Рішення № 75397005, 10.07.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2018м. ДніпроСправа № 904/7195/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 37 691 971,26 дол. США, що за офіційним курсом НБУ складає 979 810 783,60 грн. за кредитним договором

Представники:

Від позивача Гринь І.В. - представник за довіреністю № 10311-К-О від 21.12.2017

Від відповідача Кухаров О.О. - представник за довіреністю б/н від 19.03.2018

Від відповідача Логода Л.П. - представник за довіреністю б/н від 19.03.2018

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" грошові кошти у сумі 37 691 971,26 доларів США за кредитним договором № DNHL0000000455 від 16.11.2005, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 14.06.2017 (25,9952120) складає 979 810 783,60 грн., які складаються з:

- заборгованість за кредитом - 14 117 848,21 доларів США;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 16 935 057,42 доларів США;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 4 674 553,81 доларів США;

- винагорода за кредитне обслуговування - 1 250 973,35 доларів США;

- штраф, фіксована частина та відсоток від ліміту - 713 538,47 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № DNHL0000000455 від 16.11.2005, в частині повного та своєчасного повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також винагороди, передбаченої умовами договору.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про забезпечення позову, яким позивач просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ", а саме:

- квартиру загальною площею 92,6 кв.м., житловою площею 74,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- квартиру загальною площею 75,7 кв.м., житловою площею 66,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.08.2017.

28.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" про визнання недійсним кредитного договору № DNHL0000000455 від 16.11.2005.

Ухвалою суду від 31.07.2017 зустрічну позовну заяву повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" на підставі п.п. 4,6 ст. 63 ГПК України.

04.08.2017 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" на ухвалу суду від 31.07.2017 по справі № 904/7195/17 про повернення позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2017 провадження у справі зупинено до закінчення апеляційного провадження та повернення справи №904/7195/17 до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2017 у справі №904/7195/17 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2017 у справі № 904/7195/17 залишено без змін.

30.11.2017 справа №904/7195/17 повернулась до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2017 призначено судове засідання для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі на 11.12.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 поновлено провадження у справі №904/7195/17.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 поновлено провадження у справі № 904/7195/17 та оголошено перерву до 16.01.2018.

16.01.2018 винесено ухвалу якою призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання відкладено до 13.02.2017.

У судовому засіданні 13.02.2018 відповідач надав клопотання про призначення судово-економічної експертизи, яке обґрунтоване тим, що в матеріалах справи містяться документи, які підтверджують наявність значних розбіжностей в розрахунках заявленої до стягнення суми, здійсненими як позивачем, так і відповідачем, надані докази є взаємосуперечливими, при цьому, беззаперечною є складність розрахунків відповідно до умов кредитного договору, що у своїй сукупності свідчить про те, що з метою належної перевірки здійсненого розрахунку заборгованості виникла дійсна потреба у призначенні відповідної судової економічної експертизи із залученням відповідних фахівців у даній сфері.

Ухвалою від 13.02.2018 призначено судову економічну експертизу для встановлення правильності розрахунків позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018, підготовче провадження по справі № 904/7195/17 зупинено на час проведення експертизи.

16.02.2018 справа №904/7195/17 направлена до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи.

26.02.2018р. на адресу суду надійшли апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК".

Листом від 26.02.2018 справа №904/7195/17 була витребувана у Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для її подальшого направлення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

23.03.2018 справа повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області.

Супровідним листом від 23.03.2018 справа №904/7195/17 була направлена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 у справі №904/7195/17 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - задоволено. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2018 у справі №904/7195/17 про призначення судової економічної експертизи - скасовано та направлено справу для продовження розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 30.05.2018.

Відповідач 30.05.2018 надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник Відповідача Кухаров О.О. перебуває у лікарні, а тому з поважних причин за станом здоров'я він не може брати участь у судовому засіданні 30.05.2018.

Представник Позивача заперечив проти клопотання та надав усні пояснення щодо позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2018 закрито підготовче провадження та ухвалено про перехід до розгляду справи по суті у наступному судовому засіданні. Призначено розгляд справи по суті на 13.06.2018.

Представник Відповідача в судовому засіданні 13.06.2018 заперечив проти позову та надав повторне клопотання про призначення судової економічної експертизи яке обґрунтоване тим, що в матеріалах справи містяться документи, які підтверджують наявність значних розбіжностей в розрахунках заявленої до стягнення суми, здійсненими як позивачем, так і відповідачем, надані докази є взаємосуперечливими, при цьому, беззаперечною є складність розрахунків відповідно до умов кредитного договору, що у своїй сукупності свідчить про те, що з метою належної перевірки здійсненого розрахунку заборгованості виникла дійсна потреба у призначенні відповідної судової економічної експертизи із залученням відповідних фахівців у даній сфері.

