Рішення № 75398117, 16.07.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/482/18Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Галісевич О.О.,

від позивача: Добров Ю.І.,

від Концерну ,,Військторгсервіс": Назаровець В.В.,

від ФОП Корінь Л.С.: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Концерну ,,Військторгсервіс" в особі філії ,,Одеське управління військової торгівлі" Концерну ,,Військторгсервіс", фізичної особи-підприємця Корінь Ліни Стахіївни про визнання договору та додаткової угоди до нього недійсними.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.04.2018 р. прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі № 916/482/18, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 14.05.2018 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 14.05.2018 р. відкладено підготовче засідання на 04.06.2018 р., від 04.06.2018 р. - на 18.06.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 р.: продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 18.07.2018 р.; закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.07.2018 р.

Прокурор, позивач та Концерн ,,Військторгсервіс" повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень та розписками їх представників. Ухвали Господарського суду Одеської області, надіслані на адресу фізичної особи-підприємця Корінь Ліни Стахіївни, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з відмітками поштової установи про закінчення терміну зберігання. З урахуванням змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності відомостей про іншу адресу відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце засідань суду, тому неявка представника не перешкоджає їх проведенню.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 16.07.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міністерство) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Концерну ,,Військторгсервіс" в особі філії ,,Одеське управління військової торгівлі" Концерну ,,Військторгсервіс" (далі - Концерн) та фізичної особи-підприємця Корінь Ліни Стахіївни (далі - ФОП Корінь Л.С.), в якій просить:

- визнати недійсними договір надання посередницьких послуг на комісійних засадах від 01.06.2015 р. № ВКС-534 та додаткову угоду до нього від 01.01.2018 р. № ВКС-1847, укладені між Концерном та ФОП Корінь Л.С.;

- зобов'язати ФОП Корінь Л.С. повернути за актом прийому-передачі державі - Міністерству приміщення № 36 першого поверху будівлі комбінату побутового обслуговування загальною площею 5,2 м2, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Енгельса (нова назва Військової Слави), 16-А.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 р. клопотання Концерну (зареєстроване за вх. № 2-2770/18 від 04.06.2018 р.) про закриття провадження у справі задоволено частково, провадження у справі № 916/482/18 у зв'язку з фактичним поверненням майна в цій частині закрито, в задоволенні решти клопотання відмовлено.

Обґрунтовуючи позов щодо визнання договору та додаткової угоди до нього недійсними, Прокурор посилається на приписи ст.ст.179,287 ГК України, ст.ст.11,230, 215,235,509,526,901,1011,1013 ЦК України, ст.ст.5,9,11 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна", п.17 постанови Кабінету Міністрів України ,,Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" тощо та вказує на удаваність договору надання посередницьких послуг на комісійних засадах від 01.06.2015 р. № ВКС-534, його укладання з метою приховання факту оренди нерухомого державного майна, оформленої з порушенням чинного законодавства.

Концерн у письмовому відзиві на позовну заяву просить у її задоволенні відмовити, оскільки оспорюваний договір, незважаючи на надання за ним в користування приміщення, фактично не є договором оренди, а є договором комісії, укладання якого Концерном не заборонено. Крім того Південним офісом Держаудитслужби в Одеській області здійснювалась перевірка господарської діяльності Концерну за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2017 р., під час якої перевірялись законність укладання договорів та їх виконання. За результатами проведеної перевірки складено довідку від 15.09.2017 р., у якій не визначено жодної рекомендації по розірванню укладеної з ФОП Корінь Л.С. угоди, не вказано, що остання не відповідає нормативно-правовим актам України.

У відповіді на відзив Прокурор не погоджується з викладеними у ньому твердженнями, додатково зазначаючи, що в довідці Південного офісу Держаудитслужби в Одеській області прямо констатовано існування ознак ухилення від вимог законодавства щодо укладення договорів оренди в діях Концерну, пов'язаних з оформленням угод надання посередницьких послуг на комісійних засадах.

