Рішення № 75398637, 19.07.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2018 р. Справа № 924/291/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради, м. Дунаївці Хмельницької області

про стягнення 61 568, 42 грн.

Представники сторін: не з’явились

встановив:

Позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення 61 568, 42 грн., з яких 51 985, 24 грн. пеня, 3 286, 64 грн. 3% річних, 6 296, 54 грн. інфляційні. Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на неналежне виконання відповідачем вимог договору № 3333/15-ТЕ-34 купівлі - продажу природного газу від 30.12.14. Зазначає, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 991 397, 48 грн., за період з січня по квітень та з жовтня по грудень 2015 року, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за відповідний період (від 31.01.15р., 28.02.15р., 31.03.15р., 30.04.2015р., 31.10.2015р., 30.11.2015р., 31.12.2015р). Вказує, що свої зобов'язання за договором відповідач виконав, але з простроченням строків оплати передбачених умовами договору, в зв’язку із чим позивачем нараховано пеню, інфляційні, 3% річних від простроченої суми.

Представник позивача у поданій відповіді на відзив №14/4-1734 від 04.06.2018р. вказав, що згідно Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, учасниками процедури врегулювання заборгованості, яка передбачає списання заборгованості, є теплогенеруючі та теплопостачальні підприємства включені до реєстру. Однак матеріали справи не містять належних доказів включення відповідача до даного реєстру. Таким чином списання заборгованості є неправомірним. Крім того, зазначив, що неустойка, інфляційні нарахування та проценти річних, які підлягають списанню з підприємства повинні бути відображені в бухгалтерському обліку позивача. Дане відображення можливо на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Оскільки в позивача немає такого рішення, в нього немає і відповідно правових підстав відносно відображення.

Відповідач у відзиві №168 від 14.05.2018р., у запереченні на відповідь на відзив №225 від 13.06.2018р. і у додатках до заперечення № 231 від 15.06.18 проти позову заперечує, посилається на те, що основний борг по договору від 30.12.14р. № 3333/15-ТЕ-34 погашений повністю ще станом на 01.09.16р. Допущене прострочення сталося через невиконання споживачами обов’язку щодо оплати перед відповідачем. Вказав, що відповідач віднесений до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії за Законом України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”. Згідно ч. 3 ст. 7 наведеного Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Оскільки заборгованість погашена 01.09.16, а Закон набрав чинності 03.11.16 підстав для задоволення позову немає.

Посилання позивача на відсутність доказів включення відповідача до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості спростовується наявністю в справі Повідомлення про включення до реєстру за підписом директора Департаменту економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону та супровідного листа від 12.02.18, де наведено, що КП теплових мереж Дунаєвецької міської ради внесено до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Вказана інформація міститься також на веб – сайті центрального органу виконавчої влади.

Сплата відповідачем заборгованості підтверджується наявним у справі витягом з „Операции по предприятию „КПТМ Дунаєвецької міської ради”.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

30.12.2014р. між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач - продавець) та комунальним підприємством теплових мереж Дунаєвецької міської ради (покупець - відповідач) укладено договір № 3333/15-ТЕ-34 купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Згідно з п.1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Пунктом 2.1. договору визначено, що продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 1460,0 тис. куб. м. (один мільйон чотириста шістдесят тисяч куб. м), у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м): - січень 310, - лютий 310, - березень 230, - квітень 90, - жовтень 100; - листопад 170; - грудень 250.

Покупець до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджується продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки (п.3.1.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пункт 5.1. договору зазначає, що ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюється уповноваженим державною владою України органом.

Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1 091 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу – 1091 грн., крім того ПДВ - 20% - 218, 20 грн., всього з ПДВ – 1309,20 грн. (п.5.2. Договору).

Відповідно до п.6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця (включно), наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до п. 7.2. договору, у разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 11. договору визначено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

До вищевказаного договору сторони уклали додаткові угоди:

- № 1 від 01.04.15 що стосується зміни ціни за 1000 м. куб. газу, яка з 01.04.15 становить з ПДВ 2 994, 30 грн.;

- № 2 від 29.07.15 що стосується конкретизації складових ціни за газ, яка складається з тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, тарифи на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу;

- № 3 від 30.07.15 де сторони доповнили п. 6.3. основного договору таким змістом: „За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості”;

- № 4 від 27.10.15 де сторони уточнили структуру тарифу на газ;

- № 5 від 30.11.15 де сторони уточнили банківські реквізити продавця;

- № 5/6 від 23.12.15 де сторони доповнили договір умовами про погашення боргу за наявності спільних протокольних рішень.

У відповідності до актів прийому – передачі природного газу: від 31.01.15 на суму 237 971, 98 грн., від 28.02.15 на суму 198 028, 29 грн., від 31.03.15 на суму 169 221, 96 грн., від 30.04.15 на суму 122 532, 74 грн., від 31.10.15 на суму 235 714, 29 грн., від 30.11.15 на суму 446 551, 93 грн., від 31.12.15 на суму 581 376, 29 грн. (які підписані обома сторонами та скріплені їх печатками) позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 991 397, 48 грн. Дана сума відмічена і у поданому сальдо по підприємству - „КПТМ Дунаєвецької міської ради”.