На вирішення судової експертизи відповідач просить поставити наступні питання:

- Чи підтверджуються документально факт надання ПАТ КБ "Приватбанк" кредитних коштів за кредитним договором №DNHL0000000455 від 16.11.2005?

- Чи відповідає розрахунок позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" умовам кредитного договору №DNHL0000000455 від 16.11.2005, укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ"?

- У випадку невідповідності розрахунку позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" за умови кредитного договору №DNHL0000000455 від 16.11.2005, між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ", який є належний розмір позовних вимог?

Проведення експертизи просить доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Оплату за проведення судової експертизи Відповідач гарантує.

Суд відмовив в задоволені клопотання Відповідача з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.182 ГПК України суд вирішує питання про призначення експертизи на стадії підготовчого провадження.

У судовому засіданні 30.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.06.2018.

Клопотання Відповідача про призначення судової економічної експертизи подано після закриття підготовчого провадження без надання доказів наявності поважних причин, з яких зазначене клопотання не було подане до суду в підготовчому провадженні.

При цьому, суд зазначає, що в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 у справі № 904/7195/17 зазначено наступне.

"Суд першої інстанції в порядку підготовчого провадження правильно визначив предмет доказування, а саме, що для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи необхідно встановити фактичну суму стягнення.

Суд першої інстанції правильно відзначив, що метою призначеної у даній справі судової економічної експертизи є здійснення належної перевірки розрахунку, але при цьому не обґрунтував, чому такий правовий аналіз не може бути зроблений безпосередньо судом на підставі зібраних у даній справі доказів.

При цьому, суд першої інстанції не визначив змісту спірних правовідносин та не окреслив коло фактичних даних, що входять до предмета доказування, та підлягають встановленню із застосуванням фахових знань шляхом проведення судової експертизи. При цьому суд не навів переконливих доводів, чому такі фактичні дані не можуть бути встановлені безпосередньо судом, зокрема, шляхом проведення звіряння взаємних розрахунків між сторонами з огляду на значну кількість поданих сторонам до справи платіжних документів та інших доказів, та шляхом проведення власного аналізу доказів у даній справі.

Відтак, колегія суддів доходить висновку про передчасність висновків суду першої інстанції про необхідність призначення в даній справі судової експертизи на предмет здійснення належної перевірки розрахунку позовних вимог позивача.".

Однак, строк підготовчого провадження, встановлений нормами Господарського процесуального кодексу України в редакції починаючи з 15.12.2017, вичерпано, тому суд позбавлений можливості призначити судову експертизу вдруге, у зв'язку з чим розглядає справу за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання Відповідача про призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою від 13.06.2018 відкладено розгляд справи на 02.07.2018.

В судовому засіданні 02.07.2018 Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позову та надав заяву з якій зазначив, що він звернувся до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз де на його замовлення проведено розрахунок заборгованості за спірним кредитним договором.

Враховуючи викладене, Відповідач надав суду для приєднання до матеріалів справи копію висновку за результатами комісійного експертного економічного дослідження №3275/3276-18 від 02.07.2018.

Позивач заявив усне заперечення щодо приєднання заяви Відповідача до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.07.2018 оголошено перерву до 03.07.2018.

Позивач 03.07.2018 надав заяву про уточнення позову, додаткові пояснення на заперечення Відповідача від 02.07.2018 та заперечення проти залучення доказів Відповідача до матеріалів справи.

03.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" надало заяву про відвід судді, в якій заявник просить відвести суддю Господарського суду Дніпропетровської області Назаренко Н.Г. від розгляду справи № 904/7195/17 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 03.07.2018 заяву відповідача про відвід судді визнано необґрунтованою, провадження у справі №904/7195/18 зупинено для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід, складом суду, який визначається у порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2018 №355 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 03.07.2018 справу № 904/7195/18 передано судді Новіковій Р.Г. для вирішення питання про відвід.

Ухвалою від 04.07.2018 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" в задоволенні заяви про відвід судді Назаренко Н.Г. від розгляду справи №904/7195/17.

04.07.2018 справу № 904/7195/18 повернуто судді Назаренко Н.Г. для розгляду.

Ухвалою господарського суду від 05.07.2018 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.07.2018 р.

06.07.2018 відповідач подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи завірених копій листів №103/1 від 19.09.2016, №18 від 23.03.2017, №25 від 21.04.2017.