Міністерство шляхом надання письмових та усних пояснень позов підтримало, в той час як ФОП Корінь Л.С. свою позицію з приводу спірних правовідносин суду не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів представників учасників справи фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд задовольняє позовну вимогу про визнання договору та додаткової угоди до нього недійсними, виходячи з наступного.

Згідно інформації Білгород-Дністровської КЕЧ району від 06.03.2018 р. № 450 за даними обліку будівля комбінату побутового обслуговування № 88 за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Військової Слави (стара назва Енгельса), 16-А знаходиться на балансі Концерну.

Відповідно до повідомлення Фонду державного майна України від 07.11.2017 р. № 10-15-20945 будівля комбінату побутового обслуговування № 88, розташована за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Енгельса, 16-А, є об'єктом державної власності Міністерства та перебуває на балансі Концерну.

01.06.2015 р. між Концерном (Сторона-1) та ФОП Корінь Л.С. (Сторона-2) укладено Договір № ВКС-534 про надання посередницьких послуг на комісійних засадах (Договір), за змістом п.2.1 якого Сторона-1 доручає, а Сторона-2 бере на себе зобов'язання від свого імені, але в інтересах та за рахунок Сторони-1 надавати комплекс послуг у сфері побутового обслуговування (косметичні, манікюрні та педикюрні послуги) військовослужбовців ЗСУ та інших фізичних та/або юридичних осіб, які можуть бути потенційними споживачами таких послуг.

В п.2.3 Договору зазначено, що послуги надаються Стороною-2 за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Енгельса, 16-А (приміщення першого поверху № 36).

Згідно технічного паспорту на громадський будинок загальна площа приміщення першого поверху № 36 в будівлі комбінату побутового обслуговування за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський вул. Військової слави,16-А становить 5,2 м2.

Відповідно до п.3.1.1 Договору Сторона-1 зобов'язана забезпечити Сторону-2 необхідним обладнанням та місцем для виконання останнім своїх обов'язків за Договором.

Пунктами 4.1-4.3 Договору визначено порядок та розмір щомісячної сплати Стороною-2 вартості послуг, наданих Стороною-1.

У п.п.6.1, 6.2 термін дії Договору встановлений з 01.06.2015 р. до 31.12.2015 р. У випадку відсутності заяви однієї зі сторін вважається пролонгований на наступний рік На підставі п.6.2 Договору він продовжив дію до 31.12.2018 р.

Додатковою угодою від 01.01.2018 р. № ВКС-1847 сторонами збільшено вартість послуг, наданих Стороною-1.

Додатковою угодою від 02.05.2018 р. № ВКС-2079 Договір розірвано, в зв'язку з чим на теперішній час приміщення першого поверху № 36 в будівлі комбінату побутового обслуговування за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський вул. Військової слави,16-А площею 5,2 м2 не використовується жодною особою, про що складено акт огляду від 14.06.2018 р.

Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується визнання недійсним укладеного між відповідачами Договору як такого, що є удаваним.

Статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Статтею 235 ЦК України встановлено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Господарський суд зазначає, що за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

За змістом Договору на його підставі ФОП Корінь Л.С. фактично отримано за плату право користування державним майном - приміщенням першого поверху № 36 в будівлі комбінату побутового обслуговування за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський вул. Військової слави,16-А площею 5,2 м2 для здійснення господарської діяльності (косметичні, манікюрні та педикюрні послуги).

Факт використання ФОП Корінь Л.С. до моменту розірвання Договору нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Концерну, підтверджується: Договором та додатковими угодами до нього; протоколом огляду від 04.09.2017 р. у кримінальному провадженні; протоколом допиту свідка Корінь Л.С. від 15.03.2018 р., в якому зазначено, що з 2010 р. орендує приміщення у Концерну за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави (Енгельса), 16-А для здійснення підприємницької діяльності на підставі різних угод, а з 2015 р. - на підставі Договору; протоколом допиту свідка Резнікової Т.Г. від 04.09.2017 р.; змістом відзиву Концерну тощо.

