Постанова № 75386590, 09.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/2667/17 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І.

Провадження № 22-ц/783/1242/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1М.

Категорія: 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої - судді Копняк С.М.,

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Юзефович Ю.І.,

з участю - представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відповідача АТ "Банк "Фінанси та Кредит" - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами відповідача ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осібна ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, АТ "Банк "Фінанси та Кредит", Філії «Західне регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання незаконним та скасування продажу, реалізації права вимоги по кредитному договору ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 13.04.2017 року відкрито провадження у даній цивільній справі. 20.03.2018 року позивач ОСОБА_5 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити заявлений позов шляхом заборони здійснювати продаж прав вимоги за кредитним та іпотечними договорами.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2018 року заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову - задоволено.

Постановлено: в порядку забезпечення позову заборони АТ «Банк «Фінанси та Кредит», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснювати продаж права вимоги по кредитному договору №05/06-ЛВ від 06.11.2006 року, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», вчиняти будь-які дії щодо продажу права вимоги по кредитному договору №05/06-ЛВ від 06.11.2006 року укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а також будь-яким іншим особам у будь-який інший спосіб здійснювати продаж права вимоги по кредитному договору №05/06-ЛВ від 06.11.2006 року, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», вчиняти будь-які дії щодо продажу права вимоги по №05/06-ЛВ від 06.11.2006 року, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»; заборони АТ «Банк «Фінанси та Кредит», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснювати відчуження (реєстрацію, продаж, перереєстрацію), чи дії щодо відчуження (реєстрацію, продаж, перереєстрацію) об»єктів іпотеки, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 262,4 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лесі Українки, буд. 7, житлового будинку № 12, який розташований по вул. ОСОБА_6 в м. Львові, загальною площею 320,9 кв.м., житловою 158,0 кв.м., земельної ділянки, реєстраційний номер 3-1 №295, кадастровий номер 10603014, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташований за адресою: м. Львів, вул. А. Бучми, 12, площею 0, 1000 га на підставі та в порядку ст. ст. 37,38 Закону України «Про іпотеку»; заборони ОСОБА_2 чи іншим особам від її імені здійснювати продаж одної другої частки у спільній власності на нежитлові приміщення загальною площею 262, 4 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лесі Українки, буд. 7.

Не погоджуючись з даною ухвалою, ОСОБА_2 , ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб оскаржили таку в апеляційному порядку.

Апелянти ОСОБА_2, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в обґрунтування апеляційних скарг посилаються на те, що оскаржувана ухвала прийнята без повного з'ясування обставин справи, з порушенням норм процесуального і матеріального права, у зв»язку з чим є необґрунтованою та незаконною.

Зазначають, що судом не з’ясовано, що спору між сторонами не існує, оскільки предметом даного позову є вимога щодо визнання незаконними та скасування продажу права вимоги по кредитному договору № 05/06- ЛВ від 06 листопада 2006 року, який ще не відбувся. Жодних заяв від ОСОБА_5 про зміну предмету позову до Шевченківського районного суду м. Львова не подавалось, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Вживаючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов’язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки заборонив останньому здійснювати продаж права вимоги по кредитному договору № 05/06- ЛВ від 06 листопада 2006 року, вчиняти будь - які дії щодо продажу права вимоги по кредитному договору, здійснювати відчуження (реєстрацію, продаж, перереєстрацію) чи дії щодо відчуження об’єктів іпотеки. При цьому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не було повідомлено у встановленому процесуальним законом порядку про надходження такої заяви до суду, про дату, час та місце її розгляду, не запропоновано надати суду свої пояснення з приводу заяви про забезпечення позову. Разом з тим, судом вжито заходів забезпечення позову відносно Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - юридичної особи, яка не є учасником даної справи. Вважає, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не визначився з колом учасників справи, хоча позивачем в позовній заяві зазначено три самостійні юридичні особи, в тому числі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Законодавець також визначив коло випадків, за яких вжиття судом заходів забезпечення позову не допускається. Однак, суд грубо порушив приписи ч. 6 ст.150 ЦПК України, якою такі заходи забезпечення позову щодо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прямо заборонені. Внаслідок чого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в незаконний спосіб позбавляється можливості одержати грошові кошти для задоволення вимог вкладників неплатоспроможного банку.

Звертає увагу й на те, що наразі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не здійснює реалізацію активів.

Також суд першої інстанції не використав процесуальні можливості, надані ЦПК України для з»ясування обставин у даній справі, не вирішив питання зустрічного забезпечення.

Окрім того, судом не з’ясовано чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду саме у даній справі. Даний спір не носить зобов’язального характеру, відтак можливості визначити стягувача та боржника не буде. Наголошують, що продаж права вимоги за кредитним договором № 05/06 - ЛВ жодним чином не зможе утруднити виконання можливого рішення суду та призвести до його невиконання.

Просять ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2018 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Справа розглядається Апеляційним судом Львівської області у межах територіальної юрисдикції якого перебуває районний суд, який постановив ухвалу, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.Таким чином, дана справа розглядається за правилами ЦПК України в редакції Закону №2147-У111 від 03.10.2017 року, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлено, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, АТ "Банк "Фінанси та Кредит", Філії «Західне регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання незаконним та скасування продажу, реалізації права вимоги по кредитному договору.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2018 року вжито заходи забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що:

- між сторонами дійсно виник спір та

- існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;

- з’ясувати обсяг позовних вимог,

- дані про особу відповідача, а також

- відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до передчасного та безпідставного висновку про задоволення заяви позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову, оскільки такий зроблений всупереч нормам процесуального права та без встановлення обставин справи.

Так, судом встановлено, що позивач звернулася з позовом про визнання незаконним та скасування продажу, реалізації права вимоги по кредитному договору, хоча такий продаж ще не відбувся, тобто відсутній предмет спору, а відтак і сам спір між сторонами.

При цьому колегія суддів звертає увагу і на те, що відповідно до приписів п. 6 ст. 150 ЦПК України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. Про те, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції проігнорував зазначену норму процесуального закону, незважаючи на те, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2015 року вирішено розпочати процедуру ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 18 грудня 2017 року по 17 грудня 2017 року та призначено уповноважену особу на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - ОСОБА_7, рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 01 вересня 2016 року призначено нову уповноважену особу на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - ОСОБА_8 з 05 вересня 2016 року. А згідно з п. 2 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження з продажу майна банку.

Окрім того, доказів того, що незабезпечення даного позову ускладнить виконання майбутнього можливого рішення суду або зробить взагалі неможливим його виконання заявником, не надано. Таких доказів заявником не надано і суду апеляційної інстанції.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для застосування заходів забезпечення позову у суду першої інстанції були відсутні.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і постановляє нову ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2018 року та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 268, 367-369, 374 ч.1 п.2, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» та Фонду гарантування вкладів фізичних осібзадовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2018 року скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, АТ "Банк "Фінанси та Кредит", Філії «Західне регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання незаконним та скасування продажу, реалізації права вимоги по кредитному договору - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19 липня 2018 року.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

ОСОБА_9