Ухвала суду № 75394597, 19.07.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №706/447/18

1-кп/705/542/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:

головуючого судді Кормана О.В.

з участю:

секретаря судового засідання Шаповал Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018250260000077, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, зі слів проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Танасійчука О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.146 КК України.

Щодо обвинуваченого застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 17 серпня 2018 року.

У судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 на 60 днів, мотивуючи це тим, що головуючий суддя у серпні 2018 року йде в чергову відпустку і питання про продовження дії запобіжного заходу може бути не вирішено до 17 серпня 2018 року. Послався на те, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України: ухилення від суду, незаконного впливу на потерпілу і свідка в цьому кримінальному провадженні, яка ще не була допитана. Також зазначив, що обвинувачений може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, і спосіб такого перешкоджання обвинувачений може вигадати сам. Враховуючи відомості про особу ОСОБА_1, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, вважає, що інший запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, зазначив, що він не буде ухилятись від явки до суду. Вважає безпідставним посилання прокурора на те, що він раніше судимий, так як всі покарання він відбув і на має наміру продовжувати вчиняти злочини. Просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, зазначив, що проживатиме в ІНФОРМАЦІЯ_5.

Захисник також вважав, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає, так як прокурором не доведена наявність ризиків, на які він посилається, а також не доведена неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу. Просив змінити запобіжний захід на особисте зобов’язання.

Вирішуючи питання доцільності продовження дії запобіжного заходу тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1, суд враховує такі обставини та мотиви.

У відповідності до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

ОСОБА_1, який перед затриманням офіційно не працював, раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні умисного злочину проти особи. Йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1-5 цієї частини.

Враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідка та потерпілу в цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, суд дійшов висновку, що потреба у застосуванні запобіжного заходу щодо обвинуваченого на даний час не відпала.

Вирішуючи необхідність збереження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З 23 лютого 2018 року обвинувачений утримується під вартою.

З 20 квітня 2018 року справа перебуває на розгляд в Уманському міськрайонному суді Черкаської області. Судом двічі продовжувався запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою. При цьому суд враховував, що необхідно ще допитати ряд свідків, потерпілу, дослідити письмові докази.

Не дивлячись на те, що суд вживав заходи по виклику потерпілої та всіх свідків у судове засідання, до цього часу сторона обвинувачення не може забезпечити явку потерпілої у судове засідання, показання якої мають значення для сторони обвинувачення, та свідка ОСОБА_3, хоча судом вже виносилась ухвала про її примусовий привід.

Крім того, судом вже досліджено письмові докази, які вважав за необхідне дослідити прокурор. Тобто, всі можливі дії по перевірці доказів, судом були здійснені.

На думку суду, тривалий термін перебування обвинуваченого під вартою не може бути виправданий лише підозрою у вчиненні тяжкого злочину, чи можливою наявністю ризиків.

Станом на 19 липня 2018 року обґрунтованість обвинувачення належним чином перевірена в судовому порядку не була не з вини обвинуваченого, а у зв’язку з неявкою свідка та потерпілої, участь яких у судовому розгляду не була забезпечена стороною обвинувачення.

Суд вважає, що продовження тримання обвинуваченого під вартою лише з тих мотивів, що він може ухилитися від суду, може вчиняти інші злочини, без обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, недоцільне.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

У даному випадку не може йти мова про розумний строк розгляду справи, так як до 17 серпня 2018 року розгляд фактично неможливо завершити, а обвинуваченому лише продовжуються терміни тримання під вартою.

Тому клопотання прокурора не підлягає до задоволення.

При цьому, суд вважає за можливе змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов’язання, поклавши на нього обов’язки, передбачені ст.194 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.179, 194, 331, 350 КПК України , суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов’язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 на строк два місяці такі обов’язки:

1)прибувати за кожною вимогою до суду;

2)не відлучатися із с.Аполянка Уманського району Черкаської області без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4)докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання.

Обвинуваченого ОСОБА_1 звільнити з-під варти негайно із зали суду.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та представнику установи, в якій обвинувачений утримується під вартою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Корман