Отже, оспорюваний правочин між відповідачами спрямовано на приховання іншого правочину - договору найму (оренди) нерухомого державного майна, який сторони насправді вчинили, тобто спірний договір є удаваним правочином згідно з ч.1 ст.235 ЦК України.

Враховуючи наведене та зміст ч.2 ст.235 ЦК України, до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору найму (оренди) державного майна, зокрема, положення Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ст.3 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" в редакції, чинній на момент укладання Договору, відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтями 5,9,11 Закону України ,,Про оренду державного та комунального майна" передбачено особу орендодавця, порядок укладення договору оренди, в т.ч. направлення орендарем пропозиції разом з проектом орендної угоди та іншими документами, необхідність оцінки об'єкта оренди, розгляд документів органом, уповноважений управляти державним майном, та інші обов'язкові процедури.

Договір як угода, за якою передано в оренду державне нерухоме майно, не відповідає наведеним вище вимогам законодавства, що є підставою для визнання його недійсним за правилами ст.ст.203,215 ЦК України, тому позов Прокурора у цій частині підлягає задоволенню.

Хибними являються твердження Концерну про те, що оспорюваний правочин є договором комісії, з огляду на таке.

Згідно ст.1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч.1 ст.1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Відтак, за договором комісії плату за вчинення певних дій має отримувати комісіонер, в той час як Договором взагалі не передбачено оплату Концерном комісійних послуг ФОП Корінь Л.С., натомість встановлено обов'язок останньої вносити кошти на рахунок Концерну. До того ж за договором комісії право користування нерухомим майном не набувається, тоді як відповідно до умов Договору ФОП Корінь Л.С. передано в користування державне нерухоме майно.

Таким чином, умови Договору не кореспондуються з приписами ст.ст.1011,1013 ЦК України, в зв'язку з чим ця угода не є договором комісії.

Посилання учасників справи на результати перевірки, проведеної Південним офісом Держаудитслужби в Одеській області, до уваги судом не приймаються, т.я. будь-які висновки вказаного органу, зроблені внаслідок дослідження діяльності Концерну, не мають для суду преюдиціального значення та підлягають дослідженню в сукупності з іншими доказами, які в даному випадку безумовно свідчать про укладання між відповідачами удаваного Договору, спрямованого на приховання оформлених з порушенням закону орендних відносин.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цієї норми процесуального закону та того, що спір виник внаслідок неправомірних дій обох відповідачів, судовий збір в розмірі 1762,00 грн., сплачений за подачу позову про визнання договору та додаткової угоди до нього недійсними, покладається на відповідачів у рівній мірі. Решта судового збору в розмірі 1762,00 грн., сплаченого за вимогу, провадження по якій закрито ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 р., буде повернуто Прокурору після надходження відповідного клопотання до суду як-то передбачено п.5 ч.1 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов про визнання договору та додаткової угоди до нього недійсними задовольнити.

Визнати недійсними договір надання посередницьких послуг на комісійних засадах від 01.06.2015 р. № ВКС-534 та додаткову угоду до нього від 01.01.2018 р. № ВКС-1847, укладені між Концерном ,,Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, код 33689922) в особі філії ,,Одеське управління військової торгівлі" Концерну ,,Військторгсервіс" (65063, м. Одеса, вул. Армійська, 10-А, код 35123222) та фізичною особою-підприємцем Корінь Ліною Стахіївною (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Кар'єра, буд. 8, код 2464715729).

Стягнути з Концерну ,,Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, код 33689922) в особі філії ,,Одеське управління військової торгівлі" Концерну ,,Військторгсервіс" (65063, м. Одеса, вул. Армійська, 10-А, код 35123222) на користь Військової прокуратури Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 11, код 38296363) 881/вісімсот вісімдесят одну/ грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Корінь Ліни Стахіївни (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Кар'єра, буд. 8, код 2464715729) на користь Військової прокуратури Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 11, код 38296363) 881/вісімсот вісімдесят одну/ грн. 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20 липня 2018 р.

Суддя Л.В. Лічман