялина" а саме: в кварталі 36 виділ 7 у кількості 18 штук, в кварталі 35 виділ 13 у кількості 8 штук, яка виникла внаслідок неналежного виконання майстром лісу Яблуницького лісництва ДП "Путильське лісове господарство" ОСОБА_4 своїх службових обов’язків по охороні ввіреного йому майна, що призвело до матеріальних збитків.

Згідно розрахунку, проведеного ОСОБА_3 екологічною інспекцією в Чернівецькій області розмір шкоди внаслідок незаконної рубки вказаних дерев становить 177839,84 грн., які відповідач, як постійний лісокористувач, зобов’язаний відшкодувати державі.

Протоколом повторного автоматичного розподілу справи між суддями від 27.03.2018 року справу №926/869/18 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 28.03.2018 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.04.2018 року.

17.04.2018 року, відповідач ОСОБА_3 підприємство "Путильське лісове господарство" подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що шкоду, яку просить стягнути з нього позивач було заподіяно громадянином ОСОБА_5Ю, що підтверджено вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13.10.2017 року, в даній кримінальній справі ДП "Путильське лісове господарство" було визнано потерпілим, а тому він не може відповідати по матеріальним збиткам, які заподіяні іншою особою, яка не є його працівником, окрім того, у листопаді 2017 року ДП "Путильське лісове господарство" звернулось з позовом до Путильського районного суду про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди в сумі 177839,84 грн.

У судовому засіданні, 17.04.2018 року, було оголошено перерву до 07.05.2018 року.

24.04.2018 року позивач ОСОБА_3 екологічна інспекція у Чернівецькій області подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідно до ст.1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов’язків, так як в матеріалах справи міститься вирок щодо невиконання своїх службових обов’язків саме майстром лісу ОСОБА_4, який є працівником ДП "Путильське лісове господарство", таким чином, саме відповідач, як лісокористувач та роботодавець ОСОБА_4 і повинен відшкодовувати завдану його працівником шкоду.

У судовому засіданні, 07.05.2018 року, було оголошено перерву до 21.05.2018 року.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, які зареєстровані канцелярією суду за вх. №1317, а саме: ним надано копії матеріалів кримінального провадження щодо громадянина ОСОБА_5

Представник відповідача в підготовчому засіданні, яке відбулося 21.05.2018 року, звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку підготовчого провадження, згідно норм ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України). Представник позивача проти клопотання не заперечував, а тому ухвалою суду від 21.05.2018 року вищевказане клопотання було задоволено, а строк підготовчого засідання продовжено на 30 днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 19.06.2018 року.

У судовому засіданні 19.06.2018 року представник позивача звернувся з клопотанням про долучення до матеріалів справи, а саме: він просить долучити практику Верховного Суду у аналогічній справі про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення лісового законодавства.

У судовому засіданні 19.06.2018 року оголошено перерву до 21.06.2018 року.

До початку судового засідання 21.06.2018 року представником відповідача подано клопотання про долучення додаткових доказів по справі, яке зареєстроване канцелярією суду за вх. №1738.

Ухвалою суду від 21.06.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07.2018 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.07.2018 року було досліджені всі докази та за усним клопотанням представника позивача оголошено перерву до 17.07.2018 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.07.2018 року було закінчено з’ясування обставин справи та здійснено перехід до судових дебатів.

Під час судових дебатів представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у письмовому відзиві на позов, а також в усній формі він звернув увагу, що громадянин ОСОБА_5, як особа винна у вчиненні вирубки лісу не була залучена до участі у справі як відповідач, який має нести відповідальність за таке порушення нарівні з лісгоспом.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважених представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 екологічною інспекцією у Чернівецькій області у період з 20 червня по 06 липня 2017 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів ДП "Путильське лісове господарство".

Вищезазначеною перевіркою було встановлено, що на території лісового фонду Яблуницького лісництва Державного підприємства "Путильське лісове господарство": в кварталі 36 виділ 7 виявлено незаконну порубку 18 – ти сухостійких та сироростучих дерев породи ялина, в кварталі 35 виділ 136 виявлено незаконну порубку 8 – ти сухостійких та сироростучих дерев породи ялина На кореневих лапах пнів незаконно зрізаних дерев були відсутні клейма для відводу дерев в рубку, пеньки замазковані, порубковими залишками. Працівниками лісництва дана незаконна порубка дерев не виявлялась про що свідчить відсутність клейм на зрізах пнів та записів в книзі виявлених лісопорушень. Встановлено, що незаконна порубка скоєна в період з 2016 – 2017 років невідомими особами. Діаметр дерев зазначався у корі біля шийки кореня та замірявся працівниками ДП "Путльський лісгосп" повіреною рулеткою та зазначалися, як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметрів. Вищезазначене є порушенням ст.19 Лісового кодексу України, ст.ст.12, 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища";

На підставі проведеної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів із зазначенням вказаних порушень, один примірник Акту був наданий представнику відповідача. Зауваження та заперечення до вказаного Акту відповідачем не надавались.

