
Справа № 639/3714/18
Провадження № 2-з/639/8/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2018 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Гаврилюк С. М.,
розглянувши заяву позивача щодо вжиття заходів по забезпеченню позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 20078,97 грн; моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
17.07.2018 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на автомобіль Renault Trafic, номерний знак НОМЕР_1, що належать ОСОБА_2
В обґрунтування заяви, позивач посилається на те, що постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 21.03.2018 визнано відповідача винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. З постанови вбачається, що відповідач тимчасово не працює. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП. ОСОБА_1 просить накласти арешт на автомобіль відповідача та заборонити укладання будь-яких угод пов’язаних з відчуженням автомобіля відповідача, оскільки в добровільному порядку ОСОБА_2 відшкодувати завдану ним шкоду не бажає. У зв’язку з викладеним, та враховуючи, що відповідач не працює, позивач вважає, що в подальшому виконання рішення суду про стягнення коштів з відповідача за завдану ОСОБА_1 шкоду стане неможливим.
Суд, перевіривши матеріали справи та заяву щодо вжиття заходів по забезпеченню позову, вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Пунктом першим ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вказана позиція також викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
З реєстраційної картки транспортного засобу вбачається, що власником транспортного засобу Renault Trafic, номерний знак НОМЕР_1, 2006 року випуску, № дв. G9UB730C062576, № куз. VF1FLADA66Y152013 є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як вбачається з позовної заяви предметом позову є відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди в загальному розмірі 30078,97 грн, тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на автомобіль та заборони його відчуження, суд вважає не співмірним з його ціною.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, беручи до уваги інтереси відповідача, суд приходить до висновку, що є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження рухомого майна відповідача, а саме транспортного засобу Renault Trafic, номерний знак НОМЕР_1, може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву позивача щодо вжиття заходів по забезпеченню позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої дорожньо-транспортною пригодою – задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження транспортного засобу Renault Trafic, номерний знак НОМЕР_1, 2006 року випуску, № дв. G9UB730C062576, № куз. VF1FLADA66Y152013, що належать ОСОБА_2.
В інші частині в задоволенні заяви – відмовити.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвалу направити компетентним органам для відповідної реєстрації.
Копія ухвали після її виконання підлягає направленню ОСОБА_2.
Строк пред’явлення ухвали до виконання протягом 3 (трьох) років.
Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:
стягувач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, адреса реєстрації: 62472, Харківська обл., м. Мерефа, вул. Свободи, буд. 27; адреса проживання: 61174, АДРЕСА_1;
боржник: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3, який проживає за адресою: 61064, АДРЕСА_2.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя С. М. Гаврилюк
Судове рішення № 75387809, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова) було прийнято 19.07.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 639/3714/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: