Постанова № 75386552, 12.07.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/3551/17 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б.

Провадження № 22-ц/783/1784/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1М.

Категорія: 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Копняк С.М.,

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Апеляційного суду Львівської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 11 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11 травня 2018 року провадження по цивільній справі № 466/3551/17 за позовом ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» про відшкодування моральної шкоди зупинено до прийняття рішення по кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016140090004664 від 29 жовтня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України.

Не погоджуючись з даною ухвалою, представник позивача ОСОБА_3 оскаржив таку в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необгрунтованою, винесена з порушенням норм цивільного законодавства, відповідно підлягає скасуванню.

Вказує, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції порушив приписи ст. 157, ст. 251 ЦПК України. В апеляційній скарзі зазначає, що невиконання працівниками своїх службових обов’язків (затягування термінів розгляду досудового кримінального провадження) не повинно порушувати конституційне право її, як позивача, на судовий захист порушених прав в рамках цивільної справи № 466/3551/17.

Просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 11 травня 2018 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Справа розглядається Апеляційним судом Львівської області у межах територіальної юрисдикції якого перебуває районний суд, який постановив ухвалу, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Справа, відповідно до вимог ст. ст. 274, 368, 369 ЦПК України розглядається без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов’язків має право на справедливий судовий розгляд.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що від прийняття рішення по кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016140090004664 від 29 жовтня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України залежатиме об'єктивне вирішення даної справи, тому зупинив провадження у справі.

Враховуючи наявні матеріали справи та вимоги закону колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, а відтак приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу необхідно скасувати.

Згідно із ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася в суд за захистом свого, на її думку, порушеного суб’єктивного права, яке полягає у тому, що остання стверджує про наявність достатніх підстав для стягнення з Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» на її користь 150 000 грн. морального відшкодування у зв’язку зі смертю батька під час виконання ним трудових обов’язків. Як вбачається зі змісту позовної заяви як на підставу задоволення своїх позовних вимог позивач ОСОБА_2 посилалась на приписи ст. ст. 1167,1168 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11 травня 2018 року провадження по цивільній справі №466/3551/17 за позовом ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» про відшкодування моральної шкоди зупинено до прийняття рішення по кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016140090004664 від 29 жовтня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України.

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі, зокрема, об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Визначаючи наявність підстав, передбачених ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч. 1 цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок. Це виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення (при оцінці юридичних фактів) для іншої справи.

Тобто, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» підстава п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України (на даний час п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України) для зупинення провадження у справі неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Проте, судом першої інстанції не визначено, які саме обставини у ході прийняття рішення по кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016140090004664 від 29 жовтня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України унеможливлюють розгляд даної справи про стягнення морального відшкодування з підстав та в порядку, зазначеному ОСОБА_2 в позовній заяві.

При цьому суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позов пред’явлений до роботодавця про відшкодування моральної шкоди, спричиненої при виконанні трудових обов’язків, та на підставі загальних положень про відшкодування шкоди. Позовних вимог про стягнення шкоди особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення позивачем не заявлено.

Суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі не вказав у чому саме полягає взаємозв’язок предметів розгляду справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 210 ЦПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 251 та п. п. 1-3 ч. 1 ст. 252 цього Кодексу.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Як вбачається з матеріалів справи предметом розгляду даної справи є стягнення моральної шкоди, завданої смертю батька позивачки при виконанні ним трудових обов’язків (не у зв’язку з вчиненням кримінального правопорушення), а тому прийняття рішення по кримінальному провадженні, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016140090004664 від 29 жовтня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 271 КК України ніяким чином не вплине на вирішення даної цивільної справи.

Отже, суд першої інстанції зупинив провадження у справі з порушенням п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів пришла до висновку що доводи апеляційної скарги є підставними, а ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено-повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст даного судового рішення складено 12 липня 29018 року.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6.ч.1 ст.374, 376, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 11 травня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженою у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 12 липня 2018 року.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

ОСОБА_4