Рішення № 75388072, 11.07.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/12937/17

Провадження № 2/520/679/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі – Шпак К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.10.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 07.11.2003 року Першим відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис № 1116, посилаючись на те, що від шлюбу у сторін народилося двоє дітей, однак, подружні стосунки припинені з грудня 2017 року, проте останні п’ять років спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння, зловживання дружиною спиртними напоями, різних поглядів на сімейні відносини, у позивача фактично склалась інша сім’я, втрачено почуття любові та поваги, у зв'язку із чим, позивач змушений звернутися до суду із позовом. Також позивач просить визначити місце проживання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з позивачем та стягнути з відповідачки на його користь судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання з’явився позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на те, що метою позову є підтвердження існуючого сімейного стану, за яким діти фактично проживають разом з батьком, мають все необхідне для життя навчання та дозвілля, старший син навчається у у 8 класі загальноосвітньої школи № 94, а молодший син ОСОБА_5 навчається в першому класі вказаної школи, яка розташована за адресою м.Одеса, вул.Маразлієвська 60. Позивач наголошував, що прагне та може забезпечити дітям гідне виховання, освіту та добробут, відтак визначення місця проживання дітей разом з ним буде в першу чергу відповідати інтересам дітей, крім того діти не відлучаються від матері, яка має та буде мати можливість реалізовувати свої батьківські права стосовно дітей. На виконання ст. 161 СК України зазначив, що відповідачка тривалий час не працювала та не мала самостійного доходу, зловживала спиртними напоями, поводилась агресивно, не проявляла інтересу до дітей та домогосподарства, на неодноразові прохання покращити образ життя не реагувала, що призвело до припинення подружніх стосунків та звернення з вказаним позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги свого довірителя підтримав та звернув увагу суду, що саме позивач – батько дітей створив всі умови для їх належного догляду та виховання, діти мають більшу прихильність до батька і це підтверджується висновком органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, який визнав доцільним визначення місця проживання дітей разом з батьком – ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання з’явилась, проти розірвання шлюбу не заперечувала, однак у визначенні місця проживання неповнолітнього ОСОБА_6 разом з батьком просила відмовити, посилаючись на те, що дійсно в сім’ї останні роки склались неприємні стосунки між подружжям, вона приділяла увагу домогосподарству, тому останні 13 років не працювала, позивач принизливо до неї відносився, зачиняв двері, не давав спілкуватись з дітьми, з грудня 2017 року забрав дітей та проживає з іншою жінкою, проте згоди на проживання дітей і зокрема малолітнього ОСОБА_6 вона не давала

Представник відповідача – ОСОБА_7 до судового засідання з’явився, просив у позовних вимогах відмовити у повному обсязі, мотивуючи тим, що в даному віці між дитиною та матір’ю існує тісний зв’язок, розірвання якого може призвести до негативного впливу на розвиток дитини, крім того з 21.11.2017 року позивачка працевлаштувалась, отримує заробітну плату в розмірі 3700 грн., по роботі претензій немає, тому у разі відмови у позові буде виховувати малолітнього ОСОБА_6.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_8 у судовому засіданні не заперечувала проти позову, пояснивши суду, що орган опіки та піклування Київської районної адміністрації 22 травня 2018 року прийняв висновок, яким задовольнив заяву ОСОБА_1 та визначив місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_4, 30 червня 2011 року, разом з батьком ОСОБА_1. Представник третьої особи пояснила, що такий висновок був прийнятий після спілкування з дітьми, проведення обстеження житлово-побутових умов, вивчення інших документів. Крім того, під час розгляду заяв сторін питання стосовно визначення місця проживання дитини ОСОБА_3,16.04.2004 року, не вирішувалось, оскільки дитина досягла чотирнадцяти років, та відповідно ч.3 ст.60 СК Україні місце проживання визначається нею самою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу та неповнолітніх дітей, думку психолога ОСОБА_9, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /до шлюбу – «Геращенко»/ 07.11.2003 року уклали шлюб, який зареєстрований Першим відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис № 1116, що вбачається із свідоцтва про шлюб серії І-ВЛ № 184236 /а.с.58/.

Судом встановлено, що за час шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що вбачається із свідоцтва про народження від 15.05.2004 року серія 1-ЖД № 203957 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що вбачається із свідоцтва про народження від 19.07.2011 року серія 1-ЖД № 274225, батьками в яких вказані сторони по справі /а.с.12,13/.

Шлюб у сторін носить формальний характер, подружні стосунки між ними не підтримуються на протязі останнього року, спільного господарства сторони не ведуть, проживають за різними адресами, спору щодо поділу спільного майна сторони не заявляють.

Згідно з ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання та право одного з них розірвати шлюб, не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача відносно розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Згідно ч.5 ст.19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

23.05.2018 року в судовому засіданні Київською районною адміністрацією Одеської міської ради було надано висновок за № 845/01-11 від 22.05.2018 року про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

05.06.2018 року на адресу Київського районного суду м.Одеси надійшов лист служби у справах дітей Одеської міської ради № 05/4494 від 31.05.2018 року, з якого вбачається, що питання стосовно визначення місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 не вирішувалось, оскільки під час розгляду заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг чотирнадцяти років.

Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Київської районної адміністрації № 845/01-11 від 22.05.2018 року про розгляд питання щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, існує доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. Вказаним висновком встановлено:

Батько малолiтнього -. Тiтов Сергiй Робертович, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареестрований за адресою: м.Одеса, вул. Капiтана Кузнецова, буд. N95, кв.№37, фактично проживає разом iз дiтьми за адресою: м.Одеса, ОСОБА_14, буд. №5/В, кв.№144 .

Згiдно акту обстеження житлово -побутових умов проживання, складеноrо 28.03.2018р. працiвниками територiального вiддiлу служби у справах дiтей Одеської міської ради у Київському районi за мiсцем проживания гр. ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: АДРЕСА_1 встановлено наступне. Квартира розташована на 1-му поверсi 9-ти поверхового будинку, складається з 3 -х кiмнат. Для дiтей створенi необхiднi умови для проживання, навчання, розвитку та irop, с окремi лiжка, столи для навчання, шафи для одягу.

Мати малолiтнього -гр. ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_4, заресстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, кв.№165.

Згiдно акту обстеження житлово-побутових умов проживання, складеного 27.02.2018р. працiвниками територiального вiддiлу служби у справах дiтей Одеської міської ради у Київському районi за мiсцем реєстрації та проживания гр. ОСОБА_16М, ІНФОРМАЦІЯ_4, встановлено наступне. Квартира розташована на 7-му поверсi 9-ти поверхового будинку, складасться з 3-х кiмнат. Для кожної дитини є окрема кiмната, лiжко, стiл для навчання, шафа для одягу, створенi всi належнi умови для проживания, виховання, навчання та розвитку.

Гр. ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює за сумiсництвом на посадi голови кооперативу "ПРОМЕНЕРГО 5". За час роботи проявив себе як працелюбний i вiдповiдальний спiвробiтник. Має постiйний дохiд.

Вiдповiдно до характеристики вiд 15 сiчня 2018 року №04, наданої адмiнiстрацiєю Комунального позашкiльного навчального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №4", зазначено, що гр. ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, член батькiвського комiтету вiддiлення дзюдо КПНЗ "КДЮСШ №4" з 2013 року по теперiшнiй час. Зарекомендував себе, у батькiвському комiтетi, як дисциплiнована, старанна, працелюбна i цiлеспрямована людина.

Вiдповiдно до інформації вiд 15.02.20.18р. № 15-02/18 наданої ТОВ "КIНД" повідомляється, що дитина ОСОБА_4, знаходиться на диспансерному обліку в дитячому медичному центрi "КIНД" у лiкаря невропатолога з 01.05.2017р. Разом з дитиною постiйно знаходиться батько - Тiтов Cepriй Робертович, ОСОБА_2 жадного разу присутня не була.

Малолiтнiй ОСОБА_4 Сергiйович, ІНФОРМАЦІЯ_7, проходив дослiдження у клiнiчного психолога в дитячому медичному центрi ТОВ "КIНД", вiдповiдно до висновку якого вiд 05.10.2017р. вбачаеться, що дитина любить маму, але виявляє бажання жити з братом та батьком. Коли тема розмови стосується розлучення батькiв, дитина плаче та боїться, коли мати кричить та б'є батька.

На засiданнi ради опiки та пiклування Київської районної адмiнiстрацiї Одеської міської ради, яке вiдбулось 10.05.2018 року, гр. ОСОБА_17, розповiв, що спiльне проживания з дружиною стало неможливим в зв'язку з тим, що мати дiтей зловживала спиртними напоями, припинила прибирати вдома та готовити їжу. Повiдомив, що пiд час знаходження гр. ОСОБА_16, в станi алкогольного сп'янiння, її поведiнка була неадекватною, вона вибивала дверi та ображала старшу дитину. Батько не заперечує проти побачень дiтей з матiр'ю, але вважає, що проживати їм буде спокiйнiше з ним.

Гр. ОСОБА_16, яка була присутньою на зазначеному вище засiданнi заперечувала щодо визначення місця проживания дiтей разом з батьком, зазначила, що батько забрав дітей від неї та переїхав жити разом iз дiтьми до своєї коханки.

Відповідно довідки, виданої ФОП ОСОБА_12 № 1/12 від 14.12.2017 року ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_1 , працює у ФОП ОСОБА_12 на посаді менеджера з 21.11.2017 року ( накз від 20.11.2017 року № 1/11) по теперішній час./ а.с. 82/.

Із характеристики, складеної ФОП ОСОБА_12 від 15.01.2018 року, вбачається, що ОСОБА_2 по роботі характеризується позитивно./ а.с. 84/.

Відповідно довідки № 2 від 01.03.2018 року , виданої ФОП ОСОБА_12, ОСОБА_2 працює у ФОП ОСОБА_12 з 21.11.2017 року за основним місцем роботи та займає посаду менеджера. Посадовий оклад становить 3723,00 гривень. Заробітна плата за листопад 2017 року - лютий 2018 року складає 11809,64 гривень / а.с. 93/.

Враховуючи вимоги законодавства України, та зі згоди батьків, малолітнього ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2, було заслухано на засіданні ради опiки та пiклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради, на якому хлопчик пояснив, що проживає разом iз татом, братом, подругою батъка- Наталєю, та її донькою Кристиною. Зi слiв малолiтнього ОСОБА_10 гарна і смачно готує. Неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у присутності головного спеціаліста територiального вiддiлу служби у справах дітей Одеської міської ради у Київському районі написав письмове пояснення, де пише що хоче проживати разом з батьком, тому що він займається його вихованням та проявляє турботу. З матiр'ю хлопчик проживати не хоче бо вона не придiляє уваги до нього.

Також на зазначеному засiданнi ради опiки та пiклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради був присутнiй неповнолiтнiй ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_8, який розповiв, що на момент їх спiльного проживания з матiр'ю, мати дiйсно зловживала алкогольними напоями на його очах, в цi моменти вона нічого не готувала, поводила себе не дуже добре. Бувало таке, що мати могла не пити, але потiм знову починала ( особливо пiсля свят). На теперiшнiй час дiти проживають з батьком, його жiнкою ОСОБА_10 та iї донькою Кристиною. Зi слiв ОСОБА_19, йому з маленьким братиком спокiйнiше жити разом iз батькам, а саме, краще нiж вдома з матiр'ю. Наталя дуже добре ставиться до них, з її дочкою ОСОБА_20 у хлопчикiв чудовi стосунки, нiхто нiкого не ображає.

Згідно ч.ч.5,6,ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаний в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Розглядаючи дану справу, суд приймає за основу письмовий висновок органу опіки та піклування від 22.05.2017 року, оскільки він не суперечить інтересам дитини, проте зауважує, що акт обстеження житлово-побутових умов позивача, батька дітей, було зроблено за місцем його реєстрації за адресою: м.Одеса, вул. Капiтана Кузнецова, буд. №95, кв.№37, а не за місцем фактичного проживання відповідача на даний час – АДРЕСА_2.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться в цивільному шлюбі з ОСОБА_13, проживає разом з синами ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_10 та з її донькою Кристиною, ІНФОРМАЦІЯ_11, за її адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.06.2010 року, зареєстрований в реєстрі № 7--1467, посвідченим державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_22, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 купили в рівних частках кожний квартиру під № 165 у будинку під № 30 по проспекту Маршала Жукова в місті Одесі, яка складається з трьох кімнат, загальною площею - 68,0 кв.м, в тому числі житловою площею - 38,2 кв.м ./14-15/.

У судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_10 Наталiя Вiкторiвна, ІНФОРМАЦІЯ_12, яка є колишньою сусiдкою родини Тiтових, характеризує мати дiтей -гр. ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_4, позитивно.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що знає відповідачку більш 20 років, влітку 2017 року вона просила морально підтримати її та знайти роботу, на що свідок погодилась та як приватний підприємць працевлаштувала відповідачку на роботу, претензій по роботі немає, відповідач проживає сама, відвідує школу де навчаються діти, оскільки позивач з дітьми без її згоди проживає окремо.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що вона є членом батьківського комітету спортивної школи № 4, з 2015 року спілкується з батьком та її відомо, що мати ніколи не навідувала школу, батько постійно знаходиться з двома дітьми та їздить на змагання з ними, підтримує морально та фінансово дітей.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснила, що з осені 2017 року вона підтримує відносини з позивачем, познайомились на дитячому майданчику, а з грудня 2017 року стали проживати однією сім’єю за її адресою: АДРЕСА_3. Відносини між нею, позивачем та дітьми дуже гарні, вона виховує свою доньку та двох неповнолітніх дітей чоловіка, обстановка в сім’ї спокійна, дітям не заборонено спілкуватись з матір’ю, однак вони не бажають проживати разом з матір’ю, сама мати не дуже часто спілкується з дітьми.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як зазначено у ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до положень ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно ч.2 та ч.3 ст.157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно із ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначаються нею самою.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України передбачає, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішенні спору про місце проживання дитини судам належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю, на що звертав увагу представник відповідача у судовому засіданні.

Однак, поняття «розлучення дитини та матері» не є тотожним поняттю «визначення різних місць проживання матері та дитини». Оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу та порядку спілкування з дитиною або за рішенням органу опіки та піклування чи за судовим рішенням з цього питання.

Таким чином положення статті 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини є перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини.

Згідно зі ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 1 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по - перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по - друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення, але насамперед має виходити з інтересів самої дитини.

Статтею 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, що б бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосується її особисто, а також питань сім’ї. Дитина яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання.

Під час судового засідання у присутності дитячого психолога Одеського міського соціального Центру ОСОБА_9 з'ясовувалася думка малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, стосовно визначення місця проживання разом з батьком. Хлопчик розповів, що живе разом з батьком та братом, мати іноді приходить до школи та вони спілкуються, хоча проживати з мамою він не хоче, відносини в новій сім’ї гарні.

В судовому засіданні був допитаний неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який пояснив, що він має бажання спілкуватися із матір’ю, однак він хоче проживати разом із батьком та братом, оскільки він займається їх вихованням та проявляє турботу, мати періодично була в стані сп’яніння, поводилась агресивно, їм з братом спокійніше проживати разом з батьком та його подругою ОСОБА_10, яка повністю приділяє їм увагу, готує їжу, займається з молодшим братом, вони разом проводять вільний час, мати телефонує рідко.

Дитячий психолог Одеського міського соціального Центру – ОСОБА_9, присутня в судовому засіданні, звернула увагу суду, що з метою об’єктивного з’ясування думки дитини, дитина мала б разом з батьками відвідати Одеський міський соціальний Центр, де з усіма спілкуються психологи, незалежно від прийняття будь-якого рішення по справі, батькам не заборонено спілкуватись з дітьми, у судовому засіданні психолог не помітила бажання дітей спілкуватись з матір’ю і матері з дітьми, та зробила висновок, що мати не проявляє ініціативи зустрічі з дітьми, мати має підвищений психоемоційний стан, дітям комфортно та стабільно на даний час проживати з батьком – позивачем по справі.

Врахування думки дитини щодо її життя передбачає й ст. 12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов'язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині щодо визначення місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком підлягають задоволенню, оскільки з досліджених доказів, вбачається, що це відповідає інтересам дитини, яка висловила свою згоду на таке проживання, а позивач має можливість створити дитині належні умови для виховання та розвитку.

Згідно роз’яснень, які містяться в п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при вирішенні питання про те, з ким із батьків, які проживають окремо, будуть проживати неповнолітні діти, суд, виходячи з положень про рівність прав та обов’язків батьків щодо дітей, повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх дітей, при цьому суд враховує хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, її вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання дітей.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком та вирішальним для суду у даному спорі було саме думка дітей, які надали пояснення з цього приводу та просили визначити місце проживання саме з батьком та не розлучати братів, крім того, суд задовольняє позовні вимоги про розірвання шлюбу.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 141, 160, 161, 171 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 /до шлюбу – «Геращенко»/ ОСОБА_23, зареєстрований 07.11.2003 року Першим відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м.Одеси, актовий запис № 1116 , які від шлюбу мають двох дітей, – розірвати.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 /до шлюбу – «Геращенко»/ ОСОБА_23, вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

Визначити постійне місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_13, разом із його батьком, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 за його місцем проживання.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, судові витрати, понесені у виді судового збору в розмірі 1300 / одна тисяча триста / гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 19 липня 2018 року.

Суддя Гниличенко М. В.