09.07.2018 відповідач подав до суду заяву , якою повідомив суд, що правова допомога в судовому процесі Відповідачу надається адвокатом Кухаровим О.О. у якого стався різкий розклад здоров'я, що підтверджується медичними документами, в зв'язку з чим він не міг об'єктивно, з цих причин здійснювати правову допомогу в цей період часу по справі, складати документи процесуального характеру надавати іх до суду та іншим особам вчиняти інші дії передбачені процесуальним законодавством. Виконувати свої права та обов'язки як представник по справі. Хвороба адвоката Кухарова О.О. за часом збіглася з закінченням підготовчого засідання. Відповідач через хворобу адвоката не міг в цей період часу належним чином захищати свої права. Документи в тому рахунку письмові докази по спірних правовідносинах які розглядаються Господарським судом Дніпропетровської області по цій справі знаходились у адвоката та були ним скеровані до Господарського суду Дніпропетровської області.

09.07.2018 відповідач подав до суду відзив на додаткові пояснення на заперечення відповідача від 02.07.2018, в яких відповідач зазначив, що пунктами 5.5. та 5.8 передбачено, що сплата пені та штрафу здійснюється в національній валюті України - гривні. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Тобто у Відповідача в разі порушення умов кредитного договору виникає обов'язок сплатити штрафні санкції в розмірі та у валюті відповідно до умов договору. В разі не сплати відповідних штрафних санкцій у Позивача виникає право на отримання сум які повинен сплатити Відповідач за договором (у відповідному розмірі та валюті), у примусовому порядку шляхом стягнення. Посилання Позивача, на те, що договором передбачено лише сплата штрафних санкцій в гривні, а не стягнення спростовуються наведеним. Так як Позивач не може вимагати те, що не передбачено договором.

Також, відповідач зазначив, що посилання Позивача в додаткових поясненнях на Постанову судової палати у цивільних справах ВСУ від 15.05.2017р. в обґрунтування того, що суд має право здійснювати стягнення пені в іноземній валюті є помилковим, з огляду на те, що в цій Постанові суд вказує на те, що в разі якщо договором передбачено стягнення пені в іноземній валюті, то суди мають задовольняти такі вимоги в іноземній валюті. Але умовами спірного кредитного договору сплата пені та штрафу передбачена в гривні.

За таких обставин відповідач вважає доводи Позивача викладені в додаткових поясненнях такими, що не спростовують заперечень Відповідача проти позову.

09.07.2018 відповідач подав до суду відзив на заперечення проти залучення доказів відповідача до матеріалів справи, в якому відповідач вказав, що висновок за результатами проведення комісійного експертного дослідження №3275/3276-18 від 02.07.2018 є важливим доказом по справі, який було виготовлено лише 02.07.2018, у зв'язку з чим відповідач не мав можливості подати його до закінчення підготовчого провадження. Також, відповідач зазначив, що хвороба адвоката Кухарова О.О. за часом збіглася з закінченням підготовчого засідання.

09.07.2018 відповідач подав до суду відзив на заяву про уточнення позову про зобов'язання визнання грошових вимог та включення їх до реєстру, в якому зазначив, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені та штрафу у доларах США, що не відповідає умовам кредитного договору, а саме п. 5.5. та п. 5.8.Договору якими передбачено стягнення пені та штрафу лише у гривні.

Відповідач вказав, що як при подачі первинного позову так і в заяві про уточнення позову про зобов'язання визнання грошових вимог та включення їх до реєстру кредиторів Позивач ставить вимоги про стягнення 37 691 932, 79 доларів США. Тобто розмір вимог Позивача за цими заявами є однаковий та становить 37 691 932, 79 доларів США.

Але розмір гривневого еквіваленту Позивач зазначає збільшений станом на 03.07.2018р. який дорівнює 992 334 134, 38 грн.. Тому якщо Позивач змінив вимоги, (але на справді цього не відбулось), то Позивач, враховуючи, що під час подання первісного позову було сплачено судовий збір в розмірі 240 000, 00грн. повинен був сплатити додатково за подання заяви від 03.07.2018р. судовий збір в розмірі 376 700,00 грн.

Натомість платіжне доручення про сплату судового збору Позивачем до заяви подано не було.

За таких обставин є очевидним, що викладені в заяві вимоги про стягнення штрафних санкцій у доларах США не відповідають умовам кредитного договору, а сама заява від 03.07.2018 про уточнення позову про зобов'язання визнання грошових вимог та включення їх до реєстру, якщо припустити, що позивач все ж такі змінив та збільшив позовні вимоги, повинен був сплатити судовий збір.

В судовому засіданні 10.07.2018, судом було розглянуто заяву про приєднання до матеріалів справи висновку за результатами комісійного експертного економічного дослідження №3275/3276-18 та встановлено наступне.

Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об'єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов'язку доказування.

Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об'єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно зі ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2018, закрито підготовче провадження та вирішено перейти до розгляду справи по суті у наступному судовому засіданні. Призначено розгляд справи по суті на 13.06.2018 о 10:30год.

