Рішення № 75396882, 18.07.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 липня 2018 р. Справа № 903/272/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівська паперова Фабрика"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Екопак"

про стягнення 287090грн. 51коп.

встановив: 23.04.2018р. позивач – ТОВ "Коростишівська паперова Фабрика" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – ТОВ "Екопак" 287090грн. 51коп., в тому числі 238079грн. 80коп. заборгованості за поставлений товар та 49010грн. 71коп. пені згідно договору поставки №03/Р від 24.01.2017р. Також просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов договору щодо повної оплати за поставлений товар (папір). Наявність заборгованості також підтверджує підписаним актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2017р. по 05.12.2017р. та актом звіряння розрахунків від 06.02.2018р., листом ТОВ "Екопак" вих. №06/02-1 від 06.02.2018р.

Ухвалою суду від 27.04.2018р. відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Також повідомлено сторін, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.

21.05.2018р. позивач надіслав на адресу суду заяву (вх. №01-55/5120/18), в якій просив приєднати до матеріалів справи розгорнутий розрахунок заборгованості за договором №03/Р від 24.01.2017р. з посиланням на дати поставки товару та часткові оплати. Також надіслав банківські виписки на підтвердження здійснення платежів за вищевказаним договором поставки.

Ухвалою суду від 19.06.2018р. постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; повідомити сторони, що розгляд справи по суті відбудеться в судовому засіданні 26.06.2018р.

Ухвалою суду від 26.06.2018р. відкладено розгляд справи по суті на 18.07.2018р. Повідомлено сторони, що судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Волинської області.

Відповідач в судові засідання не з'являвся. Відзиву на позов не надав.

Ухвали суду, що чотири рази направлялись відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позивній заяві та в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громацьких формувань (43000, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Лідавська, будинок 2), повернулися на адресу суду без вручення відповідачу з відміткою пошти "За терміном зберігання".

Суд вважає, що ним виконано обов'язок щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи в суді, оскільки всі ухвали суду були надіслані відповідачу за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи тривалість судового провадження та те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а сторони мали достатньо часу для подання суду письмових заяв по суті справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

24.01.2017р. між позивачем- ТОВ "Коростишівська паперова Фабрика" та відповідачем- ТОВ "Екопак" було укладено договір поставки №03/Р (а.с. 9-11).

Відповідно до. п. 1.1. договору, позивач (постачальник) зобов'язується передавати у власність відповідача (покупця) папір (надалі - Товар), визначений в замовленнях та видаткових накладних, а відповідач (покупець) зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Згідно п. 2.1. договору, поставка товару постачальником проводиться на підставі замовлення покупця, складеного у прийнятній для сторін формі (усній, письмовій тощо). Замовлення покупця приймається постачальником до обов'язкового виконання та в повному обсязі..

Пунктом 2.6. договору передбачено, що передача товару проводиться на складі постачальника, розташованого по вул. Паперовій, 31в м.Коростишів представнику покупця на умовах самовивозу. За погодженням сторін постачальник може здійснювати відвантаження товару на адресу покупця.

Згідно п. 2.8. договору, Зобов'язання постачальника з поставки вважається виконаним, а товар поставленим покупцеві в момент передачі товару представнику покупця та підписання сторонами видаткової накладної на цей товар. З цього моменту покупець несе всі ризики загибелі або пошкодження товару.

Відповідно до п.п. 4.2., 4.3. договору, покупець сплачує постачальнику вартість товару за договірною ціною, передбаченою в рахунках-фактурах. Загальна ціна договору формується на підставі вартості виконаних за цим договором замовлень.

Згідно п. 4.4. договору покупець передплачує 30% вартості товару (партії товару) шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника, решту 70% впродовж 14 (чотирнадцяти) календарних дні з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору 27.12.2017р. позивач передав відповідачу товарно- матеріальні цінності (папір мішочний крафт), на загальну суму 2677149грн. 80коп., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними (а.с. 13-48).

По вищевказаним накладним за отримані товарно- матеріальні цінності відповідач частково перерахував на рахунок позивача кошти в сумі 2439070грн., що підтверджується виписками банку.

Сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017р. по 05.12.2017р. та акт звіряння розрахунків від 06.02.2018р.

Відповідач 06.02.2018р. надіслав на адресу позивача лист (вих. № 06/02-1 ), в якому визнав наявність заборгованості в сумі 313079грн. 80коп. за період з грудня 2017 року по лютий 2018 року та зазначив, що виникнення заборгованості пов'язано з значним падінням обсягів виробництва та закупівлею нової лінії з виробництва мішків. Зобов'язувався погасити заборгованість до квітня 2018р.

В порушення умов договору поставки №03/Р від 24.01.2017р., з врахуванням часткових оплат, відповідачем не здійснено остаточних розрахунків за поставлений товар, в зв'язку з чим у нього залишилась заборгованість перед позивачем у розмірі 238079грн. 80коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 238079грн. 80коп., не погашена, не спростована відповідачем, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 6.2 договору, у разі порушення грошового зобов'язання, передбаченого у п. 2.3 цього договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати або поставки товару винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої оплати або вартості непоставленого товару поставки за кожен день прострочення.

Нарахована позивачем пеня в сумі 49010 грн. 71коп. за період з 14.10.2017р. по 13.04.2018р., є підставною та підлягає до стягнення.

Перевірка розрахунків позивача здійснена судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ".

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Екопак" (код ЄДРПОУ 38079082) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівська паперова Фабрика" (код ЄДРПОУ 40199618) 287090грн. 51коп. (з них: 238079грн. 80коп. заборгованості за поставлений товар та 49010грн. 71коп. пені), а також 4306грн. 36коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 20.07.2018р.

Суддя О. Г. Слободян