Ухвала суду № 75397298, 19.07.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/45/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.07.2018 справа № 908/914/18

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Макс-Електро" (69063, м. Запоріжжя, вул. Академіка Амосова, буд. 107)

до відповідача приватного підприємства "Енергія-Сервіс" (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 192)

про стягнення 121 554,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макс-Електро" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Енергія-Сервіс" 121554,80 грн., яка складається з: 110000,00 грн. заборгованості за поставлений відповідно до договору поставки № 270/11 від 22.11.2017 товар, 9197,81 грн. пені, 816,99 грн. 3% річних та 1540,00 грн. інфляційних втрат (з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Ухвалою суду від 21.05.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/914/18, присвоєно справі номер провадження 18/45/18, призначено підготовче судове засідання на 19.06.2018; у підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.07.2018.

До початку судового засідання 17.07.2018 позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову накладення арешту на кошти у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, а саме: у розмірі ціни позову - 121554,80грн., судового збору - 2273,32 грн. та орієнтовних судових витрат - 20000,00 грн., які обліковуються на розрахункових рахунках приватного підприємства "Енергія-Сервіс".

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначив, що відповідач, в порушення вимог ст. 265 ГК України та ст. 712 ЦК України, ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором поставки, тому є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За змістом норм чинного законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційну загрозу у позивача в ускладненні відновлення порушених прав без наведення відповідного обґрунтування та надання належних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого товариства з обмеженою відповідальністю "Макс-Електро" заходу до забезпечення позову у даній справі. Посилання у заяві на відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з якими статутний капітал відповідача значно менший суми боргу і складає лише 100,00 грн., не є достатньою підставою вважати наявними обставини, які можуть утруднити виконання судового рішення. Суд також звертає увагу, що після відкриття провадження у справі відповідачем частково сплачено суму боргу (30000,00 грн.).

З урахуванням викладеного суд, у відповідності до статті 140 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Макс-Електро" про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України та Закону України «Про судовий збір», оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 881,00 грн., відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Макс-Електро" у забезпеченні позову у справі № 908/914/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст. 255-257 ГПК України. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалу підписано 19.07.2018.

Суддя В.В. Носівець