Судом встановлено, що 02.07.2018 відповідач подав до суду заяву до залучення до матеріалів справи про приєднання до матеріалів справи висновку за результатами комісійного експертного економічного дослідження №3275/3276-18 від 02.07.2017, тобто після закриття підготовчого провадження у справі.

Посилання відповідача на хворобу його представника, як на підставу неможливості вчасного подання доказів, суд вважає необґрунтованими, оскільки справа слухається тривалий час (1 рік з 10 липня 2017 року), строк підготовчого провадження вичерпано та у Відповідача була можливість надати свої заперечення на позов та докази в їх обґрунтування до початку розгляду справи по суті, оскільки листи, які відповідач просить долучити до справи датовані 2016 та 2017 роками.

Також, слід зазначити що у відповідача було достатньо часу для завчасного замовлення експертного висновку.

Але, відповідач з заявою про необхідність проведення перевірки здійсненого розрахунку заборгованості звернувся до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз лише 25.06.2018, тобто після закриття підготовчого провадження у справі.

За таких обставин суд вважає, що відповідач подав до матеріалів справи докази в обґрунтування своїх заперечень із порушенням встановленого строку, у зв'язку з чим висновок за результатами комісійного експертного економічного дослідження №3275/3276-18 від 02.07.2018 залишається без розгляду тане досліджується судом.

10.07.2018 в судовому засіданні було розглянуто заяву позивача про уточнення позову про зобов'язання визнання грошових вимог та включення їх до реєстру кредиторів (а.с.168 т.6). За результатами розгляду заяви про уточнення позову про зобов'язання визнання грошових вимог та включення їх до реєстру кредиторів, суд прийшов до висновку про залишення її без розгляду, з наступних підстав.

Судом встановлено, що заява позивача про уточнення позову про зобов'язання визнання грошових вимог та включення їх до реєстру кредиторів за своїм змістом фактично є заявою про збільшення позовних вимог, оскільки у позовній заяві позивачем було заявлено вимоги про стягнення 37 691 932, 79 доларів США, що еквівалентно 979 810 783,60 грн. Але у заяві про уточнення позовних вимог позивач фактично збільшує розмір гривневого еквіваленту, станом на 03.07.2018р., який дорівнює 992 334 134, 38 грн.

За таких обставин суд розцінює заяву про уточнення позову про зобов'язання визнання грошових вимог та включення їх до реєстру кредиторів, як заву про збільшення позовних вимог.

Відповідно до п. 2. ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2018, закрито підготовче провадження та вирішено перейти до розгляду справи по суті у наступному судовому засіданні. Призначено розгляд справи по суті на 13.06.2018 о 10:30год.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, позивач подав до суду заяву про уточнення позову про зобов'язання визнання грошових вимог та включення їх до реєстру кредиторів - 03.07.2018, тобто після закриття підготовчого провадження у справі.

До того ж, суд зазначає, що розрахунок пені, зазначений позивачем у заяві про уточнення є некоректним, оскільки відповідно до умов п. 5.1. договору позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежуза кожен день прострочки платежу. При цьому, позивач не розраховував гривневий еквівалент суми пені за кожен день прострочення, а лише перемножив загальну суму пені у доларах США на курс гривні, встановлений НБУ станом на дату подання цієї заяви про уточнення.

За таких обставин, суд вважає що така заява подана з порушенням встановленого процесуального строку, причини несвоєчасного подання цієї заяви позивач не повідомив, а тому суд залишає її без розгляду.

В судовому засіданні 10.07.2018 судом було розглянуто клопотання про приєднання до матеріалів справи завірених копій листів №103/1 від 19.09.2016, №18 від 23.03.2017, №25 від 21.04.2017. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд не приймає в якості доказів, надані відповідачем листи, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно зі ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2018, закрито підготовче провадження та вирішено перейти до розгляду справи по суті у наступному судовому засіданні. Призначено розгляд справи по суті на 13.06.2018 о 10:30год.

Як вбачається з кур'єрської накладної №UA10008623, відповідач направив клопотання про приєднання до матеріалів справи завірених копій листів лише 22.06.2018 (а.с.220 т. 6), тобто після закриття підготовчого провадження у справі.

Посилання відповідача на хворобу його представника, як на підставу неможливості вчасного подання доказів, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначено вище, справа слухається тривалий час, строк підготовчого провадження вичерпано та у Відповідача була можливість надати свої заперечення на позов та докази в їх обґрунтування до початку розгляду справи по суті, оскільки листи, які відповідач просить долучити до справи датовані 2016 та 2017 роками.

