Ухвала суду № 75389324, 18.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18748/16-а

Провадження № 6-а/522/27/18

У Х В А Л А

18 липня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеса

у складі:головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Вадуцкої В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за заявою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення чи зміни способу та порядку виконання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії (нині Центральне об’єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі),

ВСТАНОВИВ:

Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернувся до суду з заявою про встановлення чи зміни способу та порядку виконання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії (нині Центральне об’єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі).

В обґрунтування заяви вказано, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управлінні ДВС ГТУЮ в Одеській області перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа №522/18748/16-а, виданого 28.11.2017 року Приморським районним судом м. Одеси про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести ОСОБА_1Б перерахунок пенсії за віком з урахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплатити вказаний перерахунок пенсії з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 06 червня 2012 року, за виключенням фактично проведених виплат. 28.12.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 22.01.2018 року до Відділу від Центрального об’єднаного Управління ПФУ в м. Одесі за вих. №113/06 від 11.01.2017 року надійшла Довідка про здійснення нарахування на виконання рішення суду, відповідно до якої ОСОБА_1 нараховано борг з 06.06.2012 року по 31.01.2018 року у розмірі 63109,84 грн., проте пенсія не виплачується згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». 26.02.2018 року державним виконавцем до Центрального об’єднаного управління ПФУ в м. Одесі направлено вимогу державного виконавця, якою звернуто увагу на невиконання рішення суду, в частині перерахування стягувачу нарахованої заборгованості та зобов’язано боржника повідомити про стан виконання вимог виконавчого документа, а також повідомити підстави неперерахування коштів. 05.03.2018 року до відділу надійшла заява ОСОБА_2 – представника стягувача, якою повідомлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015 року по справі №522/13948/15-а зобов’язано управління ПФУ поновити ОСОБА_1 виплатити пенсію за віком. На виконання постанови суду боржником нараховано суму в розмірі 1 копійка в місяць. Нараховані 40 копійок так і не були виплачені. Представник ОСОБА_1 вдруге звернувся до суду , вт результаті Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року по справі №522/18748/16-а зобов’язано Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси провести ОСОБА_3 перерахунок пенсії за віком. Станом на 22.02.2018 року пенсія на визначений пенсіонером банківський рахунок не виплачено. Центральне об’єднане управління ПФУ в м. Одесі відмовляється виконувати рішення. З усних пояснення працівників боржник припинив виплату пенсії у зв’язку з не отримуванням стягувачем пенсії в поштовому відділенні. Боржник підтвердив усні пояснення листом від 13.03.2018 року, посилаючись на п.4 ч.1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У зв’язку з невиконанням рішення суду боржником в частині перерахунку пенсії виникла необхідність вказати яким чином Центральне об’єднання УПФУ в м. Одесі необхідно виплати ОСОБА_1 борг, зазначивши про можливість перераховувати кошти на банківський рахунок ОСОБА_1

Ухвалою суду від 26.06.2018 року заява прийнята до розгляду, призначене судове засідання на 05.07.2018 року.

У зв’язку з неявкою учасників справи у судове засідання призначене на 05.07.2018 року, розгляд справи було відкладено на 18.07.2018 року.

У судове засідання 18.07.2018 року учасники справи не з’явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Від заявника надійшла заява про розгляд заяви про встановлення способу виконання рішення суду без участі державного виконавця. Від представника Центрального об’єднаного управління ПФУ в м. Одесі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, проте доказів на підтвердження причин відкладення суду надано не було. Враховуючи стислі строки розгляду заяви про встановлення/зміну способу виконання рішення суду та факт, того, що рішення суду до сих пір не виконане, суд не знайшов причин для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим..

Судом встановлено, що Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2017 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов’язанні вчинити певні дії.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції представник позивача подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якої Одеський апеляційний адміністративний суд Постановою від 25.10.2017 року була частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1 та зобов’язано управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси (нині Центральне об’єднане управління ПФУ в м. Одесі) провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до вимог ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплатити вказаний перерахунок пенсії з урахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому відповідно дол. Закону України «Про державний бюджет України …» на відповідний рік, починаючи з 06.06.2012 року, за виключенням суми фактично проведених виплат.

Приморським районним судом м. Одеси 28.11.2017 року виданий виконавчий лист №522/18748/16-а на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області 28.12.2017 року ухвалено Постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №522/18748/16-а, виданого 28.11.2017 року.

