Ухвала суду № 75392153, 02.07.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/14711/18

УХВАЛА

02 липня 2018 року суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Стефанишин С.Л. розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа № 686/14711/18 за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання Іпотекодержателем і зобов’язання вчитини дії.

Одночасно 27 червня 2018 року позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій просить суд накласти арешт на нежитлове приміщення, яке складається з трьох жилих кімнат загальною площею 79,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 42/1, номер РПВН: 23341392, яке належить ОСОБА_2

З матеріалів заяви вбачається, що 28 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, був укладений кредитний договір № 11387455000 (11387455001), згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 70 000,00 дол. США з розрахунку 16,5% річних на строк з 28.08.2008 по 05.07.2023 року.

В частині надання кредитних коштів АТ «УкрСиббанк» свої зобов’язання виконав.

Виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором забезпечується іпотекою відповідно до укладеного Договору іпотеки № 15638 від 28.08.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 9237. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, яке складається з трьох жилих кімнат загальною площею 79,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 42/1 та є власністю Іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу 28.08.2008 р. за р. №8343 та зареєстровано в Реєстрі прав власності на об’єкти нерухомого майна за реєстраційним номером 23341392, а також внесено запис про реєстрацію правочину в Державний реєстр правочинів за реєстраційним номером 3103118.

Згідно вищевказаного договору іпотеки №15638 від 28.08.2008 року, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4. внесено запис до Державного реєстру іпотек № 7815401 від 28.08.2008 року та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 7815481 від 28.08.2008 року про обтяження іпотекою та накладення заборони на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, яке складається з трьох жилих кімнат загальною площею 79,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 42/1 та є власністю ОСОБА_1.

08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, АТ «УкрСиббанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов’язаннях, а внаслідок передачі від АТ «УкрСиббанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість АТ «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов’язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Отже, відповідно до вищевказаного Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору та відповідно договору іпотеки №15638 від 28.08.2008 року.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, у зв’язку з чим, станом на 13.06.2018 року за ОСОБА_1 наявна заборгованість у сумі 4 982 138,19 грн.

В ході проведення ліквідаційної процедури АТ «Дельта Банк», співробітниками Банку виявлено факт припинення обтяжень предмету іпотеки у вигляді іпотеки та заборони відчуження, а також зміна власника предмета іпотеки.

Згідно Інформаційної довідки від 28.02.2018 року № 115650498 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, стало відомо, що: 23.05.2017 року зареєстровано припинення обтяжень предмета іпотеки у вигляді іпотеки та заборони відчуження на підставі Листа-повідомлення, серія та номер: 30-31-3561, виданого 17.05.2017 р., видавник: АТ "УкрСиббанк"; 25.05.2017 року на підставі договору купівлі-продажу від 25.05.2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим №4365, зареєстровано нового власника предмету іпотеки - ОСОБА_2.

Дослідивши матеріали справи та встановивши обставини у зв’язку з якими позивач просить вжити заходи забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача , з огляду на наступне.

Відповідно до статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частин першою та шостої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об'єкта спору до вирішення справи в суді.

З огляду на викладені обставини, виходячи із пов’язаності заходів забезпечення позову з його предметом і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки у суду є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження нерухомого майна, що в свою чергу призведе до утруднення або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, тому необхідно вжити заходи забезпечення позову заявлені позивачем до ухвалення остаточного рішення по справі.

Однак, суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3ст. 150 ЦПК).

Згідно з ч.1ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до цього Закону державна реєстрація обтяжень нерухомого майна здійснюється в Державному реєстрі прав органами державної реєстрації прав на підставі ухвали суду про накладення арешту на нерухоме майно.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправя сторін, не порушує речове право володіння особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Стаття 153 ЦПК України: залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч.5). В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (ч.7).

Відповідно до ч.1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

З викладених підстав, вирішуючи питання щодо зустрічного забезпечення, суд вважає за необхідне не вимагати від позивача зустрічного забезпечення, оскільки обраний захід забезпечення позову, як вище було зазначено, не впливає на матеріальний стан відповідача як власника спірного майна, не призведе до понесення додаткових витрат, тобто, застосований вид забезпечення позову не може завдати відповідачу будь-яких збитків.

Отже, проаналізувавши зміст вимог, розглянувши подане клопотання про забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів і відповідності виду забезпечення позову суд вважає, що подане клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149,150,153,157 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Заяву публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт нанежитлове приміщення, яке складається з трьох жилих кімнат загальною площею 79,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд. 42/1, номер РПВН: 23341392, яке належить ОСОБА_2.

Копію ухвали для виконання направити ОСОБА_3 державної реєстрації Хмельницької міської ради ( 29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 3).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: С. Стефанишин