За викладеного, суд вважає, що докази подані відповідачем 06.07.2018 згідно з клопотанням про приєднання до матеріалів справи завірених копій листів №103/1 від 19.09.2016, №18 від 23.03.2017, №25 від 21.04.2017, подані з порушенням встановленого законом строку, відповідач не навів обґрунтованих причин неможливості вчасного подання цих доказів , у зв'язку з цим суд залишає вказані докази без розгляду та не досліджує їх.

10.07.2018 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 10.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2005 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (позивач - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" (відповідач - позичальник) укладено кредитний договір № DNHL0000000455 (а.с.42 -44).

Відповідно до п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди №2 від 31.10.2006, банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії у розмірі 36 681 500,00 доларів США, не пізніше двох робочих днів з моменту, вказаному в третьому абзаці п. 2.1.2 та на умовах виконання п. 1.2. даного договору, в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, в обумовлені даним договором строки. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актами НБУ, регулюючим кредитні правовідносини.

16.11.2005, 31.10.2006, 12.02.2008, 25.04.2008, 12.01.2009, 11.12.2009, 26.10.2010, 06.07.2011, 07.02.2013 між сторонами було укладено ряд додаткових угод, яким було внесено зміни до кредитного договору, зокрема в частині строку повернення кредиту та сплати відсотків (а.с.45-49).

15.11.2013 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (позивач - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" (відповідач - позичальник) укладено додаткову угоду №11 до кредитного договору № DNHL0000000455 від 16.11.2005 (а.с.49 -53) та виклали його текст у новій редакції.

15.09.2015 між сторонами було укладено договір про внесення змін №12 до кредитного договору № DNHL0000000455 від 16.11.2005, яким сторони внесли зміни до п.А.5 договору та виклали його в наступній редакції: "Зобов'язання позичальника забезпечується Договором іпотеки б/н від 03.06.2014 року, договором іпотеки №DNHL 0000000455/DI від 30.09.2014, Договором іпотеки б/н від 04.06.2014, Договором застави акцій № DNHL 0000000455/DZ від 15.09.2015 року".

24.12.2015 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (позивач - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" (відповідач - позичальник) укладено додаткову угоду №13 до кредитного договору № DNHL0000000455 від 16.11.2005 (а.с.56-61) та виклали його текст у новій редакції.

12.01.2016 між сторонами було укладено договір про внесення змін №14 до кредитного договору № DNHL0000000455 від 16.11.2005, яким сторони внесли зміни до п.А.5 договору та виклали його в наступній редакції: "Зобов'язання позичальника забезпечується Договором іпотеки б/н від 03.06.2014 року, Договором іпотеки б/н від 04.06.2014, Договором застави акцій № DNHL 0000000455/DZ від 15.09.2015 року, договором іпотеки №DNHL 0000000455/DI від 12.01.2016".

08.09.2016 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (позивач - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" (відповідач - позичальник) укладено додаткову угоду №15 до кредитного договору № DNHL0000000455 від 16.11.2005 (а.с.64-68) та виклали його текст у новій редакції.

Так, відповідно до п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди №15, банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у формі згідно з п.А.1 цього договору з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди в обумовлені цим договором терміни.

Відповідно до п. 1.1.1 договору в редакції додаткової угоди №15, ліміт кредитування на конкретну дату зазначений у п. А.2.1 цього договору.

Термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору (п. 1.2. договору в редакції додаткової угоди №15).

Відповідно до п. 1.3. договору в редакції додаткової угоди №15, усі істотні умови кредитування наведені у розділі А - "Істотні умови кредитування".

Згідно з розділом "А. Істотні умови кредитування" сторонами було узгоджено наступне:

Пункт А.1 Вид кредиту - відновлювана кредитна лінія.

Пункт А.2 Ліміт цього договору: 14 270 000,00 доларів США у тому числі на наступні цілі:

- у розмірі 14 270 000,00 доларів США на поповнення обігових коштів.

- у розмірі 0,00 доларів США 00 центів, на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору,

- у розмірі 0,00 доларів США 00 центів, для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна шляхом перерахування за реквізитами зазначеними в п. 2.1.1 цього Договору,

- у розмірі 0,00 доларів США 00 центів, на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.15, 2.3.13, 5.8 цього Договору.

Пункт А.2.1. Ліміт кредитування на конкретну дату (далі за текстом Договору "поточний ліміт") визначається сумою кредитних коштів, яка у цю дату може знаходитися в користуванні Позичальника. Поточний ліміт встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту, зазначеним у Додатку № 1 до цього Договору.

Пункт А.3. Термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 цього Договору). Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (далі- "ЦКУ") у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань термін повернення кредиту здійснюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 цього Договору).

Пункт А.4. Рахунки для обслуговування кредиту:

- рахунок № 29091061642988 (UАН), отримувач: ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570;

- рахунок № 29090061642989 (USD), отримувач: ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Пункт А.5. Зобов'язання Позичальника забезпечуються: договором іпотеки № б/н від 03.06.2014 року; договором іпотеки № б/н від 04.06.2014 року; договором застави акцій № DNHL 0000000455/DZ від 15.09.2015 року; договором іпотеки №DNHL 0000000455/DI1 від 08.09.2016 року.

Пункт А6. За користування кредитом Позичальник сплачує:

- проценти у розмірі 12 % річних;

- винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 2 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сплата винагороди здійснюється в гривнях. У випадку, якщо кредит надається в іноземній валюті, винагорода сплачується а гривневому еквіваленті за курсами НБУ на дату розрахунку. Розрахунок здійснюється щодня. Нарахування винагороді здійснює ться в дату сплати. Остаточна сплата винагороди здійснюється не пізніше дати закінчення кредитного договору.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Банк збільшує процентну ставку на 5 % річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цьо го Договору, і дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.13 цього Договору, Позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 12 % річних. При цьому Банк направляє письмове повідомлення Позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 12 % річних і дати початку її нарахування.

Пункт А.7 У випадку порушення Позичальником будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 28 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права Банку, передбаченого п. А.З цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,078 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом та винагороди не нараховуються та не сплачуються.

Пункт А.8. Датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з 15.11.2016 року, якщо інше не передбачене п. 7.3. цього Договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 2.3.2 цього Договору).

Пункт А9. Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 100,00 гривень 00 копійок у день укладення цього Договору.

Пункт А.10. Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговуваним у розмірі 0% від суми зазначеного у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів та платежів на сплату судових витрат у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надано в іноземній валюті, винагорода сплачується у гривневому еквіваленті за курсами Національного банку України на дату сплати. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.

Пункт А.11. Позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0 % від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів та платежів на сплату судових витрат. У випадку збільшення розміру ліміту по цьому договору, позичальник додатково сплачує винагороду у розмірі 0% від суми збільшення ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит наданий в іноземній валюті, винагорода сплачується у гривневому еквіваленті за курсами НБУ на дату сплати. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому договору. Рахунок для сплати винагороди - 29091061642988.

Відповідно до п. 2.1.2 договору в редакції додаткової угоди №15, банк зобов'язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, у межах суми, обумовленої п. 1.1. цього договору, а також за умови виконання Позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.12 цього Договору. Для отримання кредиту (або його частини) Позичальник зобов'язується не пізніше дати отримання кредиту, що планується, надати до Банку попередню вимогу у довільній формі із зазначенням суми кредиту та терміну його надання. Зобов'язання з видачі кредиту або його частини згідно з цим Договором виникають у Банку зі дня надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум у порядку, передбаченому п.2.4.2. цього Договору. Зобов'язання з видачі кредиту або його частини на сплату страхових та/або інших платежів виникають у Банку у випадку непред'явлення Позичальником документів, підтверджуючих сплату чергових страхових та/або інших платежів за рахунок інших джерел.

Відповідно до п.п. 2.2.1.,2.2.2, 2.2.3, 2.2.5 договору в редакції додаткової угоди №15, позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього Договору; Сплатити проценти за користування кредитам відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору; Повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2 цього Договору. У випадку якщо заборгованість по кредиту перевищує суму встановленого поточного ліміту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 цього Договору) для поточного періоду користування кредитом, Позичальник зобов'язується погасити різницю у день її виникнення; Сплатити Банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього Договору.

Відповідно до п.4.1 договору в редакції додаткової угоди №15, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього Договору. У випадку встановлення Банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього Договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Згідно з п.4.2 договору в редакції додаткової угоди №15, відповідно до ст. 212 ЦКУ у випадку порушення Позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору, Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього Договору (за винятком випадку реалізації Банком права зміни умов Договору, встановленого п. А.З цього Договору).

Пунктом 4.3 договору в редакції додаткової угоди №15 встановлено, що сплата процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 цього Договору, здійснюється у дату сплати процентів або по мірі реалізації квартир (у залежності от того, яка із вказаних подій настане раніше). Дата сплати процентів зазначена у п. А.8 цього Договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

Пунктом 4.8 договору в редакції додаткової угоди №15 встановлено, що погашення кредиту, сплата процентів за цим Договором здійснюються у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за цим Договором здійснюється у гривні відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.п. 4.11, 4.12, 4.13 договору в редакції додаткової угоди №15, нарахування процентів і комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується. Позичальник має право сплатити проценти достроково, при цьому нарахування процентів здійснюється у порядку, передбаченому п.п. 4.10, 4.11 цього Договору. У випадку здійснення договірного списання коштів у межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Договором згідно з п.п. 2.2.6, 2.3.5 цього Договору, Позичальник сплачує Банку винагороду у сумі та у терміни, встановлену тарифами Банку на момент сплати.

