Рішення № 75397640, 20.07.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.07.2018Справа № 910/6569/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"

про стягнення 30715,25 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (відповідача) про стягнення матеріальних збитків у сумі 30715,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" на підставі договору № АК6831576/ПЗ добровільного страхування наземного транспорту, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу ГАЗ 31029 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ТДВ "Страхове товариство "Домінанта" позивач просить стягнути з останнього матеріальні збитки у сумі 30715,25 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 відкрито провадження у справі № 910/6569/18, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено для розгляду справи по суті на 25.06.2018.

11.06.2018 через відділ діловодства суду від МТСБУ надійшла інформація по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 розгляд справи відкладено на 16.07.2018.

09.07.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник позивача в судове засідання 16.07.2018 не з'явився, однак 09.07.2018 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, про розгляд справи був повідомлений ухвалою суду від 25.06.2018, повернутою на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 03.02.2018 в м. Житомир відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів: автомобіля НОМЕР_2 та автомобіля КІА, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

По факту вказаної ДТП водієм автомобіля НОМЕР_2 - ОСОБА_1 та водієм автомобіля КІА, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 - ОСОБА_2 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору № АК6831576/ПЗ добровільного страхування наземного транспорту укладеного з ОСОБА_2 (страхувальник, вигодонабувач) майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу КІА, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 були застраховані в позивача.

У відповідності до ремонтної калькуляції №1.003.18.0 від 08.02.2018 та рахунку-фактури №37 від 08.02.2018 вартість ремонтних робіт автомобіля КІА, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 30715,25 грн.

Згідно із Звітом про оцінку №030/18 складеного 23.02.2018, вартість матеріального збитку, що визначена як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля КІА, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та величини ВТВ становить 28759,79 грн.

Позивачем затверджено страховий акт №АХА2360156 від 14.02.2018 відповідно до якого вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 30715,25 грн.

На підставі страхового акта позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 30715,25 грн. (шляхом перерахування на рахунок ремонтної організації), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №422585 від 15.02.2018.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом ГАЗ 31029 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/2959197, термін дії з 01.01.2018 по 31.12.2018).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним ГАЗ 31029 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у відповідача, позивач звернувся до відповідача із претензією про відшкодування у 10-денний термін з дня одержання вимоги збитки у сумі 30715,25 грн.

Оскільки відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення в порядку регресу матеріальних збитків у сумі 30715,25 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, у відповідності до умов договору №АК6831576/ПЗ добровільного страхування наземного транспорту, внаслідок настання 03.02.2018 страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 30715,25 грн. шляхом перерахування згідно із платіжним дорученням №422585 від 15.02.2018 на рахунок ремонтної організації.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Позивач, виплативши страхове відшкодування отримав від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду у межах фактичних витрат.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом ГАЗ 31029 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу АМ/2959197 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження транспортного засобу автомобіля КІА, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача.

Як встановлено судом, страхове відшкодування у загальній сумі 30715,25 грн. визначене позивачем у відповідності до вартості відновлювального ремонту транспортного засобу КІА, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, згідно із рахунком ремонтної організації №37 від 08.02.2018.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Наведені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові 01 лютого 2018 року по справі №910/22886/16.

Також правова позиція стосовно того, що при здійсненні розрахунку належної до виплати суми страхового відшкодування на підставі положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" слід виходити саме з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, вказаної в рахунку, виставленому ремонтною організацією, якою здійснено ремонт автомобіля, з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, наведена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/9396/17.

Як встановлено судом, у відповідності до Звіту про оцінку №030/18 складеного 23.02.2018, коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля становить 0,524, а тому при визначенні суми страхового відшкодування підлягає вирахуванню коефіцієнт фізичного зносу.

Згідно із п. 7.36 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон'юнктури ринку регіону. Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою Ссз= Ц с х (1- Ез), де:

Ссз - вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн.;

Ц с - ціна нової складової частини, грн.;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Згідно із калькуляцією №1.003.18.0 від 08.02.2018 станції технічного обслуговування, на якому здійснювався ремонт автомобіля, вартість замінюваних деталей становить 17855,60 грн. та згідно Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягає коригуванню на коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 8499,27 грн. (17855,60 грн. х (1-0,524).

Враховуючи вартість робіт та матеріалів у загальній сумі 12859,65 грн. (з урахуванням знижки) та визначену вартість замінюваних деталей з урахуванням фізичного зносу - 8499,27 грн., суд дійшов висновку, що вартість ремонтних робіт з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 21358,92 грн. (12859,65 + 8499,27).

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/2959197 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн.

За встановлених обставин, до відшкодування відповідачем по страховому випадку від 03.02.2018 належить сума 21358,92 грн.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем заперечень проти позову не надано, обставин, повідомлених позивачем, не спростовано.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є частково обґрунтованими, суд задовольняє частково позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" у сумі 21358,92 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (03056, м. Київ, провулок ІНДУСТРІАЛЬНИЙ, будинок 23; ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) матеріальні збитки у розмірі 21358,92 грн., судовий збір у сумі 1225,27 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 20.07.2018.

Суддя О.В. Гулевець