Ухвала суду № 75393559, 18.07.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/878/18

1-кп/705/493/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючого – судді Коваля А.Б.

при секретарі Музичук Л.В.

з участю прокурора Моспан М.В.

підозрюваної ОСОБА_1

законного представника підозрюваної ОСОБА_2

захисника підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017250100000760 від 29 грудня 2017 року, –

В С Т А Н О В И В:

На адресу суду надійшло клопотання з Уманської місцевої прокуратури про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017250100000760 від 29 грудня 2017 року.

Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 28.12.2017 року близько 19:00 години, перебуваючи у власному домоволодінні, по вул. Лісова, 4, с. Піківець, Уманського району, Черкаської області, в ході раптово виниклого конфлікту зі своїм чоловіком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зачинилась від останнього в будинку, та в подальшому під час спроби ОСОБА_4 потрапити до будинку через вікно, яке розташоване третім з правого боку від входу до будинку, шляхом пошкодження скла вікна дерев’яною палицею, відібрала вище вказану палицю, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою нанесення тілесних ушкоджень та позбавлення життя, розпочала штурляти та наносити удари в область голови ОСОБА_4, дерев’яною палицею, в результаті чого останній впав на землю. Після цього, ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний намір на нанесення тілесних ушкоджень з метою заподіяння смерті, вийшла з будинку на вулицю, підійшла до свого чоловіка ОСОБА_4, який на той час лежав на землі біля вікна будинку, яке розташоване третім з правого боку від входу до будинку, діючи умисно та цілеспрямовано, продовжила наносити останньому численні удари дерев’яною палицею по різних частинах тіла та безпосередньо по голові в наслідок чого ОСОБА_4 згідно висновку експерта № 05-7-02/529 від 15.02.2018 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: забійних ран мозкової та лицевої ділянок голови – двадцяти шести – з розтрощенням кісток носа та відкритим переломом альвеолярного відростка лівої верхньої щелепи, які спричинили масивну зовнішню кровотечу і призвели до знекровлення організму, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя; закритого перелому ребер справа, закритого перелому гортані, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я; множинних синців, саден, забійних ран кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер на місці.

Таким чином, протиправні дії ОСОБА_1 містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 50 від 14.02.2018 року встановлено наявність у ОСОБА_1 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого їй правопорушення, хронічного психічного захворювання у формі органічного маячного шизофреноподібного розладу у зв’язку із судинним захворюванням головного мозку, через що на вказаний період часу вона не могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.

На теперішній час у ОСОБА_1 відмічаються прояви хронічного психічного захворювання у формі органічного маячного шизофреноподібного розладу, у зв’язку з судинними захворюванням головного мозку, через що вона не може усвідомлювати свої дії і керувати ними, не може правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, не може приймати участь у слідчих діях і судовому процесі і за своїм психічним станом через наявну в клінічній картині актуальну параноїдну симптоматику, маячні ідеї, які визначали агресивну поведінку під експертної на момент скоєння інкримінованого їй правопорушення, прояви психоорганічного синдрому, некритичності до свого стану і ситуації – ОСОБА_1 потребує тримання в психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просить суд його задоволити. Вважає, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати примусові заходи медичного характеру, оскільки вона може бути небезпечною для суспільства, вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 115 КК України і, згідно висновку експерта не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння – ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти застосування відносно неї примусових заходів медичного характеру, але вважає, що лікування слід проводити у лікарні із звичайним типом нагляду, оскільки на її думку вона не настільки небезпечна і звичайного лікування їй буде достатньо. Також зазначила, що на її утриманні знаходиться син, який має інвалідність і потребує стороннього догляду, а крім неї такого догляду відносно нього ніхто не зможе здійснити.

Захисник підозрюваної – адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вважає, що застосування відносно його підзахисної ОСОБА_1 заходів медичного характеру із поміщенням до психіатричної лікарні із суворим типом нагляду, не є обов’язковим та, у такому випадку, син ОСОБА_1 буде позбавлений нагляду останньої, що для нього є обов’язковим. Зазначив, що кримінальне правопорушення, яке вчинила його підзахисна, було спровоковано самим померлим, який зловживав спиртними напоями, вчиняв насильницькі дії по відношенню до дружини та їх сина. На його думку, оскільки дійсно наявний висновок судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_1 потребує лікування, але без поміщення її до психіатричної лікарні із суворим наглядом.

