Рішення № 75397430, 19.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.06.2018Справа №910/16019/17За позовом Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Орган сертифікації "Персонал-експерт" ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАН СЕРТИФІКАЦІЇ "ПЕРСОНАЛ-ЕКСПЕРТ"

про стягнення 35 985,70 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 за довіреністю;

від відповідача - Чекалін В.В., директор.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Орган сертифікації "Персонал-експерт" ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРГАН СЕРТИФІКАЦІЇ "ПЕРСОНАЛ-ЕКСПЕРТ" про стягнення 35 985,70 грн., за договором №25-01/1 про надання поворотної фінансової допомоги, з яких: 31000 грн. основний борг за договором № 25-01/1 про надання поворотної фінансової допомоги; 800,70 грн. 3% річних та 4 185,00 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договору №25-01/1 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2013 та ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань. Окрім того, для підтвердження суми боргу Товариства перед ОСОБА_1 був укладений договір позики №06-01/1. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2017 порушено провадження у справі № 910/16019/17.

Розгляд справи відкладався.

14.11.2017 відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив з наступних підстав:

- вимоги позивача є незрозумілими та не конкретизованими, з позову не зрозуміло внаслідок невиконання якого саме провочину необхідно стягувати борг;

- спірні договори укладалися без погодження загальних зборів учасників ТОВ «ОС Персонал-Експерт» із перевищенням повноважень директора;

- договір позики, поняття якого визначено у ст. 1046 ЦК України, не може бути документом, на підставі якого можливо приписати борг в минулому, що суперечить природі вказаного правочину;

- договір про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2013 №25-01/1 не відповідає положенням Господарського та Цивільного кодексу України, оскільки договір укладений з однією і тією ж особою, а саме ОСОБА_1, тобто договір направлений на реалізацію інтересів однієї особи;

- всі договори позики, які уклала ОСОБА_1 є афертами з її сторони. Договори не спрямовані на настання реальних правових наслідків щодо покращення господарської діяльності товариства.

14.11.2017 відповідачем подано клопотання про припинення провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Заява мотивована тим, що спір, який виник між сторонами ОСОБА_1 та ТОВ «ОС «Персонал-Експерт» є цивільно-правовим і не підлягає розгляду господарським судом.

11.12.2017 через відділ діловодства суду позивачем подані заперечення на клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв'язку з непідсудністю справи.

Суд, розглянувши подане клопотання відмовив у його задоволенні за необґрунтованістю, оскільки позовні вимоги позивача ґрунтуються на порушенні його прав як учасника юридичної особи, який має право на повернення його фінансової допомоги, що надавалася Товариству для фінансування його діяльності (п.8.2 Статуту), а отже спір є пов'язаним з діяльністю Товариства та правами його учасника.

14.11.2017 відповідачем подана заява по залучення третіх осіб, а саме учасників ТОВ «ОС «Персонал-Експерт» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Суд відмовив відповідачу у задоволенні заяви про залучення третіх осіб, оскільки в порушення ст. 27 ГПК України відповідачем не доведено, що рішення у даній справі вплине на права та обов'язки щодо однієї із сторін спору.

08.12.2017 відповідачем подані додаткові пояснення, які долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 12.12.2017 оголошено перерву до 23.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017, чинної з 15.12.2017., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 23.01.2018 розгляд справи №910/16019/17 ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Через відділ діловодства суду 23.01.2018 позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог. У вказаній позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 45 600,00 грн. боргу, 1 177,50 грн. 3% річних, 6 156,00 грн. інфляційних втрат. Заява мотивована порушенням умов договору №25-01/1 про надання поворотної фінансової допомоги, договору позики №2612-1/14, а також договору позики №06-01/1 від 10.11.2015.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.

Відповідно до ч.3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши у судовому засіданні 20.02.2018 заяву про збільшення розміру позовних вимог, відмовив у її задоволенні, оскільки вказана заява обґрунтована посиланням в тому числі на іншій договір (договір позики №2612-1/14 від 26.12.2014), який не був зазначений позивачем у позовній заяві, тим самим позивач змінює і підстави і предмет позову, що є неприпустимим.

У судових засіданнях 20.02.2018, 15.03.2018, 17.05.2018 судом були оголошені перерви в судових засіданнях.

