Вирок № 75393382, 19.07.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Кримінальне провадження № 708/892/17

1-кп/703/242/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Опалинської О.П.

при секретарях судового засідання Бойко Л.М., Литвин Г.Т., Харченко М.О.

за участі прокурора Лут І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження №12017250290000125 від 13 березня 2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, непрацюючого, одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше судимого:

- 12 березня 1994 року Чигиринським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.142 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 1 рік. На підставі ст.8 Указу Президента України «Про амністію» від 18 квітня 1994 року звільнений від покарання;

- 30 вересня 1996 року Чигиринським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.206 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 24 грудня 2010 року Чигиринським районним судом Черкаської області за ч.1 ст.185 КК України до 100 (ста) годин громадських робіт;

- 25 липня 2012 року Чигиринським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.307, ч.1 ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 майна. 01 липня 2014 року звільнений на підставі ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 червня 2014 року відповідно до ст.2 Закону України «Про амністію» від 08 квітня 2014 року;

- 06 березня 2017 року Чигиринським районним судом Черкаської області за ч.1 та ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком. Відповідно до ст.89 КК України, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

встановив:

ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення злочинів, передбачених ст.185 КК України, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин за наступних обставин:

так, він, повторно, 13 березня 2017 року в 11 годин 00 хвилин, з метою крадіжки чужого майна, таємно, з корисливих мотивів, незаконно, через хвіртку, проник на огороджену територію будинковолодіння №154 по вул. Замкова в м. Чигирин Черкаської області, що належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, де з-під навісу, що розташований у безпосередній близькості до приміщення літньої кухні, умисно, таємно, з корисливих мотивів, вчинив крадіжку дротів з кольорового металу, а саме металу міді вагою 3,6 кг вартістю 142 гривні 08 копійок за 1 кг на загальну суму 511 гривень 48 копійок, що належали останньому, після чого з місця вчинення злочину із викраденим зник, тим самим завдав ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 511 гривень 48 копійок.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 судом кваліфіковані як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч.3 ст.185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні, яке відбулося 11 травня 2018 року свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав, однак прокурор наполягав на визначенні загального порядку дослідження доказів, в зв’язку з чим прийнято рішення, відповідно до вимог ч.1 ст.349 КПК України, про визначення загального порядку дослідження доказів та встановити наступний порядок дослідження доказів: допитати потерпілого, допитати свідків, дослідити письмові докази та допитати обвинуваченого.

Окрім визнання вини своєї провини обвинуваченим ОСОБА_1, обставини вчинення ним кримінального правопорушення також встановлені під час судового розгляду, об’єктивно підтверджуються наступними доказами зібраними, перевіреними та оціненими судом під час судового рогляду кримінального провадження.

Так, під час судового розгляду кримінального провадження потерпілий ОСОБА_3 надав покази, що вранці 13 березня 2017 року, він разом з дружиною працювали на городі. В цей час його дружині на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що йому необхідний якийсь ключ. Вона відповідала, щоб він приходив та йому надасть. Після цього до нього додому приїхали його працівники, які повідомили, що ОСОБА_1 виніс з його двору мідь. Вони повідомили його про вказану подію. Після цього він сів до автомобіля та намагався наздогнати ОСОБА_1 Він приїхав на пункт прийому металобрухту, де йому повідомили, що ОСОБА_1 та Сивокінь здали дріт з міді. Після цього він поїхав шукати ОСОБА_1 та Сивокінь, який на даний час помер. Побачивши його ОСОБА_1 почав тікати. Потім він приїхав додому, де викликав працівників поліції, який надав свої пояснення щодо події. Зазначені дії ОСОБА_1 вчиняв неодноразово про що був ним попереджений про звернення до поліції. Дружніх відносин з ОСОБА_1 він не підтримує. Вхід до його будинковолодіння з городу в полі зору не знаходиться. Дріт з міді знаходився на столі під навісом, що розташований у безпосередній близькості до приміщення літньої кухні, який також з городу не видно. Дозволу зайти ОСОБА_1 на територію його будинковолодіння він не надавав. Хвіртка до його будинковолодіння завжди зачинена та відчиняється шляхом натиску на ручку. Цивільний позов ним не заявлявся та претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 він не має.

Під час судового розгляду свідок ОСОБА_4 надала покази, що в березні 2017 року, точного дня вона не пам’ятає, вона разом з чоловіком перебувала на городі. Коли вони вже перебували у дворі будинку, до двору зайшов ОСОБА_5, який повідомив, що з їхнього двору вийшов ОСОБА_1 з мотком дроту. Її чоловік відразу подивився на стіл, який розташований під навісом біля літньої кухні, на якому знаходився мідний дріт, однак його не виявилося. Після цього її чоловік на автомобілі намагався наздогнати ОСОБА_1, однак повернувся так і не наздогнавши його. Як повідомив чоловік, він зустрів ОСОБА_1 та Сивокінь біля пункту прийому металобрухту, які вже здали мідний дріт. Чи телефонував ОСОБА_1 у цей день їй на мобільний телефон, вона не пам’ятає. Можливо ОСОБА_1 телефонував їй у той день та прохав про надання йому ключа, однак вона цього не пам’ятає. Хвіртка до його будинковолодіння завжди зачинена та відчиняється шляхом натиску на ручку.

Під час судового розгляду свідок ОСОБА_6 надав покази, що весною 2017 року, точного дня та місяця він не пам’ятає, до нього прийшли Сивокінь та ОСОБА_1, які запропонували йому придбати в них мідний дріт. На вказану пропозицію він погодився та придбав у них дріт. Через деякий час в цей же день вони знову прийшли до нього та повернувши кошти за мідний дріт викупили його повідомивши, що він їм потрібний. Потім він дізнався, що вищевказаний дріт ОСОБА_1 вкрав у ОСОБА_3. Сивокінь загинув.