Законний представник підозрюваної – ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав думку захисника – адвоката ОСОБА_3

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, попередньо подала заяву, у якій просить суд справу слухати у її відсутність.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, допитавши свідків, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, у спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

В судовому засіданні знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яка в момент його вчинення, за висновком проведеної під час досудового слідства судово-психіатричної експертизи, перебувала у стані неосудності.

Факт вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні та доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження і оглянуті та досліджені судом в судовому засіданні, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що проживає по сусідству із ОСОБА_1 28.12.2017 року бачив чоловіка останньої, який, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння хотів зайти додому, але ОСОБА_1 його не пускала. Тоді чоловік почав бити вікна, щоб проникнути у будинок. Явно бачив, як підозрювана вийшла з будинку, взяла палку, якою била свого чоловіка по голові. Сварки між ними виникали і раніше. Також підтвердив, що ОСОБА_1 дійсно має на своєму утриманні дорослого сина, який потребує стороннього догляду;

- показаннями свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні пояснила, що 28.12.2017 року близько 19 години до неї зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що скоїла вбивство свого чоловіка – ОСОБА_4. Підтвердила, що між ОСОБА_1 та померлим постійно виникали сварки, оскільки останній зловживав спиртними напоями. Також зазначила, що більше 40 років ОСОБА_1 здійснює догляд за своїм сином;

- показаннями свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 більше 40 років. Останні 5 років відносини між подружжям ОСОБА_1 погіршилися, оскільки померлий зловживав алкогольними напоями. 28 грудня 2017 року близько 19 години 30 хвилин їй зателефонували та попросили з’ясувати, що сталося у ОСОБА_1. Коли прийшла, побачила, що чоловік ОСОБА_1 – ОСОБА_4 лежить на подвір’ї мертвий. Про вказане повідомила ОСОБА_7 і вони викликали поліцію. На тілі ОСОБА_9 малися порізи та садна. ОСОБА_1 розповідала, що її чоловік зловживав спиртними напоями, що призводило до сварок між ними. Свідок сама бачила, що іноді ОСОБА_1 через це перебувала у стресовому стані. Також зазначила, що у ОСОБА_1 є син, якого вона дуже любить і здійснює за ним догляд;

- показаннями свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що 28 грудня 2017 року після 19 години вечора до нього зателефонувала ОСОБА_7 і повідомила про те, що ОСОБА_1 вбила свого чоловіка ОСОБА_10. У зв’язку з отриманою інформацією, він зателефонував до поліції та поїхав на місце події. Свідком події не був та про конфлікт у сім’ї нічого не знає.

- даними висновку експерта № 05-7-02/529, складеного 29.12.2017 року, згідно якого смерть ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 наступила внаслідок численних забійних ран мозкової та лицевої ділянок голови – двадцяти шести – з розтрощенням кісток носа та відкритим переломом альвеолярного відростка лівої верхньої щелепи, які спричинили масивну зовнішню кровотечу і призвели до знекровлення організму, такі тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Закриті переломи ребер справа відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я. Закритий перелом гортані відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я. Множинні синці, садна, забійні рани кінцівок відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. всі вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, цілком можливо від нанесення ударів знаряддям циліндричної форми. Різана рана лівого передпліччя виникла від дії гострих предметів і відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Синці передніх поверхонь обох колін виникли від дії тупих твердих предметів цілком можливо при падінні і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Всі тілесні ушкодження могли утворитися в час, вказаний у постанові, незадовго до настання смерті потерпілого. В крові виявлено 3,74 проміле етилового спирта, що на момент смерті могло відповідати важкому алкогольному сп’янінню;

- даними висновку експерта № 05-5-06/16, складеного 26.01.2018 року, згідно якого, з врахуванням отриманих результатів на групи крові осіб, що проходять по справі, можна прийти до висновку, що кров виявлена на дерев’яній палиці могла походити від особи померлого ОСОБА_4 і присутність його крові не виключається. Даних за походження крові від підозрюваної ОСОБА_1 не отримано;