15.03.2018 позивачем подано клопотання, в якому, на підставі ст.ст. 73, 80 ГПК України позивач просив долучити до матеріалів справи розрахунок заборгованості перед учасником ТОВ «ОС «Персонал-Експерт», виписки з рахунку Товариства у АТ «Укрсиббанк» з 05.11.2013 до 09.01.2018, клопотання про уточнення позовних вимог, докази направлення доказів відповідачу.

30.05.2018 відповідачем подано клопотання про визнання доказів недопустимими, як такі, що отримані незаконним шляхом, надані ОСОБА_1, а саме виписки по банківському рахунку ТОВ «ОС «Персонал-Експерт» з 05.11.2013 по 09.01.2018, що відкритий у ПАТ «Укрсиббанк».

Судом не задовольняється подане клопотання, а докази подані позивачем не визнаються недопустимими, вказані докази підлягають уціненню судом разом з іншими доказами наявними в справі. Відповідачем не доведено, а судом не встановлено факту отримання позивачем доказів незаконним шляхом.

В підготовчому засіданні з'ясовані всі питання визначені ст. 182 Господарського процесуального кодекс України.

Ухвалою суду від 31.05.2018 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 19.06.2018.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 19.06.2018 судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 19.06.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Орган сертифікації «Персонал-експерт» в особі директора ОСОБА_1 (Підприємство), що діє на підставі Статуту та ОСОБА_1 (Засновник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №25-01/1 (надалі - Договір про надання поворотної фінансової допомоги).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2 Договору про надання поворотної фінансової допомоги, ОСОБА_1 надає поворотну фінансову допомогу, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Орган сертифікації «Персонал-експерт» зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах передбачених даним Договором. Поворотна фінансова допомога (надалі допомога) - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до Даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами (згідно п. 135.5.5. статті 135 Розділу III ПК України).

Згідно з розділом 2 Договору про надання поворотної фінансової допомоги, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 73 000,00 грн. без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається ОСОБА_1 після підписання даного Договору. Поротна фінансова допомога надається відповідачу на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується. Поворотна фінансова допомога надається на протязі 4 (чотирьох) місяців з дати підписання даного Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача з особового або іншого рахунку ОСОБА_1 або по заяві із готівки на поточний рахунок відповідача. Поворотна фінансова допомога надається на 365 календарних днів. Поворотна фінансова допомога використовується для потреб відповідача відповідно до статутних цілей його діяльності.

Розділом 3 Договору про надання поворотної фінансової допомоги визначений порядок повернення допомоги. Так, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання. Повернення грошових коштів проводиться шляхом видачі грошових коштів ОСОБА_1 (позивачу) щомісячно з каси відповідача або шляхом перерахування кошових коштів на особовий рахунок позивача в установі банку.

Як стверджує позивач, у визначений договором період ОСОБА_1 надала Підприємству поворотну фінансову допомогу у розмірі 21500 гривень, у розмірі 1000 гривень та у розмірі 24000. Відповідач частково розрахувався, у зв'язку з чим залишок суми боргу, з урахуванням часткового повернення фінансової допомоги, на дату закінчення строку дії договору, за твердженням позивача, склав 31 100 гривень 00 коп.

В подальшому позивач вказує, що для підтвердження суми боргу Товариства перед ОСОБА_1 10.11.2015 між ОСОБА_1 (позикодавець) та ТОВ «ОС «Персонал-Експерт» (Позичальник) в особі директора Слюсаренко Сергія Вікторовича, що діє на підставі статуту укладено договір позики №06-01/1.

За поясненнями позивача, на виконання укладеного між сторонами Договору позики ОСОБА_1, як учасник Товариства, передала у власність Позивача грошові кошти у розмірі 31 000 гривень 00 коп.

У зв'язку з неповерненням суми фінансової допомоги в розмірі 31 000,00 грн. позивач звернувся до суду, окрім того на вказану суму позивачем нараховано 3% річних в розмірі 800,70 грн., а також 4 185,00 грн. інфляційних втрат.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2013 року було створене та зареєстровано у встановленому законом порядку ТОВ «ОС Персонал-Експерт», одним із засновників якого виступала ОСОБА_1, і яка станом на час укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги перебувала на посаді директора, про що також вказано власне і у договорі про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2013 №25-01/1.