До справи також додано:

- бухгалтерську довідку „Операції по підприємству „КПТМ Дунаєвецької міської ради” за підписом бухгалтера;

- Статут позивача;

- лист Департаменту економіки систем життєзабезпечення Мінрегіонрозвитку № 8/10-173-18 від 12.02.18, адресований відповідачу, де відмічено, що Комунальне підприємство теплових мереж Дунаєвецької міської ради внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії (лист підписаний директором Департаменту економіки систем життєзабезпечення);

- повідомлення станом на 12.02.18 директора Департаменту економіки систем життєзабезпечення Муннрегіону, яке засвідчує, що Комунальне підприємство теплових мереж Дунаєвецької міської ради внесено до Реєстру та підтверджує участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно ЗУ „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії”.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи сторони уклали договір № 3333/15-ТЕ-34 від 30.12.2014 року купівлі – продажу природного газу. Аналіз укладеного між сторонами договору свідчить про те, що правовідносини, які виникли за ним, за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Зміст вказаного правочину та його правова природа свідчить про те, що сторони за даним договором вступили у правовідносини купівлі – продажу.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов укладеного договору, позивач передав у власність відповідача за періоди з січня 2015 по квітень 2015 року та з жовтня по грудень 2015 року природній газ на загальну суму 1 991 397, 48 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу за відмічені періоди. Прийом даного газу відповідачем підтверджується підписом останнього (скріпленим печаткою) на актах.

Як видно з бухгалтерської довідки (та не заперечується відповідачем у відзиві) оплата поставленого газу здійснювалась відповідачем з порушенням вказаного договором строку (в розрахунку видно, що оплати проводились частково після 14 чисел розрахункового місяця). Як вказав сам відповідач, такі затримки з оплатою ставались через неналежне виконання зобов’язань перед відповідачем споживачами (для яких відповідач є постачальником теплоенергії).

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання відповідачем пункту 6.1 умов цього договору він зобов’язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Керуючись вказаним пунктом договору, а також нормами ст. 625 ЦК, позивач звернувся з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов’язання.

Вищевказані норми та обставини справи свідчать про допущення відповідачем прострочення з оплати, що в свою чергу обґрунтовує заявлені до стягнення пеню, річні та інфляційні (Факт неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо своєчасного внесення платежів згідно договору № 3333/15-ТЕ-34 купівлі-продажу природного газу підтверджується доданим розрахунком та бухгалтерською довідкою).

Проте, судом враховано, що 30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII (надалі - Закон), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно зі статтею 2 наведеного Закону дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Таким чином, зазначений Закон застосовується до спірних правовідносин, оскільки останні передбачають: а) відносини з врегулювання заборгованості; б) врегулювання заборгованості теплопостачальної організації; в) заборгованість за спожиті енергоносії.

Зокрема, стаття 1 вказаного Закону, в тому числі, встановлює, що:

заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону (далі - заборгованість) це - кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води;

постачальник природного газу - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та її дочірня компанія "Газ України";

процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості;

реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (далі - реєстр), - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Частиною першою статті 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово – комунального господарства.

За ст. 1 Закону учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач включений до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, що підтверджується:

- листом Департаменту економіки систем життєзабезпечення мінрегіонрозвитку № 8/10-173-18 від 12.02.18, адресований відповідачу, де відмічено, що Комунальне підприємство теплових мереж Дунаєвецької міської ради внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії (лист підписаний директором Департаменту економіки систем життєзабезпечення);

- повідомленням станом на 12.02.18 директора Департаменту економіки систем життєзабезпечення Муннрегіону, яке засвідчує, що Комунальне підприємство теплових мереж Дунаєвецької міської ради внесено до Реєстру та підтверджує участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно ЗУ „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії”.

Отже, відповідні доводи позивача є необґрунтованими.

Постановою КМУ від 21.02.17 № 93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром, який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Водночас частиною 3 статті 7 Закону, якою врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина третя статті 7 Закону є нормою прямої дії, при цьому застосування приписів частини третьої статті 7 Закону (яка є нормою прямої дії) не ставиться у залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом. Зокрема, виконання даної норми не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (про що повідомило і Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України у межах своєї компетенції – арк.. справи 81). Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 29.01.2018 №904/10745/16, від 07.02.2018 №927/1152/16, від 14.02.2018 №908/3211/16, від 22.02.18 №922/4355/14.

З поданої довідки вбачається, що станом на 01.09.16 заборгованість за поставлений позивачем природний газ згідно договору, що використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживалась населенням (п. 1.2 договору), погашена.

Тобто, до дня набрання чинності Законом України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” відповідач здійснив погашення заборгованості за природний газ відповідно до договору № 3333/15-ТЕ-34 купівлі-продажу природного газу в повному обсязі.

Таким чином, судом встановлено, що на момент звернення до суду з даним позовом (21.04.2018р. штемпель відділення поштового зв’язку на конверті, в якому було направлено позовну заяву з додатками на адресу суду) у позивача були відсутні правові підстави для нарахування та стягнення пені, річних і інфляційних, оскільки, виходячи зі змісту ч.3 ст.7 Закону України „Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до 30.11.2016 року, неустойка (пеня), інфляційні, проценти річних не нараховуються, а нараховані - підлягають списанню з 30.11.2016 року.

З огляду на викладене, доводи позивача судом вважаються необґрунтованими та до уваги не приймаються, оскільки вищевказаний Закон не передбачає подання будь-яких додаткових документів для списання чи не нарахування штрафних санкцій (вказаних позивачем відмітки у бухгалтерському обліку), а лише визначає одну підставу - погашення основної заборгованості до набрання чинності вказаним Законом.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. (надіслати всім):

1 - до справи,

2 - позивачу (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) (реком. з повідом.),

3- відповідачу (32400, Хмельницька обл., м. Дунаївці, вул. Фрунзе, буд. 53) (реком. з повідом.).