11.01.2017 року за вих.. №11/06 до Відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області надійшла Довідка Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про здійснення нарахування на виконання рішення суду, відповідно до якої ОСОБА_1 нараховано борг з 06.06.2012 року по 31.01.2018 року у розмірі 63109,84 грн., проте пенсія не виплачується згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється в разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

26.02.2018 року державним виконавцем до Центрального об’єднаного управління ПФУ в м. Одесі направлено вимогу державного виконавця, якою звернуто увагу на невиконання рішення суду, в частині перерахування стягувачу нарахованої заборгованості, у разі виконання, направити копії документів, що підтверджують повне та фактичне виконання вимог виконавчого листа та зобов’язано боржника повідомити про стан виконання вимог виконавчого документа, а також повідомити підстави неперерахування коштів.

22.02.2018 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до ДВС ГТУЮ в Одеській області з заявою, згідно якої просив вжити заходи примусового виконання судового рішення шляхом накладення штрафу, у якій повідомив, що станом на 22.02.2018 року пенсія на визначений пенсіонером банківський рахунок не виплачено, а виплата припинена у зв’язку з неотримання коштів в поштовому відділенні.

03.03.2018 року за вих. №741/06 до Відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області надійшла Довідка Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про здійснення нарахування на виконання рішення суду, відповідно до якої управління вдруге повідомило, що ОСОБА_1 нараховано борг з 06.06.2012 року по 31.01.2018 року у розмірі 63109,84 грн., проте пенсія не виплачується згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Порядком виплати пенсії та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662) передбачений механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об’єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.

Пунктом 10 (розділ «відкриття рахунків») порядку №1596 передбачено, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з’ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.

Відповідно до п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Суд бере до уваги факт того, що для переходу від сплати пенсії шляхом її відправлення до поштового відділення для особистого отримання пенсіонером до перерахунку нарахованої пенсії на картковий рахунок пенсіонера необхідно особисте звернення пенсіонера.

Проте, суд вирішуючи питання про встановлення способу виконання рішення суду шляхом перерахування пенсії ОСОБА_1 на її банківський рахунок за заявою її представника по довіреності, виходить з наступного.

Згідно вимог п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, обов’язковість рішень суду є одною із основних засад судочинства, отже невиконання судового рішення є порушенням норм Конституції України, які є нормами прямої дії.

При цьому, слід зазначити, що виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у цьому разі порушених прав стягувача, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Суд звертає увагу, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов’язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступі до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції, Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов’язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Суду у справі Глоба проти України, по. 15729/07, від 05.07.2012).

Отже, завданням Державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому державний виконавець фактично виконує свої повноваження намагаючись встановити спосіб виконання рішення, щоб воно було фактично виконане, а не формально як зазначає Центральне об’єднане управління ПФУ в м. Одесі, посилаючись на фактичне здійснення перерахунку пенсії.

У розумінні статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з практикою ЄСПЛ концепція "майна" не обмежувалась існуючим майном, але також могла охоплювати активи, включаючи вимоги, стосовно яких можна було би довести, що заявник принаймні мав "законні сподівання" щодо отримання можливості ефективного володіння правом на власність (див. рішення у справі "ОСОБА_4 Ганс-Адам II проти Німеччини" [ВП], заява № 42527/98, п. 83, ЕСПЛ 2001-VIII).

Суд враховує, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі "Копецький проти Словаччини" [ВП], заява N 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-IX).

Статтею 1 Першого протоколудо Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

Суд враховує, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.

Таким чином, пенсія є майном і обмежувати отримання законного майна ОСОБА_1, яка не має змоги отримувати пенсію у відділенні поштового зв’язку або ж подати особисту заяву про здійснення виплати пенсії на картковий рахунок, є порушення статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, з врахування вищевказаного, беручи до уваги обов’язковість виконання рішення суду та порушене право ОСОБА_1 користуватися своїм майном, суд вважає за необхідне встановити порядок виконання рішення суду шляхом перерахунку коштів на банківський рахунок за заявою представника ОСОБА_1 за довіреністю.

Керуючись ст. 129 Конституції України, статтею 1 Першого протоколудо Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6-11, 229, 241, 242, 248, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення чи зміни способу та порядку виконання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії (нині Центральне об’єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі) – задовольнити.

Встановити подальший спосіб виконання рішення суду, визначивши, що при виконанні виконавчого листа №522/18748/16-а, виданого 28.11.2017 року Приморським районним судом м. Одеси про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (нині Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі) провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до вимог ст.ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплатити вказаний перерахунок пенсії з урахування прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому відповідно дол. Закону України «Про державний бюджет України …» на відповідний рік, починаючи з 06.06.2012 року, за виключенням суми фактично проведених виплат, Центральному об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Одесі перерахувати кошти на банківський рахунок ОСОБА_1, за заявою поданою до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі представником ОСОБА_1 за довіреністю.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Приморського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Домусчі Л.В.