Так, в преамбулі договору про надання поворотної фінансової допомоги вказано, що 01.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Орган сертифікації «Персонал-експерт» (Підприємство) в особі директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту та ОСОБА_1 (Засновник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги 25-01/1.

В матеріалах справи наявний наказ №1/1-07 від 01.07.2013 за підписом ОСОБА_1, як директора ТОВ «ОС «Персонал-Ескперт» про повернення самій собі (ОСОБА_1.) коштів у розмірі 73 000 грн. до 01.07.2014.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України органи чи інші особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Судом встановлено, що договір про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2013 №25-01/1 укладений з однією і тією ж особою (ОСОБА_1, яка одночасно під час укладення діяла як директор ТОВ «Орган сертифікації «Персонал-експерт», яка отримує кошти та як учасник (засновник), що надає кошти. Умови вказаного договору погоджені по суті однією особою.

Відповідно до ст. 201 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до 4.5 ст. 203 ЦК Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

У позові позивач вказує, що ОСОБА_1 надала Підприємству поворотну фінансову допомогу у розмірі 21 500,00, у розмірі 1 000 грн., у розмірі 24 000 грн., на підтвердження чого позивачем надано суду заяви на переказ готівки від 01.07.2013, від 05.08.2013, від 16.09.2013.

Як досліджено судом відповідно до заяв на переказ готівки №065B601131820030 від 01.07.2013, №065B601132170025 від 05.08.2013 та №065B601132590006 від 16.09.2013 вбачається, що платником коштів є ТОВ «ОС «Персонал-Експерт» через ОСОБА_1, отримувачем коштів є ТОВ «ОС «Персонал-Експерт». В призначенні платежу вказано: внесення за надання поворотної фінансової допомоги від засновника ОСОБА_1 За встановлених обставин справи платником і отримувачем коштів за відповідними заявами є одна особа.

Вказані заяви на переказ коштів не підтверджують факту надання поворотної фінансової допомоги відповідачу ОСОБА_1. Позаяк заяви на переказ готівки не є первинними доказами, що підтверджують факт проведення операції, як і оборотна сальдова відомість, на яку посилається позивач, яка по своїй суті є внутрішньо бухгалтерською операцією.

Достовірних, належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання ОСОБА_1 повторної фінансової допомоги ТОВ «ОС «Персонал-Експерт» за договором договору про надання поворотної фінансової допомоги від 01.07.2013 №25-01/1 матеріали справи не містять.

Оскільки договір про надання поворотної фінансової допомоги укладений між однією і тією ж особою, вказаний договір не відповідає вимогам ч.1 ст. 626 ЦК України ч.1 п. 4 ст. 179, ч.7 ст. 179 ГК України, ст. 628 ЦК України, доказів виконання вказаного договору та реального настання правових наслідків судом не встановлено, у зв'язку з чим на переконання суду, вказаний договір є нікчемним.

Також, досліджуючи підстави позову, судом встановлено, що 10 листопада 2015 між ОСОБА_1 (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОС «Персонал-Експерт», в особі директора Слюсаренко (Позичальник) укладений договір позики №06-01/1.

Відповідно до п.п.1,2,3,4,5 Договору позики №06-01/1 визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти в сумі 31 000,00 грн. (позика), а Позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк. Позика передається Позикодавцем Позичальнику безпосередньо при підписанні сторонами цього Договору (або частками за потребою) готівкою у касу підприємства, або у відділення банку на поточний рахунок товариства. Позика за цим договором є безпроцентною та призначена для поповнення обігових коштів Позичальника. Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю позику до 16.09.2016. Позика повертається у готівковій формі через касу підприємства або з поточного рахунку на карту Позикодавця.

Згідно з п.п. 11,12 Договору позики №06-01/1 підписання цього договору Позичальником підтверджує факт одержання ним від Позикодавця позики. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики Позичальникові.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як зазначено позивачем у позові, договір позики від 10.11.15р. № 06-01/1 укладений з метою встановлення розміру поворотної фінансової допомоги Учасника Товариству та строку її повернення. Позивач в позові також вказує, що договір позики №06-01/1 від 10.11.2015 укладений для підтвердження суми боргу.

