Ухвала суду № 75390117, 18.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13231/17

Провадження №2-а/522/15/18

УХВАЛА

18 липня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді Чернявської Л.М.

При секретарі судового засідання Ткаченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання представника Одеської міської ради про закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться справа за адміністративним позовом Споживчого кооперативу «Автостоянка «Вимпел-11» до Одеської міської ради про визнання недійсним пункту 76 (Київський район) додатку до рішення Одеської міської ради від 27.08.2014 року № 5286-VI «Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси» щодо включення автостоянки «Вимпел-11», розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська, 146/3 (146/4), до переліку земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів міста Одеси; зобов’язання Одеської міської ради опублікувати рішення від 27.08.2014 року № 5286-VI.

Ухвалою суду від 20 липня 2017 року провадження по справі відкрито в порядку норм КАС України.

30 серпня 2017 року надано заперечення на позовну заяву.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017 року. Згідно п. 10 ч.1 Перехідних Положень (розділ VІІ) справи, провадження яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу адміністративного судочинства України (Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник відповідача 08.06.2018 року звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі з тих підстав, щоданий спір не підлягає розгляду за правилами КАС України, так як даний спір є приватно-правовим, а тому має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Представники сторін подали заяви про проведення судового засідання та розгляду клопотання про закриття провадження у справі за їх відсутності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір , у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Питання віднесення окремих категорій справ до адміністративної юрисдикції деталізовано у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» (далі – Постанова).

У п. п. 2, 3 Постанови зазначено, що для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з’ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватно-правовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом положень КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Однак, суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Необхідно зазначити, що основними ознаками норм публічного права є: регулювання цими нормами відносин між нерівними, юридично підпорядкованими одним-одному суб’єктами; застосування імперативного методу регулювання відносин між суб’єктами права.

Тобто, визначаючи у спірних правовідносинах публічно-правовий характер, та, відповідно, вирішуючи питання щодо можливості їх вирішення в порядку адміністративного судочинства, необхідно з’ясувати наявність підпорядкованості одного учасника правовідносин іншому, яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій, зокрема, можливість застосування однією зі сторін імперативного методу регулювання питань, що відносяться до предмету адміністративного позову.

Це означає, що в порядку адміністративного судочинства оскарження рішень, дій чи бездіяльності Одеської міської ради як суб’єкта владних повноважень може здійснюватись лише особою, в інтересах якої приймалось рішення, вчинялась дія (допускалась бездіяльність).

Вирішуючи питання, до юрисдикції якого суду належить розгляд справи, необхідно враховувати характер спірних правовідносин, права та інтереси, за захистом яких звернувся позивач.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, споживчий кооператив «Автостоянка «Вимпел-11» звернувся до суду з даним адміністративним позовом, оскільки вважає, що оскаржуваним рішенням Одеської міської ради порушено його право користування спірною земельною ділянкою.

Так, позивач зазначає, що рішенням виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 02.09.1983 року № 757 створено колективну відкриту автостоянку за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська дорога, 146/3. Розпорядженням Київського виконавчого комітету м. Одеси від 06.11.1992 року № 816 автостоянці «Вимпел-11» виділено земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 146/2, у тимчасове користування.

З викладеного вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом, порушеного на його думку, цивільного права на земельну ділянку, що свідчить про приватноправовий зміст спірних правовідносин.

Отже, в даному випадку вбачається наявність спору про право, яке пов’язане із захистом прав на земельну ділянку, що є цивільно-правовим спором. Зазначений спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від можливих порушень з боку органів місцевого самоврядування, а має приватноправовий характер.

При цьому, захист судом права власності/користування на об’єкт нерухомого майна у цих відносинах може здійснюватися способом, визначеним статтею 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 10 ч. 2. ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оскільки позовні вимоги заявлені з приводу захисту цивільних прав, такі вимоги, відповідно, потребують застосування цивільно-правових засобів захисту і підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, що, в свою чергу, виключає їх розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, незважаючи на те, що відповідачем у справі є суб’єкт владних повноважень, вказаний спір за своїм характером не є публічно-правовим, та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а адміністративний суд в даному випадку не є «судом, встановленим законом», у зв’язку з чим провадження у справі підлягає закриттю..

Керуючись ст.ст.4, 19, 238 КАС України,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за адміністративним позовом Споживчого кооперативу «Автостоянка «Вимпел-11» до Одеської міської ради про визнання недійсним пункту 76 (Київський район) додатку до рішення Одеської міської ради від 27.08.2014 року № 5286-VI «Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси» щодо включення автостоянки «Вимпел-11», розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська, 146/3 (146/4), до переліку земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів міста Одеси; зобов’язання Одеської міської ради опублікувати рішення від 27.08.2014 року № 5286-VI - закрити.

Розʼяснити позивачеві, що дану справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Л.М. Чернявська

18.07.2018