- даними висновку експерта № 05-1-08/23, складеного 05 лютого 2018 року, згідно якого антиген А, виявлений в слідах крові людини на парі калош, що вилучені 29.12.2017 року під час додаткового огляду місця події, міг походити за рахунок крові особи з групою крові, як у трупа ОСОБА_4 Походження крові від трупа ОСОБА_4 не виключається. Даних за походження крові від підозрюваної ОСОБА_1 не отримано;

- даними висновку експерта № 05-1-08/25, складеного 05 лютого 2018 року, згідно якого антиген А, виявлений в слідах крові людини на штанях ОСОБА_1 міг походити за рахунок крові особи з групою крові, як у трупа ОСОБА_4 Походження крові від трупа ОСОБА_4 не виключається. Даних за походження крові від підозрюваної ОСОБА_1 не отримано.

Крім цього, згідно висновку судово-психіатричної експертизи№ 50 від 14.02.2018 року встановлено наявність у ОСОБА_1 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого їй правопорушення, хронічного психічного захворювання у формі органічного маячного шизофреноподібного розладу у зв’язку із судинним захворюванням головного мозку, через що на вказаний період часу вона не могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.

На теперішній час у ОСОБА_1 відмічаються прояви хронічного психічного захворювання у формі органічного маячного шизофреноподібного розладу у зв’язку з судинними захворюванням головного мозку, через що вона не може усвідомлювати свої дії і керувати ними, не може правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, не може приймати участь у слідчих діях і судовому процесі і за своїм психічним станом через наявну в клінічній картині актуальну параноїдну симптоматику, маячні ідеї, які визначали агресивну поведінку під експертної на момент скоєння інкримінованого їй правопорушення, прояви психоорганічного синдрому, некритичності до свого стану і ситуації – ОСОБА_1 потребує тримання в психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

Таким чином, у судовому засіданні знайшло підтвердження те, що ОСОБА_1 27 грудня 2017 року близько 19 години 00 хвилин вчинила умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за висновком проведеної під час досудового розслідування судово-психіатричної експертизи, на час вчинення вказаного діяння перебувала у стані неосудності.

Згідно з положеннями ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 03.06.2005 року № 7 роз'яснено, що неосудність та обмежена осудність є юридичними категоріями, а тому визнання особи неосудною (ч. 2 ст. 19 КК України) чи обмежено осудною (ч. 1 ст. 20 КК України) належить виключно до компетенції суду. Разом з цим, слід враховувати, що примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст. 96 КК України), – висновку судово-медичної експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керуватися ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

Відповідно до ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом, зокрема до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Відповідно до частин 1 та 4 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

З врахуванням вищевказаного суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного стаціонару з суворим наглядом.

Речові докази: 3 сліди рук, 4 змиви речовини бурого кольору, змиви з рук трупа, зрізи нігтів трупа ОСОБА_4, що знаходяться в камері схову Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області – підлягають залишенню при матеріалах справи; предмет схожий на ніж, пляшка ємкістю 0,5 л., дерев’яна палиця, що знаходяться в камері схову Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області – підлягають знищенню; светер коричневий, футболка біла, футболка синя ОСОБА_4, що знаходяться в камері схову Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області – підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_5, за належністю; штани, кофта, шкарпетки, пара резинового взуття ОСОБА_1, що знаходяться в камері схову Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області – підлягають поверненню останній, за належністю.

Процесуальні витрати та цивільний позов по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 512, 513 КПК України, ст.ст. 19, 93, 94 КК України, суд –

У Х В А Л И В:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_5, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимої, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з суворим типом нагляду.

Речові докази: 3 сліди рук, 4 змиви речовини бурого кольору, змиви з рук трупа, зрізи нігтів трупа ОСОБА_4, що знаходяться в камері схову Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області – залишити при матеріалах справи; предмет схожий на ніж, пляшка ємкістю 0,5 л., дерев’яна палиця, що знаходяться в камері схову Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області – знищити; светер коричневий, футболка біла, футболка синя ОСОБА_4, що знаходяться в камері схову Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області – повернути потерпілій ОСОБА_5, за належністю; штани, кофта, шкарпетки, пара резинового взуття ОСОБА_1, що знаходяться в камері схову Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області – повернути останній, за належністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення.

Суддя А. Б. Коваль