Під час судового розгляду свідок ОСОБА_7 надав покази, що у березні 2017 року, точного дня він не пам’ятає, разом з ОСОБА_5 приїхали додому до ОСОБА_3 Коли вони під’їхали до двору ОСОБА_3, то побачили як з двору вийшов ОСОБА_1, який тримав в ріках мідний дріт. Потім вони покликали ОСОБА_3 та побачивши його зайшли до двору. Вони повідомили, що ОСОБА_1 виніс з його двору мідний дріт.

Під час судового розгляду свідок ОСОБА_5 надав суду покази, аналогічні показам ОСОБА_7

Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, складеного 13 березня 2017 року, відповідно до якого, ОСОБА_3 повідомив про те, що ОСОБА_1 13 березня 2017 року близько 11 години вчинив крадіжку мідного дроту в мотку вагою 3,6 кг.

Даними протоколу огляду місця події від 13 березня 2017 року з фототаблицею, що проводився за участі двох понятих в період часу з 11 години 50 хвилин до 12 години 40 хвилин, яким встановлено, що під навісом, який розташований на території будинковолодіння №154 по вул. Замкова в м. Чигирин Черкаської області, розташований стіл, на якому знаходиться металевий дріт, при зважуванні якого, його вага склала 3,6 кг. Вказаний мідний дріт було вилучено.

Даними акту контрольного зважування від 13 березня 2017 року з фототаблицею, відповідно до якого, працівником поліції за участі понятих було проведено контрольне зважування мідного дроту, вага якого склала 3,6 кг.

Даними протоколу огляду предмету від 24 березня 2017 року, відповідно до якого, заступник начальника СВ Чигиринського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 в присутності понятих оглянув мідний дріт, який було під час огляду місця події 13 березня 2017 року.

Даними довідки №22-03/17-1 від 22 березня 2017 року виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Вторметал», відповідно до якої, середня закупівельна ціна встановлена на один кілограм брухту міді по підприємству станом на 13 березня 2017 становить 142 гривні 08 копійок без ПДВ.

Після допиту вищевказаних потерпілого та свідків, дослідження письмових доказів, обвинувачений ОСОБА_1 надав покази, що він 13 березня 2017 року після 10 години зустрівся зі своїм знайомим Сивокінь, який вже помер. Після цього він зателефонував до ОСОБА_4 та попрохав надати йому розвідний ключ. Вона повідомила, щоб він приходив. Після цього він та Сивокінь пішли до ОСОБА_3, з якою проживає ОСОБА_4 Прийшов до будиковолодіння ОСОБА_3, Сивокінь постукав у вікно, оскільки будинок частиною знаходиться на вулиці, однак ніхто не вийшов. Після цього він зайшов у двір, знову постукав у вікно, однак ніхто не відповів. Після цього він побачив на столі під навісом біля літньої кухні моток мідного дроту. Взявши його він вийшов з двору та відразу після цього до двору ОСОБА_3 під’їхав автомобіль. Після цього він пішов до знайомого на ім’я ОСОБА_8, в якого вже перебував Сивокінь. У знайомого він взяв пакет у який поклав мідний дріт. Потім Сивокінь здав взяту ним у дворі ОСОБА_3 мідь та взявши гроші, вони вийшли з пункту прийому металобрухту, та в цей час ОСОБА_3 під’їхав на власному автомобілі. Сивокінь сів до автомобіля та поїхав з ОСОБА_3 забрав мідь та повернув гроші. Дозвіл на вхід до подвір’я ОСОБА_3 йому ніхто не надавав. Хвіртка до двору ОСОБА_3 була зачинена на ручку, яка повертається. Вину свою визнав у повному обсязі та щиро кається у вчиненні злочину.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд враховує щире каяття.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України класифікується як тяжкий, вчинив злочини будучи раніше судимим, судимість за що у встановленому законом порядку не знята та не погашена; особу винного, який за місцем проживання та утримання характеризується позитивно, його стан здоров’я, наявність обставини, що пом’якшує покарання обвинуваченого, а саме те, що він щиро розкаявся у вчиненому, та відсутність обставин, що обтяжує покарання, а також досудову доповідь органу з питань пробації, відповідно до якої, його виправлення без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише за умови ізоляції його від суспільства, при призначенні покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статі, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 вимог ст. 69, 75 КК України.

Згідно ч.1 ст.71 КК України суд вважає за необхідне до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного ОСОБА_1 за вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 06 березня 2017 року.

Згідно вимог ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув’язнення з 21 серпня 2017 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Цивільний позов у справі не заявлено, процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 369-371, 374 КПК України, ст.ст.66, 67, 71, 72, ч.3 ст.185 КК України, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_1 частково приєднати невідбуте покарання за вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 06 березня 2017 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, та остаточно визначити до відбування – 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити попереднім - тримання під вартою.

Зарахувати ОСОБА_1 строк його попереднього ув’язнення в строк відбування покарання у відповідності один день ув’язнення відповідає одному дня позбавлення волі.

Строк покарання рахувати з 21 серпня 2017 року.

Речові докази:

- мідний провід вагою 3,6 кг повернути потерпілому ОСОБА_3, звільнивши його від зобов’язань по зберігальній розписці.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав не пов’язаних із запереченням обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення вироку можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Головуючий: О. П. Опалинська