Суд вказує, що договір позики, поняття якого визначено у ст. 1046 ЦК, не може бути правочином, предметом якого є залишковий борг за іншу фінансову допомогу, надану в рамках договору про поворотну фінансову допомогу.

Окрім того, пункти 7 та 8 договору позики від 10.11.15р. № 06-01/1, визначають, що у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та договором №25-01/1 та (або) чинним законодавством України. Порушення договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору та Договору №25-01/1.

В розумінні ст. 626-630 ЦК України кожен договір є окремим документом. Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Договори від 10.11.15р. № 06-01/1 та від 01.07.13р. №25-01/1 є окремими правочинами і у випадку порушення умов договору від 10.11.15р. № 06-01/1 не може наставати відповідальність за іншим договором, а саме від 01.07.13р. №25-01/1, а неналежне виконання договору від 10.11.15р. № 06-01/1 не може свідчити про неналежне виконання договору від 01.07.13р. №25-01/1.

Позивачем долучено до суду квитанцію від 08.12.2015 №29 на суму 31 000,00 грн. Відповідно до даної квитанції платником є ТОВ «ОС «Персонал-Експерт» через ОСОБА_1 отримувачем є ТОВ «ОС «Персонал-Експерт». Призначення платежу: надходження готівкових коштів від ТОВ «ОС «Персонал-Експерт» за 087.12.2015 по кас. симв. 32-31000.00 грн. поворотна фін. Допомога від засновника. ОСОБА_1.

Таким чином, за вказаною квитанцією платником є не ОСОБА_1, а ТОВ «ОС «Персонал-Експерт», а в призначенні платежу немає посилання на договір позики №06-1/01 від 10.11.2015.

Досліджуючи банківські виписки, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що 08.12.2015 не будо здійснено жодних фінансових операцій (в тому числі, як-то перерахування коштів за договором від 10.11.15р. № 06-01/1).

Натомість, судом встановлено, що згідно наявного платіжного доручення від 09.12.15р. №404 та банківської виписки за грудень 2015р., о 12 год. 06 хв. вбачається, що ТОВ «ОС «Персонал-Експерт» перерахувало на власний рахунок ТОВ «ОС «Персонал-Експерт» грошові кошти в сумі 31000 грн. з призначенням платежу «перерахунок власних коштів».

В подальшому, згідно платіжного доручення від 09.12.15 №405 та банківської виписки за грудень 2015р., о 12 год. 45 хв. цю ж саму суму знято в рахунок повернення раніше наданої безпроцентної фінансової допомоги без зазначенням дати та номеру договору.

Вказані обставини встановлені судом на підставі банківських виписок, за спірний період, які наявні в матеріалах справи, а також на підставі платіжних доручень №404 від 09.12.2015 та №405 від 09.12.2015.

Отже, за встановлених обставин справи, позивачем не доведено належними доказами ті обставини, на які позивач посилається в позові, зокрема того, що позивач перерахував грошові кошти, як позику за договором №06-10/1 від 10.11.2015 ТОВ «ОС «Персонал-Ескперт» та ТОВ «ОС «Персонал-Експерт» не повернуло отримані позичкові грошові кошти за вказаним договором.

Окрім того, по суті розгляду справи судом встановлено, що 19 вересня 2016 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору позики від 10.11.15р. № 06-01/1.

Згідно цієї угоди, в рахунок неповернення суми позики, ОСОБА_1 отримує перелічене в угоді майно, а саме: комп'ютери Brain Business; ноутбук HP; принтер HP Лазер Жет (СЕ528А); проектор Epson; настінний електричний котел Proterm 9KUA13; шафа бухгалтерська ВАЛБЕРГ СЛ- 150/ЗТ.

Пунктом 2 угоди визначено вартість переданого у заставу майна 22 422, 38 грн.

У зв'язку з викладеними обставинами, позовні вимоги про стягнення з відповідача 31 000,00 грн. боргу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вимоги щодо стягнення з відповідача 800,70 грн. 3% річних та 4 185,00 грн. інфляційних втрат також не підлягають задоволенню судом, як похідні від основної суми боргу.

Враховуючи викладене у позові суд відмовляє повністю.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237-238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Орган сертифікації "Персонал-експерт" ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.07.2018

Суддя І.І. Борисенко