Ухвала суду № 75395513, 12.07.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Лашевича В.М.

з участю секретаря Онуфрієнко І.В.

прокурора Дудко Є.В.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.04.2018 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме на: металевий предмет-пластина жовтого кольору з написом «ARGOR10 gFineGold 999,9 №240679» в пластиковому футлярі; металевий предмет-пластина жовтого кольору з написом «ARGOR10 gFineGold 999,9 №240681» в пластиковому футлярі; металевий предмет-пластина жовтого кольору з написом» valcambisuisse20 gfinegold №АА000678» в пластиковому футлярі; грошові кошти у розмірі 388 000 (триста вісімдесят вісім тисяч) доларів США, що містяться на відкритому ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (ідентифікаційний код 00032112), вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_2.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник власник майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання та накладенні арешту на майно.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що на вищевказане майно у даному кримінальному провадженні накладено арешт вже вдруге, після скасування 12.04.2018 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 174 КПК України, як незаконного і такого в необхідності застосування якого відпала потреба. Вважає, що у сторони обвинувачення відсутні будь-які дані, що кошти розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_2 в АТ &q?Т ;Укрексімбанк&q?нк; набуті кримінально-протиправним шляхом в результаті вчинення злочину, що розслідується.

Окрім цього, представник власника майна зазначає, що клопотання прокурора не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, оскільки прокурором в клопотанні не зазначені документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. Вважає, що прокурор безпідставно стверджує, що грошові кошти розміщені на депозитному рахунку ОСОБА_2, йому не належать, при цьому документів, які б підтверджували належність вказаного майна комусь іншому, а не ОСОБА_2, прокурором не надано.

Також апелянт стверджує, що арештоване майно є власністю ОСОБА_2 та перебуває у нього на законній підставі, а тому не відповідає критеріям зазначеним ст. 98 КПК України, що підтверджується звітами суб'єкта малого підприємництва про отриманий дохід, податковими деклараціями, а також договорами строкового банківського вкладу зі сплатою відсотків.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт, розгляд клопотання проводився без виклику власника майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо поважності причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор не дотрималися.

Як вбачається з матеріалів провадження, СВ ГСУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР під №22016101110000009 від 26.01.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 258-5 КК України.

14.11.2017 р. постановою слідчого в ОВС Головного слідчого управління СБ України в м. Києві та Київській області Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 вказане в клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні №22016101110000009 від 26.01.2016 речовим доказом.

16.04.2018 р. прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на: металевий предмет-пластина жовтого кольору з написом «ARGOR 10 g Fine Gold 999,9 №240679» в пластиковому футлярі; металевий предмет-пластина жовтого кольору з написом «ARGOR 10 gFineGold 999,9 №240681» в пластиковому футлярі; металевий предмет-пластина жовтого кольору з написом» valcambisuisse20 gfinegold №АА000678» в пластиковому футлярі; грошові кошти у розмірі 388 000 (триста вісімдесят вісім тисяч) доларів США, що містяться на відкритому ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (ідентифікаційний код 00032112), вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_2, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.

18.04.2018 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання задоволено, накладено арешт на вказане майно, з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Разом з тим, дослідивши надані на обґрунтування внесеного на розгляд клопотання про арешт майна матеріалів, колегія суддів приходить до висновку про помилковість доводів слідчого судді щодо наявності правових підстав для накладення арешту на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною третьою статті 170 КПК України передбачено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, не зважаючи на те, що надані матеріали провадження містять постанову органу досудового розслідування про визнання вказаного у клопотанні майно речовим доказом у кримінальному провадженні №22016101110000009 від 26.01.2016, як вважає апеляційний суд, стороною обвинувачення під час розгляду справи належним чином не доведено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Вказане процесуальне рішення органу досудового розслідування є передчасним, належним чином необґрунтованим та немотивованим, винесеним без належного врахування обставин вчиненні скоєних кримінальних правопорушень, а відтак слідчим суддею при задоволенні клопотання не дотримано вимог ст. 173 КПК України.

На підставі викладених обставин, які свідчать про істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме на: металевий предмет-пластина жовтого кольору з написом «ARGOR 10 g Fine Gold 999,9 №240679» в пластиковому футлярі; металевий предмет-пластина жовтого кольору з написом «ARGOR 10 gFineGold 999,9 №240681» в пластиковому футлярі; металевий предмет-пластина жовтого кольору з написом» valcambisuisse20 gfinegold №АА000678» в пластиковому футлярі; грошові кошти у розмірі 388 000 (триста вісімдесят вісім тисяч) доларів США, що містяться на відкритому ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (ідентифікаційний код 00032112), вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_2, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, а саме на: металевий предмет-пластина жовтого кольору з написом «ARGOR 10 g Fine Gold 999,9 №240679» в пластиковому футлярі; металевий предмет-пластина жовтого кольору з написом «ARGOR 10 gFineGold 999,9 №240681» в пластиковому футлярі; металевий предмет-пластина жовтого кольору з написом» valcambisuisse20 gfinegold №АА000678» в пластиковому футлярі; грошові кошти у розмірі 388 000 (триста вісімдесят вісім тисяч) доларів США, що містяться на відкритому ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (ідентифікаційний код 00032112), вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_2, - відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. ДзюбінВ.В. Лашевич В.М.

Справа № 11-сс/796/2984 /2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Писанець В.А.

Доповідач: Рибак І.О.