Рішення № 75392573, 09.07.2018, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/913/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді – Горщара А.Г.

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1

представників позивача – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання незаконним нарахування кредитної заборгованості ,

встановив:

08 червня 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором, в якому просило стягнути з ОСОБА_4 544922,71 грн. заборгованості по кредиту, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 грн.

В обґрунтування вимог представник Банку вказував, що 19.08.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № HMPWGA0000000128, за яким названий банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 260535,71 грн. на термін до 19.08.2018 року.

Відповідач взятих на себе зобов’язань за кредитним договором у повному обсязі не виконує, тому станом на 19.05.2015 року утворилася заборгованість в сумі 544922,71 грн., яка складається з: 214379,32 грн. - заборгованість за кредитом; 135331,52 грн. – відсотки; 23477,14 грн. - заборгованість по комісії; 145547,93 грн. – пеня; 250 грн. – штраф (фіксована частина); 25936,80 грн. (процентна складова).

Оскільки відповідач порушив зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту, тому Банк з цього приводу звернувся до суду.

ОСОБА_4, не погоджуючись з даним позовом подав письмові заперечення в яких вказав, що рішенням Полонського районного суду від 10.08.2011 року позивача було зобов’язано здійснити перерахунок платежів за кредитним договором, у зв’язку з незаконним підняттям відсоткової ставки, однак банком цього зроблено не було і останній незаконно збільшує борг за кредитним договором. Тому просить відмовити у задоволені позову банку.

Крім того, ОСОБА_4 23.10.2015 року подав зустрічний позов про визнання незаконним нарахування кредитної заборгованості. На обґрунтування зустрічного позову зазначив, що згідно рішення Полонського районного суду від 10.08.2011 року було встановлено, що заборгованість станом на 08.08.2011 року становить 2010 грн. Однак, всупереч даному рішенню банк продовжує йому нараховувати заборгованість по кредитному договору. Тому просив суд визнати незаконними дії банку щодо нарахування після 08.08.2011 року йому кредитної заборгованості.

В судовому засіданні представник банку просив позов задовольнити в повному обсязі, а в зустрічному відмовити у зв’язку з його безпідставністю.

Відповідач та його представник просили відмовити у позові банку, а зустрічний позов просили задовольнити.

23 вересня 2016 року ухвалою Полонського районного суду за клопотанням ОСОБА_4 було призначено судово - бухгалтерську експертизу фінансово-кредитних операцій.

Також, ОСОБА_4 було подано заяву про застосування строків позовної давності.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали та обставини справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Матеріалами справи встановлено, що 19.08.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № HMPWGA0000000128, за яким названий банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 260535,71 грн. на термін до 19.08.2018 року зі сплатою 20,04% річних за користування кредитом.

Рішенням Полонського районного суду від 10.08.2011 року в позові ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки по кредитному договору задоволено та зобов’язано банк здійснити перерахунок платежів по вказаному кредитному договору виходячи із відсоткової ставки, визначеної сторонами кредитного договору в момент його укладання (а.с.33-36,Т.-1).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст.629ЦК України).

Відповідач взятих на себе зобов’язань за кредитним договором у повному обсязі не виконує, тому станом на 19.05.2015 року згідно наданого банком розрахунку утворилася заборгованість в сумі 544922,71 грн., яка складається з: 214379,32 грн. - заборгованість за кредитом; 135331,52 грн. відсотки; 23477,14 грн. - заборгованість по комісії; 145547,93 грн. – пеня; 250 грн. штраф (фіксована частина); 25936,80 грн. (процентна складова).

Відповідно до ст. 256 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст.1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

В силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п.2.2.4 кредитного договору позичальник зобов’язується погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строки, передбачені п.8.1. та п.2.3.3 цього договору.

Що стосується розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, то суд виходить з наступного.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічного дослідження від 21.08.2017 року № 692/16-25 «Розрахунок заборгованості» за договором № HMPWGA0000000128 від 19.08.2008 року наданий ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 19 травня 2010 року в сумі 544922,71 грн., не відповідає умовам кредитного договору № HMPWGA0000000128 від 19.08.2008 року та рішенню Полонського районного суду від 10.08.2011 року.

Таким чином, документально не підтверджується заборгованість ОСОБА_4 по договору в розмірі 544922,71 грн. станом на 19.05.2015 року, в тому числі: непогашена сума кредиту - 214379,32 грн.; - несплачені проценти -135331,52 грн.; - заборгованість по комісії за користування кредитом - 23477,14 грн.; - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором -145547,9 грн.; - штраф відповідно до договору – 250 грн.; - штраф процентна - 25936,80 грн.

Документально підтверджується заборгованість ОСОБА_4 по кредитному договору від 19.08.2008 року станом на 19.05.2015 року на загальну суму 380656,56 грн., тому числі: заборгованість по тілу кредиту в сумі 222701,08 грн., по відсотках за користування кредитом в сумі 84413,55 грн., по комісії в сумі 1576,74 грн., по пені за несвоєчасне виконання зобов’язань в сумі 39411,80 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 250 грн., штраф (процентна складова) в сумі 18114,61 грн.

