Вирок № 75389174, 19.07.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/7763/18

Пр-ня по справі №1кп/521/871/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Гарського О.В.

секретаря - Рижих В.В.

за участю прокурора - Трофимова В.С.

потерпілої - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Біляївка Одеської області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, одруженого, не офіційно працюючого на СТО малярам, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого: 1)23.02.2000 року Ільічівським р/с м. Одеси за ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 118, ч. 1 ст. 117, ст. 42 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки; 2)25.02.2004 року Малиновським р/с м. Одеси за ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 187, ст. 71 КК України остаточно до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років, у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2018 року приблизно о 23 годині 55 хвилин водій ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по зволоженій проїзній частині ділянки проекту дороги «Північ-Південь» в м. Одесі, з боку вул. Пригородна у напрямку вул. Балківська, зі швидкістю біля 70-80 км/год, в порушення вимог п. п. 2.9 «а», 2.3 "б", 12.1, 12.4 «Правил дорожнього руху» затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, уважним не був, безпечної швидкості руху в населеному пункті не обрав, не врахував дорожню обстановку, при відсутності будь-яких причин технічного чи іншого характеру, не впорався з керуванням автомобіля, напроти будинку № 21 по вул. 5-й Заводській в м. Одесі, допустив виїзд керованого ним автомобіля вправо, за межі проїзної частини, де спочатку автомобіль контактував з правим бордюром, а потім відбувся наїзд автомобіля на стовп лінії електропередачі.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, у вигляді: множинних саден та забитих ран лобової ділянки зліва, лівої виличної ділянки та лівої щоки, синця нижнього повіка лівого ока, відкритого перелому кісток черепу та обличчя, крововиливів під м'якою оболонкою головного мозку, контузійних крововиливів головного мозку, множинних закритих переломів правих та лівих ребер, закритого перелому лівої ключиці, множинних розривів верхньої і нижньої часток лівої легені, лівої ключиці, множинних розривів верхньої і нижньої часток лівої легені, множинних розривів верхньої і нижньої часток правої легені, розриву селезінки, розриву задньої поверхні лівої нирки, закритого перелому правої плечової кістки, синця внутрішньої поверхні правого плеча, синця та садна внутрішньої поверхні правого передпліччя, що призвели до шоку, від якого вона загинула на місці пригоди.

Вказаними діями ОСОБА_2 порушив п. п. 2.9 «а», 2.3 «б», 12.1, 12.4 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, якими встановлено:

п. 2.9 Водієві забороняється:

«а)керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

п. 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

«б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год»;

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та підтвердив обставини дорожньо-транспортної пригоди які викладені в обвинувальному акті, а також визнав порушення Правил дорожнього руху допущені ним. В теперішній час визнає в повному обсязі всю завдану матеріальну та моральну шкоду завдану кримінальним правопорушенням. Щиро кається у скоєному.

Окрім повного визнання своєї вини, винність обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині повністю доказана і підтверджується зібраними по провадженню в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються і обмежено допитом обвинуваченого, дослідженням судових експертиз та доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим та потерпілою обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 29.03.2018 року № 392-А, відповідно до заданого комплексу вихідних даних, зазначених в постанові про призначення судової експертизи у даній дорожній обстановці водію автомобілю «NISSAN PULSAR» ОСОБА_2, з технічної точки зору, слід було діяти відповідно до вимог п. п. 12.1, 12.2 та 12.4 Правил дорожнього руху України. Відповідно до заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи у даній дорожній обстановці у діях водія автомобіля «NISSAN PULSAR» ОСОБА_2, з технічної точки зору, не вбачається невідповідності вимогам п. 12.2 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 26.04.2018 року за № 457-А, рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля НОМЕР_1 на момент виникнення події цієї пригоди знаходилися в працездатному стані і дозволяли водію автомобіля змінювати напрямок та характер руху залежно від ситуації, що складається на дорозі.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 13.0472018 року № 419-914/2018, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3 виявлені наступні ушкодження: множинні садна та забиті рани лобової ділянки зліва, лівої скроневої ділянки, лівої виличної ділянки та лівої щоки, синець нижнього повіка лівого ока, відкритий перелом кісток черепу та обличчя, крововиливи під м'якою оболонкою головного мозку, контузійні крововиливи головного мозку, множинні закриті переломи правих та лівих ребер, закритий перелом лівої ключиці, закритий перелом правої ключиці, множинні розриви верхньої і нижньої часток лівої легені, множинні розриви верхньої і нижньої часток правої легені, розрив селезінки, розрив задньої поверхні лівої нирки, закритий перелом правої плечової кістки, синець внутрішньої поверхні правого плеча, синець та садно внутрішньої поверхні правого передпліччя.

Всі вищевказані ушкодження утворилися одномоментно або в короткий проміжок часу одне за іншим і оцінюватись роздільно не можуть; таким чином, за критерієм небезпеки для життя, згідно п. 2.1.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Локалізація ушкоджень (голова, грудна клітка, живіт, праве плече), механізм їх утворення (ударне і ударно-здавлючий вплив), відсутність ознак переїзду вказують на виникнення ушкоджень в результаті травми всередині салону автомобіля, де місцем початкового травматичного впливу з'явилася передньо-ліва поверхня голови та задня поверхня тулуба.

Смерть ОСОБА_3 полягає в прямому причинному зв'язку з наявної у неї поєднаною травмою голови, грудної клітки та живота у вигляді відкритого перелому кісток черепу та обличчя, крововиливів під м'якою оболонкою головного мозку, контузійних крововиливів головного мозку, множинних закритих переломів правих та лівих ребер, закритого перелому лівої ключиці, закритого перелому правої ключиці, множинних розривів верхньої і нижньої часток лівої легені, множинних розривів верхньої і нижньої часток правої легені, розриву селезінки, розриву задньої поверхні лівої нирки, закритого перелому правої плечової кістки. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 став шок, що підтверджується наступним морфологічними ознаками: нерівномірне кровонаповнення органів, порушення гемодинаміки в мікроциркуляторному руслі у вигляді агрегації еритроцитів в просвіті окремих судин.

Ступінь прояву трупних явищ встановлених при судово-медичній експертизі трупа в морзі ООБСМЕ від 14.03.2018 г: «...Трупне заклякання добре і рівномірно виражено в м'язах обличчя, шиї, верхніх і нижніх кінцівок. Трупні плями рясні, розлиті, синюшно - фіолетові, розташовуються на задній поверхні тіла, з просвітленням в середніх третинах сідниць; при дозованому трикратному натисканні пальцем з силою 2 кг/см" протягом 3 сек., в середній третині спини і в поперековій ділянці бліднуть і відновлюють своє забарвлення через 7 хвилин (15:30). Ознаки трупного висихання і гниття відсутні...» свідчить про те, що смерть ОСОБА_3 могла настати ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 24:00 годин.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_3 виявлений етиловий спирт у концентрації 1,28 %. Зазначена концентрація етилового спирту у крові за життя могла відповідати легкому алкогольному сп'яніння.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке проведено Кабінетом цілодобових оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» від 14.03.2018 року, ОСОБА_2 13 березня 2018 року о 23 годині 45 хвилин знаходився у стані алкогольного сп'яніння.

Потерпіла ОСОБА_1, мати загиблої потерпілої, в судовому засіданні просила суд призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду, але відповідно до вимог Закону. Цивільний позов просила залишити без розгляду, оскільки буде вирішувати питання відшкодування шкоди в цивільно-процесуальному порядку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин які пом'якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, та встановлюючи ступінь його вини у вказаному злочині, суд дає оцінку не окремому вчинку обвинуваченого, а і його особистості, наскільки вона проявилась у злочинних діях, наскільки він має нахили до скоєння правопорушень.

Даючи оцінку особистості обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_2 хоча одружений, однак спільно з дружиною не проживає. Фактично своєї сім'ї в теперішній час не має. Раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебував. Має неповну середню освіту. Неофіційно працює малярам на СТО, водійський стаж на час події правопорушення становив 6 років. Після дорожньо-транспортної пригоди, жодної матеріальної допомоги потерпілій не надав.

Таким чином, неуважність, недбалість, порушення загальновідомих Правил дорожнього руху на думку суду привели обвинуваченого до скоєння тяжкого необережного злочину та загибель людини.

Суд вважає, що обставини встановлені під час судового розгляду, спосіб і обстановка вчинення необережного злочину, а також відомості про особистість обвинуваченого, свідчать, що ОСОБА_2 є особою суспільно небезпечною.

Відповідно необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів, повинно бути призначено покарання у межах, встановлених у санкції статті, зв'язане з позбавленням волі.

Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України судом не встановлено, оскільки суд вважає, що особистість обвинуваченого ОСОБА_2, обставини кримінального правопорушення, свідчать про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі з реальним його відбуттям.

Суд також вважає за необхідне призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Призначення вказаних покарань (основного та додаткового), буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного необережного злочину, його обставинам, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання передбаченого ст. 50 КК України, а й меті правосуддя, невід'ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

Оскільки потерпіла (цивільний позивач) в судовому засіданні подала заяву про залишення цивільного позову без розгляду, суд на підставі ч. 7 ст. 128 КПК України, залишає цивільний позов без розгляду. Вказане рішення не позбавляє потерпілу ОСОБА_1 звернутись до суду в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, які пов'язанні з залученням експертів, відповідно до ст. ст. 118, 122, 126 КПК України, належить покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 370, 373, 374-376 КПК України,

СУД, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2, винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому обчислювати з моменту законного затримання, тобто з 16.03.2018 року.

З урахуванням вимог п. 1 ч. 4 ст. 374, ч. 1 ст. 534 КПК України, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, у вигляді тримання під вартою - вважати продовженим. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію, у випадку набрання вироком суду законної сили.

На підставі ч. 2 ст. 534 КПК України, вирок суду в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному та безумовному виконанню.

Цивільний позов потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

Речовий доказ по провадженню: DWD+R - диск з відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів 3003 (три тисячі три) гривні.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С У Д Д Я: О.В.Гарський