Пунктом 5.1. договору в редакції додаткової угоди №15 визначено, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2. 4.1. 4.2, 4.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2. 2.2.3. 2.2.16, 2.3.2 цього Договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 цього Договору, Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А у випадку реалізації Банком права, передбаченого п. А.3 цього договору, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього Договору, від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит наданий в і іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсами НБУ на дату сплати. Сторони узгодили , що розмір пені, зазначеної в цьому пункті, може бути на розсуд Банку зменшений. В разі зменшення Банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті договору, банк на свій вибір телекомунікаційного способу доставки інформації , повідомляє Позичальника узгодженими сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: Відповідне повідомлення, ПЗ "Приват24", СМС-повідомлення. При цьому, додаткові узгодження сторін не потрібні.

Відповідно до п.5.8 договору в редакції додаткової угоди №15, у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 гривень + 5 % від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів та платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна. У випадку якщо кредит наданий в іноземній валюті, штраф сплачується у гривневому еквіваленті за курсами НБУ на дату сплати.

08.09.2016 між сторонами було укладено додаток 1 до кредитного договору №DNHL0000000455 від 16.11.2005 (т.1 а.с.68 на звороті), згідно з яким повне погашення кредиту у розмірі 14 260 000,00 доларів США має бути здійснено до 16.11.2016.

На виконання умов кредитного договору №DNHL0000000455 від 16.11.2005 позивач перерахував на поточні рахунки відповідача кредитні кошти, в розмірах обумовлених договором та додатками до нього, що підтверджується банківськими виписками по рахунках №20631050001331, №20731050000588, №20832050000001 (а.с.72-86 т.1).

Відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту не виконав, у зв'язку з чим 28.02.2017 позивач направив відповідачу претензію Вих. №51123DNHLL357 від 27.02.2017 (а.с.87 т. 1), якою просив відповідача погасити прострочену заборгованість за кредитним договором.

Як зазначає позивач у позовній заяві, станом на 14.06.2017 заборгованість відповідача становить 37 691 971,26 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 14.06.2017 (25,9952120 дол. за 1 грн.) складає 979 810 783,60 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 14 117 848,21 доларів США;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 16 935 057,42 доларів США;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 4 674 553,81 доларів США;

- винагорода за кредитне обслуговування - 1 250 973,35 доларів США;

- штраф, фіксована частина та відсоток від ліміту - 713 538,47 доларів США.

Звертаючись до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, позивач зазначає, що станом час звернення до господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" не виконало свої зобов'язання за кредитним договором №DNHL0000000455 від 16.11.2005, що і є причиною виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 1055 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 та 2 статті 10561 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Строк повернення кредиту є таким, що настав, доказів повернення суми кредиту сторони суду не надали.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 14 117 848,21 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 16 935 057,42 доларів США є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем сплачувались не відсотки за кредитом, а сума тіла кредиту, суд зазначає, що відповідно до наявних у матеріалах справи меморіальних ордерів (а.с.71-250 т. 3), відповідач здійснював сплату саме відсотків по кредиту, про що ним зазначалось у призначенні платежу. При цьому банк не мав права самостійно змінювати призначення платежу.

Також, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 4 674 553,81 доларів США за період з 17.11.2016 по 14.06.2017 та штраф, фіксована частина та відсоток від ліміту - 713 538,47 доларів США.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.1. договору в редакції додаткової угоди №15 визначено, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2. 4.1. 4.2, 4.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2. 2.2.3. 2.2.16, 2.3.2 цього Договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 цього Договору, Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А у випадку реалізації Банком права, передбаченого п. А.3 цього договору, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього Договору, від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит наданий в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті за курсами НБУ на дату сплати. Сторони узгодили , що розмір пені, зазначеної в цьому пункті, може бути на розсуд Банку зменшений. В разі зменшення Банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті договору, банк на свій вибір телекомунікаційного способу доставки інформації , повідомляє Позичальника узгодженими сторонами способами телекомунікацій протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими сторонами способами телекомунікацій є: Відповідне повідомлення, ПЗ "Приват24", СМС-повідомлення. При цьому, додаткові узгодження сторін не потрібні.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 Цивільного кодексу України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" №15-93 від 19.02.1993, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 01.04.2015 року у справі №3-29гс15).