З системного аналізу ст.ст.76-81 ЦПК України слідує, що вищезазначений висновок експерта є доказом в розумінні ст.76 ЦПК, відповідає вимогам ст.ст. 77 та 78 ЦПК щодо його належності та допустимості, оскільки одержаний з дотриманням порядку, встановленого ЦПК України (чинним на час вчинення процесуальної дії) для призначення експертиз у суді, містить інформацію щодо предмета доказування, оскільки встановлені висновком обставини частково підтверджують заперечення відповідача щодо первісного позову в частині розрахунку заборгованості, мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Заперечення позивача, що експертом не виносилась на прострочку заборгованість за кредитом, лише за відсотками і на прострочене тіло кредиту не нараховував пеню, не заслуговує на увагу, оскільки такі доводи позивача спростовані поясненнями експерта допитаного в судовому засіданні. Який стверджував, що свій розрахунок проводив згідно усіх умов кредитного договору, в тому числі при здійсненні розрахунку ним на прострочку виносилась вся заборгованість по кредиту, а не лише відсотки.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-81, 83-84, 228, 229, 235, 239,243 263-265 ЦПК України, визначено обов’язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру збитків, наявності доказів, що їх підтверджують).Даний висновок позивачем не спростований, клопотання про призначення повторної чи додаткової експертизи ним не заявлялися.

Враховуючи те, що судова економічна експертиза проводилася кваліфікованим фахівцем в цій галузі, предметом її дослідження були усі наявні матеріали, позивачем не спростовано висновку експерта щодо розрахунку заборгованості, який на його думку не відповідає умовам кредитного договору, а також позивачем не надано іншого розрахунку з відображенням усіх платежів за кредитним договором, а не лише з погашення заборгованості за тілом та процентами, суд відхиляє наданий позивачем розрахунок заборгованості та надає перевагу висновку експерта, яким обраховано заборгованість відповідача ОСОБА_4 за кредитним договором станом на 19 травня 2015 року.

Крім того, відповідно до п.5.1 та п.5.3. кредитного договору у випадку несвоєчасного виконання грошових зобов’язань за кредитним договором позичальник зобов’язується платити банку пеню згідно п.8.4. за кожний день прострочки, а також штраф у розмірі 250 грн. +5% від суми позову.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Отже, згідно з ст.549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у ст..61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року (справа № 6-2003цс15).

Відтак позовна вимога в частині стягнення пені задоволенню не підлягає.

Що стосується зустрічного позову, щодо незаконності нарахування заборгованості по кредитному договору ОСОБА_4 після 08.08.2011 року, то він задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Свої зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовує ти, що ПАТ КБ «ПриватБанк» всупереч рішенню Полонського районного суду Хмельницької області від 10.08.2011 року, де суд у мотивувальній частині рішення встановив поточну заборгованість станом на 08.08.2011 року в сумі 2010 грн. Однак банк продовжує невірно обліковувати його заборгованість, яка в арифметичній прогресії надто швидко зростає, незважаючи на те, що він після рішення суду щомісячно сплачував фіксований платіж в сум 6006 грн.

Як вбачається із резолютивної частини зазначеного рішення суду – рішення про відмову у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки, та визнання незаконним підвищення банком з 01 лютого 2009 року відсоткової ставки по кредитному договору укладеного з ОСОБА_4 19.08.2008 року. Зобов’язано банк здійснити перерахунок платежів по вказаному кредитному договору виходячи із відсоткової ставки, визначеної сторонами кредитного договору в момент його укладення, 19.08.2008 року в розмірі 20,04% на рік. Визнано недійсним договір іпотеки укладений між банком та ОСОБА_6 19.08.2008 року.

Щодо розміру заборгованості за кредитним договором рішення не приймалось і позивач з цією вимогою до суду не звертався, а викладення в мотивувальній частині рішення, що поточна заборгованість станом на 08.08.2011 року становить 2010 грн., не може бути підставою для того, щоб саме з цієї суми банк повинен нараховувати виниклу заборгованість після 08.08.2011 року.

З огляду на викладене суд вважає, що позивач помилково дійшов висновку про наявність рішення суду про визначений розмір заборгованості станом на 08.08.2011 року, тому в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягнення судовий збір пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.81, 141, 259, 263-265, ч.1 ст.268, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 341244 (триста сорок одна тисяча двісті сорок чотири) грн. 98 коп. (станом на 19.05.2015 року), яка складається: заборгованість по тілу кредиту 222701 грн. 08 коп.; заборгованість по відсотках 84413 грн. 55 коп.; комісія 15765 грн.74 коп., штраф (фіксована частина) 250 грн., штраф (процентна складова) 18114 грн. 61коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в сумі 2288 грн. 23 коп.

В решті вимог позову - відмовити.

В зустрічному позові ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення, якщо на нього не буде подано апеляційну скаргу учасниками справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено – 19.07.2018 року.

Позивач – Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», адреса: 01001, м. Київ,вул. Грушевського,буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач – ОСОБА_4, ІПН2910821690, місце реєстрації: вул. Грушевського,21, смт. Понінка, Полонського району, Хмельницької області, поштовий індекс 30511.

Суддя: