Ухвала суду № 75386728, 17.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 452/1379/17 Головуючий у 1 інстанції: Сенечин В.М.

Провадження № 11-кп/783/1151/17 Доповідач: Макойда З. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючого-судді : - ОСОБА_1

суддів : - ОСОБА_2, ОСОБА_3

при секретарі : - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 вересня 2017 року, -

за участю прокурора : - ОСОБА_6

обвинуваченого : - ОСОБА_5

потерпілого : - ОСОБА_7

в с т а н о в и л а :

Цим вироком:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно ст. 89 КК України несудимого, -

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

По кримінальному провадженні вирішено питання цивільних позовів та моральної шкоди.

За вироком суду обвинувачений ОСОБА_5 10 грудня 2016 року приблизно о 12 год. на роздоріжжі вул. Стуса та вул. Торгової в м. Самборі Львівської області під час конфлікту із гр. ОСОБА_7, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс йому декілька ударів кулаками в обличчя, заподіявши наступні тілесні ушкодження, синець в лівій орбітальній ділянці, що займає верхню та нижню повіки, субконюнктивальний крововилив в білковій ділянці лівого ока, садно на лівій поверхні спинки носа, яке простягається на виличну ділянку, садно на лобній ділянці зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Не погоджуючись із вказаним обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок суду першої інстанції, закрити кримінальне провадження за відсутністю складу злочину в його діях, та відмовити повністю потерпілому ОСОБА_7 в цивільному позові в кримінальному провадженні. Мотивує це тим, що у вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 вересня 2017 року не було зазначено ряд обставин, які були встановлені в ході судового засідання.

Заслухавши доповідь судді, виступ обвинуваченого ОСОБА_5, який підтримав свою апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_7, який заперечив апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні суду першої інстанції повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та показав, що 10 грудня 2016 року біля 12 год. 00 хв. коли він рухався на власному автомобілі марки «ВАЗ 2106» на вул. Стуса в м. Самборі між ним та ОСОБА_7, який зупинив свій автомобіль, виник словесний конфлікт, із-за перешкод дорожнього руху автомобіля, під час якого він декілька раз вдарив ОСОБА_7 в обличчя.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України стверджується поясненнями потерпілого, свідків та іншими доказами кримінального провадження, яким суд першої інстанції надав правильну правову оцінку, а саме:

-показаннями потерпілого ОСОБА_7 з яких вбачається, що 10 грудня 2016 року біля 12 год., коли він зупинив свій автомобіль марки «Нива» при виїзді з вул. Стуса на

вул. Торгову в м. Самборі, між ним та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, пов’язаний із порушенням правил дорожнього руху, під час якого ОСОБА_5 нецензурно висловлювався та наніс йому ряд ударів руками по обличчі. Потерпілий ствердив, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень йому заподіяна моральна шкода у розмірі 20000 грн., яка полягає у перенесених емоційних та душевних стражданнях, фізичному болю, зміною сталого способу життя у зв’язку із пошкодженим обличчям;

-показаннями свідка ОСОБА_8, яка зазначила, що у результаті нанесених 10 грудня 2016 року тілесних ушкоджень її чоловік, ОСОБА_7, переніс фізичний біль, душевні страждання, два тижні змушений був лежати вдома та приймати ліки, будучи позбавленим спілкування з людьми із-за пошкодженого обличчя. Після отриманих травм його часто болить голова, він скаржиться на погіршення очного зору;

-протоколом проведення слідчого експерименту з участю обвинуваченого;

-висновком експерта судово-медичної експертизи № 319/16 (а.с. 11).

Колегія суддів вважає, що оцінюючи зібрані в ході судового слідства докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору взаємозв‘язку, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що органом досудового розслідування вірно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст.125 КК України, оскільки він умисно заподіяв легке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_7

При призначенні покарання судом першої інстанції вірно враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який відповідно до ст. 89 КК України є несудимою особою, вчинив злочин невеликої тяжкості, на даний час не працює, має на утриманні неповнолітніх дітей, пом’якшуючі обставини, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Колегія суддів вважає, що з урахування наведеного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_5 недоцільно обирати покарання у виді громадських чи виправних робіт, а йому слід призначити покарання у виді штрафу, саме таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, та вірно частково задоволив цивільний позов, пред’явлений потерпілим ОСОБА_7

Крім цього, визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, врахувавє характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий, стан його здоров’я, тяжкість наслідків спричинених тілесних ушкоджень та прийшов до вірного висновку, що на користь потерпілого слід стягнути моральну шкоду у розмірі 8000 грн.

При цьому судом першої інстанції вірно взято до уваги те, що ОСОБА_7 заподіяно фізичний біль, він переніс певні душевні страждання і приниження, протягом тривалого часу уникав зустрічі з людьми, що змінило його звичний спосіб життя.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 вересня 2017 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 є законним, обґрунтованим та постановлений відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 – залишити без задоволення, а вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 вересня 2017 року, щодо нього – без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного суду України на протязі трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

З.М. ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_3