Відтак, суд вважає неправомірним нарахування та заявлення до стягнення пені у доларах США, у зв'язку з чим вимога про стягнення пені у розмірі 4 674 553,81 доларів США, задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.5.8 договору в редакції додаткової угоди №15, у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 гривень + 5 % від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів та платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна. У випадку якщо кредит наданий в іноземній валюті, штраф сплачується у гривневому еквіваленті за курсами НБУ на дату сплати.

Здійснивши перевірку розрахунків штрафу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 713 500 доларів США, що відповідно до п. 5.8. договору, у гривневому еквіваленті становить 18 547 583,76 грн., та 1000 грн. - штраф фіксована частина.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 1 250 973,35 доларів США за період з 20.06.2008 по 14.06.2017.

У позовній заяві позивач зазначив, що за період з 20.06.2008 нарахування винагороди здійснювалось на підставі п. 4.1. договору в редакції від 16.11.2005, а починаючи з 15.11.2013 до 14.06.2017 нарахування винагороди здійснювалось на підставі п. А.6 договору.

Згідно з п. 4.1 договору в редакції від 16.11.2005, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунка до дати погашення кредиту згідно п.п. 1.4, 2.2.3, 2.4.1. даного договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі: 12,00 % річних.

Отже, умовами п. 4.1. договору в редакції від 16.11.2005 не передбачено обов'язок відповідача сплачувати позивачу винагороду. А отже у позивача не виникає права на стягнення суми винагороди з відповідача.

Згідно з умовами договору в редакції додаткової угоди №11 від 15.11.2013, порядок сплати позичальник винагороди встановлений у п. 4.5., відповідно до якого позичальник сплачує винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А.10.

Відповідно до п. А.10 визначено, що позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі ----% від суми зазначеного у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів та платежів на сплату судових витрат, у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит наданий в іноземній валюті, винагорода сплачується щоденно. Нарахування винагороди здійснюється на дату сплату.

Отже, вказаним пунктом договору розмір винагороди сторонами непогоджений.

При цьому п. А. 6 містить взаємосуперечливий з п. А.10 обов'язок відповідача сплачувати позивачу винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 2% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Детально проаналізувавши пункти 4.5, А.10 та А.6 договору в редакції додаткової угоди №11 від 15.11.2013, суд вважає, що саме п. 4.5 цього договору визначено порядок сплати позичальником винагороди, враховуючи що пункт 4.5. договору посилається на п. А.10 договору, яким встановлено розмір винагороди, що підлягає сплаті у вигляді 0% від суми.

За таких обставин суд вважає, що сторонами у договорі та додатках до нього не було узгоджено розміру винагороди за кредитне обслуговування, що підлягала сплаті, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача винагороди за кредитне обслуговування у розмірі 1 250 973,35 доларів США.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 14 117 848,21 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 16 935 057,42 доларів США, штрафу у розмірі 713 500 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 18 547 583,76 грн., та 1000 грн. штраф фіксована частина.

В решті позовних вимог про стягнення винагороди за кредитне обслуговування у розмірі 1 250 973,35 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 4 674 553,81 доларів США- відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" про стягнення грошових коштів у сумі 37 691 971,26 доларів США за кредитним договором № DNHL0000000455 від 16.11.2005, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 14.06.2017 (25,9952120) складає 979 810 783,60 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА ІНВЕСТМЕНТ" (49027, м. Дніпро, вул. В.Вернадського, буд. 35-Б, корп. 2, код ЄДРПОУ 31850716) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 14 117 848,21 доларів США (чотирнадцять мільйонів сто сімнадцять тисяч вісімсот сорок вісім доларів США 21 цент), (що еквівалентно 366 996 457,20 грн. (триста шістдесят шість мільйонів дев'ятсот дев'яносто шість тисяч чотириста п'ятдесят сім грн. 20 коп.) відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 14.06.2017), заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 16 935 057,42 доларів США (шістнадцять мільйонів дев'ятсот тридцять п'ять тисяч п'ятдесят сім доларів США 42 цента), (що еквівалентно 440 230 407,87 грн. (чотириста сорок мільйонів двісті тридцять тисяч чотириста сім грн. 87 коп. відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 14.06.2017), штраф у розмірі 713 500 доларів США (сімсот тринадцять тисяч п'ятсот доларів США) (що еквівалентно 18 547 583,76 грн. (вісімнадцять мільйонів п'ятсот сорок сім тисяч п'ятсот вісімдесят три грн. 76 коп. відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 14.06.2017), штраф у розмірі 1 000 грн. (одна тисяча грн.) та витраті пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 202 269,78 грн. (двісті дві тисячі двісті шістдесят дев'ять грн. 78 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог про стягнення винагороди за кредитне обслуговування у розмірі 1 250 973,35 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 4 674 553,81 доларів США- відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення

Повне рішення складено 20.07.2018

Суддя Н.Г. Назаренко