Акт перевірки – це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок, та є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства.

З розрахунку розміру відшкодування шкоди, заподіяної ДП "Путильське лісове господарство" внаслідок незаконної порубки дерев в кварталі 35 виділ 13 та в кварталі 36 виділ 7 у кількості 26 штук вбачається, що розмір шкоди становить 177839,84 грн.

Вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06.11.2017 року у справі №718/2263/17 визнано винними у вчинені кримінального правопорушення майстра лісу ОСОБА_4, який був працівником ДП "Путильське лісове господарство".

Як встановлено вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06.11.2017 року у кримінальній справі №718/2263/17 ОСОБА_4 згідно наказу директора ДП "Путильський ЛГ" за № 23 – К від 02.08.2016 року прийнятий на посаду майстер лісу Яблуницького лісництва ДП "Путильське лісове господарство" з 02.08.2016 року та за ним закріплено обхід №9, у який входять квартали лісу № 35, 36 ,37 ,38 з усіма виділами. Також вказаним вироком встановлено, що 02.08.2016 року між ДП "Путильське лісове господарство" та ОСОБА_4 укладено договір про повну матеріальну відповідальність за всі передані йому під звіт товарно – матеріальні цінності які прийняті згідно акту прийому – передачі, при цьому останній зобов’язувався в установленому порядку і в строки по затвердженим формам представляти звітність про рух товарно – матеріальних цінностей, що числяться в його підзвіті.

Згідно посадової інструкції майстра лісу від 08.04.2015 року ОСОБА_4 ніс безпосередню відповідальність за охорону лісу і дорученого йому майна, товарно-матеріальних цінностей у ввіреному йому обході на протязі всього часу лісової служби. Він був службовою особою, яка володіє адміністративно – господарськими обов’язками, а саме перевіряти документи на право рубок лісу, випасання тварин, сінокосіння та інші види користування, полювання в лісі, приймати міри до припинення незаконного сінокосіння і незаконного користування та полювання в лісі, складати протоколи про самовільні рубки лісу та інші порушення, у випадку виникнення лісової пожежі негайно повідомляти лісничого і приймати всі міри по їх ліквідації, слідкувати за виконанням правил пожежної безпеки в лісі, затримувати винних у виникненні лісових пожеж і повідомляти відповідним органам влади, безпосередньо на порушників пожежної безпеки складати протоколи, повідомляти в лісництво при виявленні на майстерській дільниці шкідників лісу, хвороб, вітровалів, буреломів, всихання дерев та інших техногенних явищ, які можуть принести шкоду лісовому господарстві, проводити на своїх майстерській дільниці лісокультурні і протипожежні роботи, рубки догляду за лісом, вести облік виходу на роботу робітників, здійснювати контроль за роботою працівників, організовувати виконання всіх видів робіт на закріплених за ним ділянок, охороняти ліс від самовільних рубок та інших видів лісопорушень, затримувати лісопорушників і накладати арешт на вивезений з лісу незаконно добутий лісоматеріал, складати протоколи (акти) про всі види лісопорушень і направляти їх в лісництво, слідкувати за санітарним станом лісу, проводити за дорученням лісничого відведення і таксації лісосік, виконання лісових робіт, контролювати дотримання робітниками виробничої і трудової дисципліни, правил охорони праці і техніки безпеки, вести облік об’ємів і якості виконаних робіт, складати первинні документи на виконанні роботи, вживати заходів щодо забезпечення виконання робітниками норм виробітку, здійснювати формування бригад, встановлювати і своєчасно доводити до бригад і робітників виробничі завдання, проводити виробничий інструктаж робітників, вживати заходи для забезпечення виконання норм охорони праці, виробничої санітарії, технічної експлуатації машин.

Всупереч вищезазначеному, майстер лісу Яблуницького лісництва ДП "Путильське лісове господарство" ОСОБА_4, як службова та матеріально – відповідальна особа, до обов’язків якого входили контроль за правильністю лісокористування, охороною і захистом лісу на закріплених лісогосподарських дільницях, в порушення вимог посадової інструкції, в період з 02.08.2016 по 01.07.2017 роки неналежно виконував свої службові обов’язки, не вживав заходів щодо виявлення та недопущення лісопорушень, припинення таких та встановлення лісопорушників, належний контроль за станом та охороною лісу не забезпечив, акти про лісопорушення не складав, факти самовільних рубок деревини не задокументував, та взагалі не проводив заходів з охорони лісу та інших передбачених його посадовою інструкцією заходів лісокористування, в результаті чого допустив незаконну порубку 26 дерев породи Ялина невстановленими особами в кварталі 36 виділ 7 та кварталі 35 виділ 13.

