Постанова № 75398285, 17.07.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2018 справа № 908/855/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4за участю представників: від заявника:не з’явивсявід відповідача:не з’явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія”, м.Запоріжжя

на ухвалу господарського суду від Запорізької області 08.05.2018р.у справі№ 908/855/18 (суддя Федорова О.В.)за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія”, м.ЗапоріжжядоПублічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжяпрозабезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству “Запоріжжяобленерго” припиняти або обмежувати електропостачання електроустановок об’єкта споживача – багатоквартирні будинки, перелік яких визначено у додатках №5 та №11 до договору про постачання електричної енергії №14415 від 01.11.2017р. до вирішення справи по суті

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія”, м.Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області із заявою про забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству “Запоріжжяобленерго” припиняти або обмежувати електропостачання електроустановок об’єкта споживача – багатоквартирні будинки, перелік яких визначено у додатках №5 та №11 до договору про постачання електричної енергії №14415 від 01.11.2017р. до вирішення справи по суті. Вимоги заявника обґрунтовані тим, що пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія” щодо внесення змін до договору про постачання електричної енергії №14415 від 01.11.2017р. шляхом укладення Додаткової угоди на продовження терміну дії договору залишена без відповіді та без задоволення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.05.2018р. у справі №908/855/18 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія” у задоволені зазначеної заяви.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія» звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду та прийняти нову, якою вжити заходи забезпечення позову.

За твердженням апелянта, судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, при винесенні судом ухвали порушено норми процесуального та не правильно застосовані норми матеріального права.

Так, скаржник стверджує, що діючим законодавством України, яке регулює питання функціонування ринку електроенергетики в Україні та діяльність природних монополістів, не передбачено для постачальників електроенергії, які є суб’єктами природних монополій, можливості розривати або відмовляти в продовженні із споживачем договору на постачання електроенергії із власної ініціативи. А, відповідно, ігнорування пропозиції внесення змін до умов договору, не повідомлення про результати розгляду пропозиції і відмова в продовженні терміну дії є незаконними та суттєво порушують права Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія».

Апелянт зобов’язаний надавати послуги з управління багатоквартирними будинками. За твердженнями скаржника, господарським судом не прийнято до уваги, що між сторонами виник спір щодо продовження дії договору про постачання електричної енергії, та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, на час розгляду справи по суті мешканці багатоквартирних будинків будуть без електричної енергії та надання якісної послуги з управління багатоквартирним будинком буде не можливо.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2018р. (головуючий Зубченко, судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія” та зобов’язано Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” до 02.07.2018р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання скаржнику. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.07.2018р. призначено розгляд справи №908/855/18 на 17.07.2018р.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпорядження в.о.керівника апарату суду, за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Зубченко І.В., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.

У судове засідання 17.07.2018р. представники сторін не з’явилися. Однак, враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання, визнання явки їх представників у судове засідання необов’язковою, приймаючи до уваги, що позиція позивача викладена безпосередньо в апеляційній скарзі, а також з огляду на достатність наявних матеріалів справи та обмеженість строку розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу по суті без присутності представників сторін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації не здійснювався, складено протокол.

У судовому засідання 17.07.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01.11.2017р. між Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (далі – постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія” (далі – споживач) укладено договір №14415 про постачання електричної енергії, за умовами якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з додатком №5 з приєднаною потужністю, зазначеною у Додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017р., а в частині проведення розрахунків – до повного виконання сторонами своїх грошових зобов’язань. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін постачальник має право в односторонньому порядку розірвати договір, належно повідомивши споживача за 20 днів до дати розірвання договору (п.9.5).

Додатковою угодою від 29.12.2017р. сторонами продовжено термін дії договору про постачання електричної енергії №14415 від 01.11.2017р. до 01.04.2018р.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія” направило на адресу Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” супровідний лист №018-02/379/1 від 16.03.2018р. з двома примірниками додаткової угоди від 16.03.2018р. до договору про постачання електричної енергії №14415 від 01.11.2017р. з пропозицією підписати додаткову угоду, підпис скріпити печаткою та повернути в установлений законом строк на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія”.

Залишення пропозиції заявника щодо внесення змін до договору про постачання електричної енергії №14415 від 01.11.2017р. шляхом укладення Додаткової угоди на продовження терміну дії договору без відповіді та без задоволення і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія” до суду з відповідною заявою.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Як вбачається з положень пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник наголошує на порушенні права на продовження дії договору про постачання електричної енергії багатоквартирних житлових будинків та про можливі негативні наслідки у разі припинення або обмеження електропостачання на ці об’єкти. Разом з тим, випадків на спробу вчинення енергопостачальником таких дій або обгрунтування їх вірогідності заявник не зазначає.

Крім того, посилання скаржника на положення чинного законодаства в сфері електроенергетики, які б зобов’язували Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" припинити елекропостачання на об’єкти житлового фонду у разі закінчення строку дії договору на постачання електричної енергії, відсутні.

Судова колегія вважає безпідтсавним посилання скаржника на положення договору, оскільки строк дії договору закінчився.

Як вбачається з п.7.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018р. (далі – Правила), електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов’язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Разом з тим, відповідно до положень п.7.5 Правил повноваження щодо припинення постачання електричної енергії споживачу у разі закінчення терміну договору між споживачем та постачальником (останньої надії) електричної енергії належить лише оператору системи (п.7.5.1), постачальник електричної енергії повноваженнями щодо припинення постачання електричної енергії з цієї підстави не наділений (п.7.5.2.).

Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Аналогійний порядок припинення в частині передування обов’язкового попередження був передбачений вимогами п.7.5. Правил користування електричною енергією, що діяли на момент звернення заявника до господарського суду.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутнє попередження Публічного акціонерного товарисва «Запоріжжяобленерго» про припинення постачання електричної енергії, адресоване Товариству з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія”.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія” про забезпечення позову грунтується на припущенні щодо можливого припинення постачання електричної енергії на спірні об’єкти житлового фонду та жодним чином не обгрунтовані.

Крім того, що саме лише посилання скаржника на ймовірне порушення прав заявника при виконанні майбутнього рішення суду не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову без надання при цьому належних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Відповідно до п.7.11 Правил, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 08.05.2018р. у справі №908/855/18 є обґрунтованою та законною, у зв’язку з чим підстав для її скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Мрія”, м.Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.05.2018р. у справі №908/855/18 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.05.2018р. у справі №908/855/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 17.07.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 20.07.2018р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді О.В. Стойка

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.: 1- позивачу; 1 – відповідачу;1- до справи; 1- ДАГС; 1 – ГСЗО