Згідно розрахунку, проведеного ОСОБА_3 екологічною інспекцією в Чернівецькій області у відповідності до постанови КМУ №665 від 23.07.2008 року "Про такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної лісу" розмір шкоди внаслідок незаконної рубки вказаних 26 дерев становить 177839,84 грн.

Відповідно до ч.6 ст.75 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Отже, зважаючи на факти викладені у вироку суду, необхідності доводити наявність заподіяної державі, посадовою особою відповідача – ОСОБА_4, шкоди не існує.

Згідно пункту 6.1.2 Роз’яснення № 02 – 5/744 від 27.06.2001 року у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки зазначені в ст.19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

Так ч.2 ст.19 Лісового кодексу України визначено, що обов’язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Положеннями ст.63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п.5 ч.1 ст.64 Лісового кодексу України підприємець, установи, організації і громадян здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов’язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно з п.5 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Судом з достовірністю встановлено, що спір у даній справі виник у зв’язку з виявленням факту самовільної рубки 26 дерев Ялини на території, переданій ДП "Путильський лісгосп" під охорону, та покладанням на нього відповідальності за незаконну порубку.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Деліктна відповідальність є недоговірною відповідальністю. Вона настає у разі протиправного завдання шкоди будь – кому, коли правопорушник не перебуває в договірних відносинах із потерпілим.

Загальне положення про цивільно – правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У Постанові ВГС України від 12.11.2014 року №914/1138/14 зазначено, що у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

У випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту незаконного вирубування дерев, вчиненого невстановленими особами, відповідальними особами за заподіянні державі збитки є постійні лісокористувачі, які в порушення лісового та природоохоронного законодавства не забезпечили охорону і збереження лісів від незаконних рубок.

Оскільки, як встановлено судом, відповідач, як постійний лісокористувач в порушення норм чинного законодавства України, не забезпечив охорону і збереження лісу від незаконної рубки на підвідомчій йому території, допустив самовільну рубку лісу, чим заподіяв шкоду лісовому фонду України на загальну суму 177839,84 грн.

Системний аналіз статей 19, 63, 64 Лісового кодексу України свідчить, що обов’язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов’язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев. Отже, цивільно – правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 23.04.2018 року у справі №927/1096/16.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у відзиві на позов та у додаткових запереченнях, стосовно того, що вироком суду у кримінальній справі також було встановлено особу ОСОБА_5, яка безпосередньо заподіяла шкоду, а саме здійснила вирубку, при цьому ДП "Путильський лісгосп" було визнано потерпілим, а відтак відповідач не повинен відповідати по матеріальним збиткам, які заподіяні іншою особою, яка не є його працівником, а також те, що громадянин ОСОБА_5 не був залучений до участі у справі як інший відповідач, спростовуються вище викладеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене та на переконання суду, представником відповідача не обґрунтовано належним чином ті обставини, які б могли бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 129 ГПК України ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду у судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 194, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш ИВ :

1.Позов Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (58003, м.Чернівці, вул.Шевченка, 71-А, код ЄДРПОУ 37978189) до Державного підприємства "Путильське лісове господарство" (59100, смт.Путила Путильського району Чернівецької області вул.Шевченка, 3-Б, код ЄДРПОУ 21448070) про відшкодування шкоди завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 177839,84 грн. задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Путильське лісове господарство", смт.Путила (59100, смт.Путила Путильського району Чернівецької області вул.Шевченка, 3-Б, код ЄДРПОУ 21448070) шкоду в сумі 177839,84 грн. на р/р 33118331700351, назва банку одержувача – ГУДКСУ у Чернівецькій області, код ЄДРПОУ 36754781, МФО банку одержувача 856135, код платежу - 24062100, які перерахувати одержувачам коштів:

– 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету отг.с.Конятин в сумі 88919,92 грн.;

– 20 відсотків до спеціального фонду Чернівецького обласного бюджету в сумі 35567,97 грн.;

– 30 відсотків до спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 53351,95 грн.

3.Стягнути з Державного підприємства "Путильське лісове господарство", смт.Путила (59100, смт.Путила Путильського району Чернівецької області вул.Шевченка, 3-Б, код ЄДРПОУ 21448070) на користь Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (58003, м.Чернівці, вул.Шевченка, 71-А, код ЄДРПОУ 37978189) судовий збір в сумі 2667,60 грн. на р/р 35210047081096, МФО 820172, ОСОБА_3 казначейська служба України м.Київ, код ЄДРПОУ 37978189)

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб – порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб – адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено 20.07.2018 року.

Суддя Гушилик С.М.